Постанова
Іменем України
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/13154/14-ц
провадження № 61-8753св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 05 травня 2020 року в складі колегії суддів: Маміної О. В., Бурлака І. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра", Банк) про визнання недійсним кредитного договору.
Позов обґрунтовано тим, що 20 грудня 2010 року Дзержинським районним судом м. Харкова постановлено заочне рішення у справі за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Копію рішення представник ОСОБА_1 отримав 13 жовтня 2013 року. 22 жовтня 2013 року подано заяву про перегляд заочного рішення. Протягом квітня - жовтня 2013 року в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обох справах на обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" посилався на кредитний договір від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/840-К/141, відповідно до якого ОСОБА_1 було нібито надано в кредит 110 000,00 дол. США. ОСОБА_1 зазначала, що вказаний договір вона не підписувала, з його текстом не знайома, про його існування дізналася після ознайомлення з матеріалами вищевказаних цивільних справ. Повідомивши про цю обставину, в Ленінському районному суді м. Харкова вона клопотала перед судом про витребування оригіналів вказаних правочинів у Банку, проте представник Банку спочатку послався на те, що вказані договори знаходяться в архіві у м. Києві, потім вказав, що вони були вилучені правоохоронними органами, а згодом припинив з`являтися до суду, через що позовну заяву було залишено без розгляду. В червні вона отримала повідомлення від ПАТ КБ "Надра" про звернення стягнення на предмет іпотеки, через що звернулася до суду із відповідним позовом про визнання кредитного договору недійсним.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним кредитний договір від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/840-К/141, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (далі - ВАТ "КБ "Надра") та ОСОБА_1 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не підписувала оспорюваний кредитний договір від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/840-К/141, а отже не висловлювала свою волю на його укладення, що свідчить про відсутність її волевиявлення на вчинення такого правочину, зазначив, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування посилань позову і доказів на його підтвердження.
Постановою Харківського апеляційного суду від 05 травня 2020 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "Надра" задоволено. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 . Вирішено питання судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи спростовуються доводи позивача про те, що вона не знала про наявність кредитного договору та необізнана зі змістом оспорюваного правочину. Сам факт відсутності у відповідача вилученого органами досудового розслідування оригіналу кредитного договору за відсутності доказів його повернення на адресу Банку, не є підставою для визнання цього договору недійсним.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У червні 2020 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 05 травня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції;
- не врахував, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вилучення у відповідача оригіналу кредитної справи слідчими органами;
- не надав належної оцінки тому, що витребуваний у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 іпотечний договір від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/980-І/143 не може бути допустимим доказом, та як він наданий до суду на трьох окремих аркушах, не прошитих, не на бланках; ОСОБА_3 перебуває у розшуку та є фігурантом багатьох кримінальних проваджень, переважно пов`язаних з підробленням довіреностей від імені власників квартир, правовстановлюючих документів та проведенням незаконної державної реєстрації права власності на квартири;
- не звернув увагу на те, що іпотечний договір від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/980-І/143, укладений в забезпечення кредитного договору від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/840-К/141, оспорюється заявником у суді (справа № 638/6813/19);
- не врахував, що сплата коштів за кредитним договором саме позивачем не підтверджена належними та допустимими доказами, адже наявна в матеріалах справи виписка по рахунку лише відображає рух коштів по рахунку, і не є підтвердженням того, хто здійснював відповідні платежі;
- проігнорував, що абсолютно всі документи, які надані відповідачем до апеляційної скарги (в копіях) містять підпис від імені ОСОБА_1, який відрізняється від справжнього підпису, відібраного у судовому засіданні;
- не звернув увагу на те, що фактичне невиконання відповідачем клопотання експерта в суді першої інстанції та несплата вартості експертизи, давало суду підстави для застосування приписів статті 109 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та визнання факту не підписання позивачем оспорюваного договору, натомість апеляційний суд на підставі недопустимих доказів, що суперечать іншим обставинам справи, дійшов протилежного висновку;
- безпідставно визнав необґрунтованою заву предсатвника позивача про відвід колегії суддів Харківського апеляційного суду: Маміної О. В., Бурлака І. В., Пилипчук Н. П.
Станом на момент розгляду цієї справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 10 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 05 травня 2020 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 640/13154/14-ц із Київського районного суду м. Харкова, надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У липні 2020 року матеріали справи № 640/13154/14-ц надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її винесено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є відповідач, укладений кредитний договір № 6/4/2007/840-К/141.
За умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 110 000,00 дол. США на строк до 05 березня 2019 року включно зі сплатою відсотків.
Цільове використання кредиту - проведення розрахунків за договором купівлі-продажу від 06 березня 2007 року, що укладений між позичальником та ОСОБА_4, згідно з яким позичальник придбаває у власність нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання кредитного зобов`язання, 06 березня 2007 року, між ОСОБА_1 та ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є відповідач, був укладений договір іпотеки № 6/4/2007/980-І/143, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Купровською (Азадалієвою) Я. М.
У період з 06 березня 2007 року по 17 вересня 2010 року позивач здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, сплатила на користь ПАТ "КБ "Надра" 29 496 дол. США.
Матеріали справи містять анкету позичальника на реструктуризацію кредитної заборгованості за договором № 6/4/2007/840-К/141 від 06 березня 2007 року, яка підписана ОСОБА_1 та датована 04 серпня 2010 року; договір добровільного страхування майна фізичних осіб, що є предметом застави від 19 січня 2009 року; договір добровільного страхування майна фізичних осіб, що є предметом іпотеки, укладений від імені ОСОБА_1 ; акт перевірки майна, що виступає забезпечення кредиту від 20 грудня 2008 року; ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом статті 222 Кримінального кодексу України; заява позивача від 06 березня 2007 року про зобов`язання щодо не реєстрації неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_2 .
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2010 року у справі № 2-953-10 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/840-К/141 у розмірі 1 018 819,46 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки.
З матеріалів справи убачається, що за клопотанням позивача ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2017 року у справі, що переглядається, була призначена судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлені питання:
1) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку позичальника на кредитному договорі від 06 березня 2007 року №6/4/2007/840-К/141?
2) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку позичальника на заяві на видачу готівки від 06 березня 2007 року?
3) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку позичальника на анкеті-заяві оригіналу кредитної справи?
08 листопада 2017 року судовим експертом ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса направлене на адресу суду повідомлення про неможливість надання висновку експерта за почеркознавчою експертизою у справі, оскільки клопотання експерта в повному обсязі не виконано: не надано оригіналів досліджуваних документів та вільних зразків почерку ОСОБА_1 (вільні зразки її підпису надані в обмежувальній кількості).
Крім того ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 січня 2018 року за клопотанням позивача у цій справі була також призначена судово-технічна експертиза на вирішення якої поставлені такі питання:
1) чи є надані з боку ПАТ КБ "Надра" кредитний договір від 06 березня 2007 року № 6 /4/2007/840-К/141, заява на видачу готівки від 06 березня 2007 року № NL-1, анкета-заява кредитної справи від 06 березня 2007 року № 556578/ФЛ - оригіналами ? Якщо ні, то яким чином виготовлені ?
Висновком судово-технічної експертизи від 20 червня 2018 року № 1464 встановлено, що до компетенції експерта з технічного дослідження документів не відноситься встановлення чи є кредитний договір, заява на видачу готівки та анкета-заява - оригіналами документів, оскільки визначення статусу документа (оригінал, дублікат, копія) носить правовий характер.
Натомість матеріали справи свідчать про те, що на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій у ПАТ "КБ "Надра" був відсутній оригінал кредитного договору від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/840-К/141, оскільки він разом з кредитною справою вилучений у Банку під час складання протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16 серпня 2013 року в межах кримінального провадження № 12013220540002037, про що зазначено в описі від 16 серпня 2013 року у пункті 13.
Протокол від 16 серпня 2013 року складений старшим ОУ СХР Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції Заїкіним С. Б. у присутності понятих.
Копія протоколу з описом надана присутньому при вилученні начальнику відділу банківської безпеки ВАТ КБ "Надра" - ОСОБА_6 .
Доказів повернення на адресу Банку кредитної справи, в тому числі оригіналу кредитного договору, матеріали справи не містять.
Під час розгляду апеляційної скарги, ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року для з`ясування питання належності підпису ОСОБА_1 на документах кредитної справи, також призначено у справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса. На вирішення експертизи поставлені питання:
1) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку позичальника на кредитному договорі від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/840-К/141 ?
2) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку позичальника на заяві на видачу готівки від 06 березня 2007 року № NL-1 ?
3) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку позичальника на анкеті-заяві кредитної справи від 06 березня 2007 року № 556578/ФЛ?
4) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку позичальника на анкеті позичальника на реструктуризацію кредитної заборгованості від 04 серпня 2010 року?
5) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку позичальника на заяві на договорі добровільного страхування майна фізичних осіб, що є предметом застави від 19 січня 2009 року № 003137 ?
6) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку позичальника на анкеті-перевірки майна, що виступає забезпеченням по кредиту від 20 грудня 2008 року?
7) чи відповідає підпис ОСОБА_1 підпису особи з боку іпотекодавця договору іпотеки від 06 березня 2007 року № 6/4/2007/980-1/143 ?
Проте почеркознавча експертиза проведена не була у зв`язку з несплатою рахунку вартості робіт по проведенню експертизи.