Постанова
Іменем України
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 201/1073/18
провадження № 61-13213св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: виконавчий комітет Дніпровської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлія Володимирівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовомДніпровської міської ради, до якої вступив прокурор Дніпропетровської області, до виконавчого комітету Дніпровської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Юлія Володимирівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кретова Наталія Борисівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування записів про державну реєстрацію
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом, у якому просила:
визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 ), видане Виконкомом міської ради народних депутатів на підставі розпорядження від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999 на ім`я ОСОБА_3 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б., зареєстрований в реєстрі за № 1410;
визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В., зареєстрований в реєстрі за № 3114;
скасувати записи про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 476455212101): за ОСОБА_3, номер запису про право власності від 14 жовтня 2014 року № 7329273, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б.; за ОСОБА_2, номер запису про право власності від 14 жовтня 2014 року № НОМЕР_1, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б.; та за ОСОБА_1, номер запису про право власності від 02 грудня 2014 року № НОМЕР_2, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Дніпровська міська рада посилалася на те, що 04 серпня 2016 року з листа слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області від 03 серпня 2016 року № 5/7016 їй стало відомо, що в провадженні зазначеного слідчого управління знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2016 року за № 42016040000000042, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України. Згідно із вказаним листом прокуратура встановила, що за адресою: АДРЕСА_1 мешкала ОСОБА_4, якій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09 листопада 2000 року № 1/941-2000 належала ця квартира. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з інформацією першої Державної нотаріальної конторив спадковому реєстрі немає відомостей стосовно відкриття спадкової справи на майно, яке належало ОСОБА_4 . Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 14 жовтня 2014 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретова Н. Б. зареєстровала за ОСОБА_3 право власності на спірну квартиру на підставі розпорядження від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів. Того ж дня на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 відчужив спірну квартиру ОСОБА_2, а 02 грудня 2014 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу відчужив квартиру ОСОБА_1 . Згідно з листом Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 19 грудня 2017 року № 3/5-5144 розпорядження органу приватизації від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999 на ім`я ОСОБА_3 не видавалося. Оскільки ОСОБА_4 не мала спадкоємців, то Дніпровська міська рада має право звернутись до суду із заявою про визнання належного ОСОБА_4 майна відумерлою спадщиною, однак у зв`язку з незаконним відчуженням спірної квартири позбавлена такого права.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська рішенням від 28 листопада 2019 року, з урахування ухвали цього ж суду від 28 листопада 2019 року про виправлення описки, позов задовольнив. Визнав недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане Виконкомом міської ради народних депутатів на підставі розпорядження від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999 на ім`я ОСОБА_3 . Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 14 жовтня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б., зареєстрований в реєстрі за № 1410. Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 02 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В., зареєстрований в реєстрі за № 3114. Скасував записи про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 476455212101): за ОСОБА_3, номер запису про право власності від 14 жовтня 2014 року № 7329273, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б.; за ОСОБА_2, номер запису про право власності від 14 жовтня 2014 року № НОМЕР_1, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б.; за ОСОБА_1, номер запису про право власності від 02 грудня 2014 року № НОМЕР_2, внесений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 та складається з квартири АДРЕСА_1, має ознаки відумерлої та підлягає переданню територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради за відповідним рішенням суду. Однак 14 жовтня 2014 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на спірну квартиру на підставі розпорядження від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів. Водночас суд встановив, що розпорядження від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999 на ім`я ОСОБА_3 . Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради не видавав. У зв`язку з цим реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 та її відчуження іншим відповідачам на підставі договорів купівлі-продажу є не законними.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 28 липня 2020 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 28 листопада 2019 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 09 листопада 1999 року Виконкомом міської ради народних депутатів на підставі розпорядження від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999, на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 . В іншій частині позову відмовив.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що є підстави для часткового задоволення позовних вимог та визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, оскільки орган приватизації Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради розпорядження від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999 на ім`я ОСОБА_3 та свідоцтво про право власності на зазначену квартиру не видавав. При цьому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири від 14 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та договору купівлі-продажу квартири від 02 грудня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки зазначені правочини є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю. Також суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню вимоги щодо скасування записів про державну реєстрацію прав власності в Державному реєстрі речових прав на спірну квартиру за ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв`язку з їх передчасністю, оскільки однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є відповідне рішення суду, яке набрало законної сили. На підставі рішення апеляційного суду у справі, що розглядається, позивач не позбавлений можливості звернутись до державного реєстратора для внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в частині запису про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на спірну квартиру за ОСОБА_3 . Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не пропустив трирічний строк на звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення свого права дізнався з листа СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 03 серпня 2016 року № 5/7016, в якому зазначено, що в проваджені СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2016 року за № 42016040000000042, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, щодо неправомірних дій з приводу спірного нерухомого майна.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказувала те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 372/2592/15-ц та постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 636/2623/14-ц.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції того, що при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 неодноразово зазначала, що вказав зазначив недостовірні відомості щодо часу, з якого він дізнався про порушення своїх прав. Однак суди попередніх інстанцій викладені відповідачем доводи не дослідили, а обмежилися лише твердженнями позивача про те, що позовна давність не порушена. Також апеляційний суд не дав відповіді на аргументи відповідача про безпідставність залучення прокуратури до участі у справі. Крім того, дійшовши висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції не оцінив пропорційність втручання у право власності відповідача на спірну квартиру, а саме пропорційність передання квартири, в якій проживає молода сім`я, Дніпровській міській раді, легітимній меті застосування такого позбавлення права на мирне володіння майном. Крім того, суди попередніх інстанцій не витребували у правоохоронних органів інформації про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017042630000004 та статус ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні. При цьому, на думку ОСОБА_1, лист від 03 серпня 2016 року № 5/7016 став формальною підставою для звернення до суду, а характер спору свідчить про штучний характер відкритого кримінального провадження, завдяки існуванню якого прокуратура досягла результату у цій справі.
У листопаді 2020 року Дніпровська обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
16 листопада 2020 року справа № 201/1073/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Апеляційний суд встановив, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_4 (записано російською мовою ОСОБА_4 ) на підставі свідоцтва про право власності від 09 листопада 2000 року, виданого згідно з розпорядженням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 09 листопада 2000 року № 1/941-2000.
Зазначене свідоцтво про право власності зареєстроване у Комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" (далі - КП "ДМБТІ "ДОР") в реєстровій книзі № 362п за реєстровим номером 47-92, що також підтверджується листом КП "ДМБТІ "ДОР" від 19 січня 2018 року № 641 та листом Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 12 грудня 2017 року № 3/4-2827.
З актового запису про смерть від 22 січня 2013 року № 591, складеного відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на час смерті проживала на АДРЕСА_1 .
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 22 грудня 2015 року № 42548803, виданої Першою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася.
14 жовтня 2014 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретова Н. Б. зареєструвала за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів (номер запису про право власності від 14 жовтня 2014 року № 7329273), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14 жовтня 2014 року № 28086042.
В матеріалах справи є копія свідоцтва про право власності ОСОБА_3 (запис російською мовою: ОСОБА_3 )на спірну квартиру, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів 09 листопада 1999 року на підставі розпорядження від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999, зареєстрованого у КП "ДМБТІ "ДОР" за № 362п-46-93.
14 жовтня 2014 року між ОСОБА_3 як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретовою Н. Б. та зареєстрований в реєстрі за № 1410, за умовами якого ОСОБА_2 набув у власність спірну квартиру.
В подальшому 02 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В. та зареєстрований в реєстрі за № 3114, за умовами якого ОСОБА_1 набула у власність спірну квартиру АДРЕСА_1 .
Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради листом від 19 грудня 2017 року № 3/5-5144 повідомив, що розпорядження органу приватизації від 09 листопада 1999 року № 1/941-1999 на спірну квартиру на ім`я ОСОБА_3 цим не видавалось.
КП "ДМБТІ "ДОР" листом від 19 січня 2018 року № 641 повідомило, що станом на 31 грудня 2012 року згідно з реєстровою книгою за адресою: АДРЕСА_1 містяться відомості про право власності за " ОСОБА_4" (прізвище, ім`я, по-батькові російською мовою згідно з реєстровою книгою), на підставі свідоцтва про право власності від 09 листопада 2000 року, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів згідно з розпорядженням (наказом) № 1/941-2000, зареєстрованого в КП "ДМБТІ" ДОР" та записаного до реєстрової книги № 362п за реєстровим № 47-92; у реєстровій книзі № 362п за реєстровим № 46-93 немає відомостей щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 09 листопада 1999 року, виданого Виконкомом міської ради народних депутатів.
З листа СУ ГУНП в Дніпропетровській області від 03 серпня 2016 року № 5/7016 встановлено, що в провадженні слідчого управління знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 січня 2016 року за № 42016040000000042 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України. Згідно зі змістом порвадження, невстановлені особи використовуючи підроблені документи, 14 жовтня 2014 року отримали право власності на квартиру АДРЕСА_1, яку в подальшому реалізували.
У письмових поясненнях прокуратури Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року зазначено, що 29 липня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016040000000042 складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України; в подальшому зазначене кримінальне провадження декілька разів зупинялось у зв`язку із невстановленням місцезнаходження підозрюваного; 09 квітня 2020 року місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3 встановлено та повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; 18 травня 2020 року слідчий СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області прийняв постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_3 та зупинив кримінальне провадження; у зазначеному кримінальному провадженні триває досудове розслідування; до суду з обвинувальним актом матеріали кримінального провадження не передавались.