Постанова
Іменем України
20 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 461/4615/20
провадження № 51- 4567 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою представника Фермерського господарства "Бурка В.В." - Бурки В.В. на ухвалу Львівського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2020 року.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2020 року представнику Бурці В.В. відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність прокуратури Львівської області, яка полягала у невнесенні відомостей в ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року представнику Бурці В.В. відмовлено у відкритті апеляційного провадження на вищевказану ухвалу слідчого судді, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги та узгоджені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник Бурка В.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обгрунтування своїх вимог зазначає про те, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року, суд апеляційної інстанції прийняв незаконне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за його скаргою на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність прокуратури Львівської області, яка полягала у невнесенні відомостей в ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, чим обмежив йому право доступу до правосуддя.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданніпыдтримав касацыйну скаргута просив ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно зіст.433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п.1 ч. 1, ч. 2ст. 438 КПКпередбачено, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимогКПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з ч. 3ст. 392 КПКв апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2ст. 309 КПК.
Частиною 3 ст. 309 КПК процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді, які не визначені в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК, оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Частиною 3ст. 307 КПК(у редакції, яка була чинною на момент постановлення рішення слідчого судді) було визначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4ст. 399 КПКсуддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року положення ч. 3ст. 307 КПКщодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідаютьКонституції України(неконституційними).
Відповідно дост. 151-2 Конституції Українирішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обовʼязковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Згідно з ч. 2ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Тобто, системний аналіз положень статтей 151-2, 152 Конституції Українидозволяє дійти висновку, що ухвалення Конституційним Судом України рішення, яким закони, інші акти або їх окремі положення, визнаються неконституційними, є юридичним фактом, що виступає підставою для виникнення, зміни або припинення кримінально-процесуального правовідношення.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові обʼєднаної палати Касаційного кримінального суду від 15 лютого 2021 року у справі № 133/3337/19 (провадження № 51-453кмо20),оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3ст. 307 КПК, тобто з 17 червня 2020 року. Якщо така ухвала слідчого судді постановлена до 17 червня 2020 року, і на час ухвалення Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 та набрання ним чинності ще не закінчився встановлений у п. 3 ч. 2 та ч. 3ст. 395 КПКстрок апеляційного оскарження певною особою ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то в такої особи виникає право апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 395 КПКапеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом пʼяти днів з дня її оголошення.
За змістом положень частин 3 та 5 статті 115 КПК при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку та не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком передбаченим КПК.
Як вбачається із матеріалів провадження, ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова була постановлена 12 червня 2020 року, тобто останнім, (п`ятим) днем строку на апеляційне оскарження цього рішення було 17 червня 2020 року.
Зважаючи на наведене та ураховуючи те, що строк на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали слідчого судді співпадає з днем постановлення Рішення Другого Сенату Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 про визнання неконституційними положень ч. 3ст. 307 КПКщодо заборони оскарженняухвал слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, тому даний юридичний факт, визнання Коституційним Судом України неконституційними положення ч. 3 ст. 307 КПК, став підставою для виникнення в представника Бурки В.В. права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2020 року.
За таких обставин, ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2020 року підлягала оскарженню в апеляційному порядку, а тому рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Бурки В.В. на вказану ухвалу, через те, що вона подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку - є незаконним.
Таким чином, під час перевірки апеляційної скарги представника Бурки В.В. на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 12 червня 2020 року судом апеляційної інстанції було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, які є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування такого судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК,