Постанова
Іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 705/2550/16-ц
провадження № 61-17349св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційні скарги ОСОБА_1 та акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Черкаського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Єльцова В. О., Нерушак Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 04 квітня 2008 року між банком та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 55 380 доларів США на термін до 04 квітня 2018 року, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.
Посилаючись на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 01 березня 2016 року становить 103 477,55 доларів США, з яких:
26 285,62 доларів США - заборгованість за кредитом; 3,37 доларів США - заборгованість за процентам за користування кредитом; 1 907,93 доларів США - заборгованість за комісією; 70 344,34 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 9,23 доларів США - штраф (фіксована частина); 4 927,06 доларів США - штраф (процентна складова), позивач просив задовольнити його вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 жовтня 2018 року у складі судді Ребриної К. Г. позов
АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 103 477,55 доларів США, що еквівалентно 2 803 206,87 грн, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 42 048,10 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, не повертає взяті у кредит кошти із нарахованими процентами, що призвело до виникнення заборгованості, яка підлягає стягненню у визначеному позивачем розмірі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за тілом кредиту відповідно до кредитного договору у розмірі 18 580,22 доларів США. В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" понесені позивачем судові витрати у розмірі 7 551,84 грн.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 понесені відповідачем судові витрати у розмірі 11 327,76 грн, витрати за проведення судово-економічної експертизи у розмірі 1 598,30 грн.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції, стягуючи заборгованість у заявленому банком розмірі, не врахував вартість реалізованого на користь АТ КБ "ПриватБанк" заставного майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості. Так, після реалізації предмета іпотеки, розмір заборгованості за тілом кредиту склав 18 580,22 доларів США, що підтверджується також наявними у матеріалах справи квитанціями та висновком судово-економічної експертизи від 04 вересня 2020 року.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи
У касаційній скарзі АТ "ПриватБанк" просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 248,13 доларів США та відсотків у розмірі 3,37 доларів США та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зміст положення статті 534 ЦК України щодо черговості погашення заборгованості у разі недостатності суми проведеного платежу, зокрема не врахував, що сума, отримана від вартості реалізованого іпотечного майна,
в першу чергу йде на відшкодування збитків банку, потім на погашення процентів і пені, а вже потім на погашення тіла кредиту. Суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги висновок судово-економічної експертизи від 04 вересня 2020 року, оскільки експерт усі кошти, які надходили від боржника, зараховував на погашення тіла кредиту, що є порушенням норм статті 534 ЦК України. При цьому рішенням суду, яким звернено стягнення на предмет іпотеки, встановлено розмір заборгованості за кредитним договором - 88 064,03 доларів США, а тому, навіть враховуючи вартість реалізованого майна, розмір непогашеної заборгованості становить 54 602,55 доларів США.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду в частині розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення про стягнення з банку на його користь судових витрат у розмірі 51 744,40 грн та витрат на оплату проведення судово-економічної експертизи у розмірі
7 300 грн, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційну скаргу мотивовано тим, щозаявник за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 63 072,15 грн, а за проведення судово-економічної експертизи - 8 899,20 грн, а тому, враховуючи розмір вимог, у задоволенні яких банку відмовлено (82,04%), суд повинен був стягнути з позивача на користь відповідача 51 744,40 грн судового збору та 7 300,90 грн витрат, понесених у зв`язку з проведенням експертизи.
Відзив на касаційну скаргу
У січні 2021 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу
АТ КБ "ПриватБанк", в якому відповідач посилається на необґрунтованість доводів скарги банку та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови у оскаржуваній позивачем частині.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2020 року було відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року прийнято до провадження касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк".
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 квітня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк до 04 квітня 2018 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 55 380 доларів США на такі цілі: 50 000 доларів США - на споживчі цілі; 5 380 доларів США - на оплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбаченими підпунктами 2.1.3, 2.2.7 цього договору. Погашення заборгованості за договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсотків за користування кредитом, винагороди, здійснюється щомісячно у період з 01 до 05 числа кожного місяця у сумі 765,15 доларів США. Процентна ставка за кредитом становить 12,48% річних.
Згідно із заявою про видачу готівки від 08 квітня 2008 року ОСОБА_2 видано кредит у розмірі 50 000 доларів США (а. с. 15, т. 1).
Відповідно до пункту 8.3 кредитного договору забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за даним договором є іпотека трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 квітня 2013 року (справа № 2318/4547/12) задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" та у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 04 квітня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру
АДРЕСА_1, шляхом її продажу банком з укладенням від імені іпотекодавців договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем.
На виконання рішення суду, 14 листопада 2013 року іпотекодавцями було відчужено предмет іпотеки за договором купівлі-продажу за ціною 137 500 грн (а. с. 223, 224, т. 1), однак відповідно до попередньої домовленості про наміри укладення цього договору ціна квартири сторонами договору визначена у розмірі 28 000 доларів США, що еквівалентно 224 000 грн.
За період з 30 жовтня 2013 року по 11 лютого 2014 року банком зараховано від позичальника суму у розмірі 22 830, 66 доларів США та 26 584, 78 доларів США (а. с. 8 зворот).
За наданим банком розрахунком, у зв`язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору, станом на 27 березня 2015 року розмір його заборгованості перед банком становить 103 477,55 доларів США, з яких:
26 285,62 доларів США - заборгованість за кредитом; 3,37 доларів США - заборгованість за процентам за користування кредитом; 1 907,93 доларів США - заборгованість за комісією; 70 344,34 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 9,23 доларів США - штраф (фіксована частина); 4 927,06 доларів США - штраф (процентна складова).
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 04 вересня
2020 року, проведеної на підставі ухвали Черкаського апеляційного суду
від 13 травня 2020 року, відповідно до договору від 04 квітня 2008 року, з урахуванням сум, які були зараховані АТ КБ "ПриватБанк" після реалізації іпотечного майна у 2013 році та на погашення відсотків, пені за кредитним договором після 04 серпня 2012 року, дійсна заборгованість позичальника за тілом кредиту станом на 18 липня 2020 року становила 18 580,22 доларів США.