Постанова
Іменем України
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 2/39/1198
провадження № 51- 2706 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Білик Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
захисника Білошкурського О. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 18 серпня 2020 року про відмову у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 22 червня 1999 року за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Верховного Суду України від 22 червня 1999 року залишено без зміни вирок Хмельницького обласного суду від 23 грудня 1998 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ст. 69, ч. 6 ст. 19, пунктами "а", "г" ст. 93, ч. 3 ст. 155-6 КК України 1960 року до визначеного на підставі ст. 42 КК України 1960 року покарання, яке ухвалою Хмельницького обласного суду від 21 червня 2000 року замінено на довічне позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою судді Хмельницького апеляційного суду від 18 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 22 червня 1999 року за нововиявленими обставинами.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у вказаному суді.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у відкриті провадження за його заявою про перегляд ухвали Верховного Суду України за нововиявленими обставинами, оскільки в даному випадку саме Хмельницький апеляційний суд є судом тієї інстанції, який повинен переглядати за нововиявленими обставинами судове рішення, постановлене Верховним Судом України, як судом апеляційної інстанції.
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_1 та його захисник Білошкурський О.В. підтримали подану ОСОБА_1 касаційну скаргу та, з наведенням доводів на її обґрунтованість, просили задовольнити касаційні вимоги засудженого.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор, яка брала участь у касаційному розгляді, також просила скасувати ухвалу судді апеляційного суду і призначити новий розгляд заяви ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Глава 34 КПК України визначає підстави та порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами, строки звернення та вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Згідно з ч. 1 ст. 463 КПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького апеляційного суду із заявою, в якій ставив питання про перегляд ухвали Верховного Суду України від 22 червня 1999 року щодо нього за нововиявленими обставинами з наведенням відповідного обґрунтування наявності, на його думку, нововиявлених обставин, які не були відомі суду касаційної інстанції при перегляді вироку суду першої інстанції відносно нього.
Суддя апеляційного суду, відповідно до ч. 2 ст. 464 КПК України, при перевірці відповідності заяви ОСОБА_1 вимогам статті 462 цього Кодексу, встановив, що останній ставить питання про перегляд ухвали Верховного Суду України за нововиявленими обставинами, проте Хмельницький апеляційний суд, враховуючи положення статті 33 КПК України, таких повноважень не має.
Тому, керуючись положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України та ч. 4 ст. 399 КПК України, прийняв рішення про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на безпідставність відмови судді апеляційного суду у відкриті провадження за його заявою, оскільки вважає, що судом, який повноважний переглядати ухвалу Верховного Суду України за нововиявленими обставинами, у даному випадку, є саме Хмельницький апеляційний суд.
Проте такі посилання засудженого не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Положеннями частини 1 статті 463 КПК визначено, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалу Верховного суду України від 22 червня 1999 року було постановлено за результатом касаційного розгляду касаційних скарг на вирок Хмельницького обласного суду від 23 грудня 1998 року. При цьому, касаційний розгляд здійснено в порядку КПК України 1960 року, який діяв на той час.
Відповідно до п. 15 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 3 КПК України судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Тому, звертаючись із відповідною заявою про перегляд ухвали Верховного Суду України від 22 червня 1999 року до Хмельницького апеляційного суду, засуджений не дотримався вимог ч. 1 ст. 463 КПК України, оскільки зважаючи на положення ч. 3 ст. 33 КПК України, кримінальне провадження у суді касаційної інстанції здійснює Верховний Суд. Хмельницький апеляційний суд є судом апеляційної інстанції та, в даному конкретному випадку, не є тим судом, який повноважний здійснювати перегляд ухвали суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 34 КПК України.
За таких обставин, ухвала судді Хмельницького апеляційного суду від 18 серпня 2020 року, за своїм змістом, є правильною, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для її скасування немає, в зв`язку з чим касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд