Постанова
іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 163/2831/20
провадження № 51-462км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Вус С. М., Стороженка С. О.,
за участю:
секретаря судового засідання Мішиної О. О.,
прокурора Круценко Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Шостака Віктора Васильовича на ухвалу Волинського апеляційного суду від 14 січня 2021 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Шацького районного суду Волинської області від 24 грудня 2020 року про арешт майна.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Шацький районний суд Волинської області ухвалою від 24 грудня 2020 року задовольнив клопотання представника потерпілого Кудельчука О. А. та наклав арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_1, а саме на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності обвинуваченому, із забороною відчуження без позбавлення права користування.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, адвокат Шостак В. В. 05 січня 2021 року подав апеляційну скаргу.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 14 січня 2021 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Шостака В. В. на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК) та надіслав апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.
Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі адвокат Шостак В. В., не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати його і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за його скаргою, оскільки відповідно до положень ч. 7 ст. 173 КПК підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор Круценко Т. В. просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За ст. 370 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. При цьому законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. А вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається зі змісту ухвали апеляційного суду, суд відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_1 -адвоката Шостака В. В. на ухвалу судді Шацького районного суду Волинської області від 24 грудня 2020 року, оскільки подано скаргу на судове рішення, оскарження якого ч. 2 ст. 392 КПК не предбачено, а тому вказана ухвала місцевого суду не може бути предметом розгляду апеляційним судом.
Однак зазначене судове рішення апеляційного суду не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст.129 Конституції України іст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів").
За правилами ч. 7 ст. 173 КПК підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 42 КПК обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому ст. 291 цього Кодексу.
Отже, КПК передбачає право особи, обвинувальний акт стосовно якої перебуває на розгляді в суді, оскаржити судове рішення щодо накладення арешту.
Так, у справі "Скорик проти України" Європейський суд з прав людини нагадав, що "відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них". Аналогічний висновок зроблений і у справі "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі".
Крім того,Суд враховує, що в резолютивній частині судового рішення, яким задоволено клопотання представника потерпілого про накладення арешту, роз`яснено строк і порядок його апеляційного оскарження.
Однак апеляційний суд залишив поза увагою вказані обставини і прийняв передчасне рішення про відмову у відкритті провадження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже це перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Під час нового розгляду слід врахувати викладене та ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
Беручи до уваги викладене та вимоги статей 434, 436 КПК, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду- скасуванню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд