ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/9243/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" - Денисенка О.М.,
відповідача - акціонерного товариства "Українська залізниця" - Березінського О.С.,
розглянувши клопотання приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія Укррічфлот" (далі - Компанія)
про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат
у справі № 910/9243/20
за касаційною скаргою акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця)
на рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020
за позовом Компанії
до Залізниці
про стягнення 2 037 160 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення збитків у сумі 2 037 160 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020: позов задоволено частково; стягнуто із Залізниці на користь Компанії кошти в сумі 1 956 156 грн. та судовий збір у сумі 29 342,34 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Залізниця оскаржила дані рішення судів попередніх інстанцій до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 10.03.2021 касаційну скаргу Залізниці залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 910/9243/20 - без змін.
До прийняття згаданої постанови судом касаційної інстанції Компанія у відзиві на касаційну скаргу повідомила, що позивач планує понести судові витрати у зв`язку із розглядом даної справи у Верховному Суді у вигляді витрат на послуги адвоката орієнтовно у розмірі 70 000 грн.
Під час розгляду справи №910/9243/20 у Верховному Суді 10.03.2021 в судовому засіданні Компанією була зроблена заява про надання протягом п`яти днів документів, що обґрунтовують розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які Залізниця має сплатити у зв`язку з переглядом справи №910/9243/20 у Верховному Суді.
15.03.2021 на адресу Касаційного господарського суду від Компанії надійшло клопотання про залучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл, в якому заявник просить: залучити до матеріалів справи №910/9243/20 письмові докази, які обґрунтовують розмір судових витрат, які Компанія має сплатити у зв`язку з розглядом справи №910/9243/20 у Верховному Суді; у зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги здійснити розподіл судових витрат, поклавши на касатора - Залізницю судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53 203,71 грн., які Компанія має сплатити у зв`язку з розглядом справи №910/9243/20 у Верховному Суді.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Компанія надала, зокрема, такі документи: копію договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 №2114-494 (далі - Договір); копію акта здачі-прийняття виконаних робіт від 10.03.2021 №58; копію рахунка від 10.03.2021 №32397; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 18.04.2002 №1731.
Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":
- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);
- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).
Норми Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачають таке:
стаття 15:
- суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо;
стаття 16:
- учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;
стаття 123:
- судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;
частини перша - четверта статті 126:
- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частини п`ята та восьма статті 129:
- під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись;
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;
- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244).
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Як вбачається з матеріалів клопотання, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції Компанією надано:
- копію Договору, укладеного Компанією (клієнт) з адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та Партнери" (далі - Юридична фірма), відповідно до якого Юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги клієнту на умовах, визначених цим Договором та "Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" (далі - "Умови надання послуг"), які є невід`ємною частиною цього Договору. Пунктом 5 Договору визначено, що вартість послуг Юридичної фірми, що надаються відповідно до договору, визначається згідно з умовами надання послуг. Розрахунки здійснюються в строки та порядку, визначеному Умовами надання послуг в національній валюті України, тарифи розраховуються по курсу НБУ на дату формування рахунку на оплату (пункт 5.2 договору);
- копію Умови надання послуг, відповідно до пункту 5.1 якого вартість послуг "Ілляшев та Партнери", якщо інше не обумовлено з Клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання Клієнта, при цьому одна година розподіляється на 10 (десять) шестихвилинних часток. Кожна шестихвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна. Вартість послуг за час, витрачений Виконавцем на поїздки у справах Клієнта, перебування в робочий час у справах Клієнта в іншому місці за межами офісу "Ілляшев та Партнери", протягом якого завдання Клієнта не виконувалось з поважних причин (під робочим часом розуміється відрізок дня з 8.00 до 22.00 незалежно від того, чи є такий день робочим) розраховується виходячи з 50 % почасової ставки, встановленої для Виконавця (пункт 5.2 Умов надання послуг). Згідно з пунктом 5.3 Умов надання послуг очікування в будь-якому місці за межами офісу "Ілляшев та Партнери" враховується як виконання завдання. Розділом 6 Умов надання послуг передбачено, що "Ілляшев та Партнери" встановлює для кожного з спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару "Ілляшев та Партнери". Зазначена ставка може час від часу змінюватися партнерами "Ілляшев та Партнери" на свій власний розсуд. Клієнт має право ознайомлюватись в будь-який час з розмірами почасових ставок спеціалістів "Ілляшев та Партнери" та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На даний час розмір почасової ставки всіх спеціалістів "Ілляшев та Партнери" становить від 120 євро до 360 євро (з ПДВ);
- копію акта здачі-прийняття виконаних робіт від 10.03.2021 № 58, в якому зазначено, що Компанії згідно з Договором було надано адвокатські послуги (правову допомогу) у судовій справі № 910/9243/20, а саме, підготовка документів у справі, консультування замовника з питань справи та представництво інтересів у касаційному господарському суді в судовому засіданні. Вартість наданих послуг складає 53 203,71 грн.;
- копію рахунка на оплату від 10.03.2021 № 32397 адвокатських послуг на суму 53 203,71 грн.;
- деталізацію рахунку від 10.03.2021 № 32397, в якому визначено, що були надані такі роботи: опрацювання касаційної скарги Залізниці на постанову північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 та підготовка відзиву на касаційну скаргу у справі № 910/9243/20, частково - 3,2 годин, виконавець Денисенко О. М.; опрацювання касаційної скарги Залізниці на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 та підготовка відзиву на касаційну скаргу у справі № 910/9243/20, закінчення - 0,9 годин, виконавець Денисенко О. М.; робота з відзивом на касаційну скаргу у справі № 910/9243/20, виконавець Ілляшев М. І., час 0,9 годин; представництво інтересів Компанії в судовому засіданні в касаційному господарському суді у справі № 910/9243/20, виконавець - Денисенко О. М., час - 1,4 годин, дорога - 1,2 годин. Загальний обрахунок: Ілляшев М. І. (0,9 годин), тариф за 1 годин 300 євро; сума 270 євро; Денисенко О. М. (5,5 годин та 1,2 годин дорога), тариф 175 та 87,5 євро, сума 962,5 та 105 євро. Витрати на кур`єрські послуги 5 євро та відправка поштою відзиву 1,44 євро, адміністрування витрат (10 %) - 0,64 євро. Всього до сплати, з урахуванням ПДВ, - 1613,50 євро, що за курсом НБУ на 10.03.2021 становить 53 203,71 грн.
Від Залізниці надійшов відзив на клопотання про залучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл, в якому відповідач заперечує проти вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 53 203,71 грн., оскільки для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним і виправданим, що передбачено у статті 126 ГПК України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Враховуючи складність справи № 910/9243/20, підготовка якої не вимагала надмірного обсягу юридичної і технічної роботи, та недоведеність затрат того часу, який зазначив позивач у клопотанні, затрати часу загальною тривалістю 6,4 години є необґрунтованими та завищеними, робота позивача була здійснена в першій та апеляційній інстанціях, а тому підготовка відзиву на касаційну скаргу не вимагала значних зусиль. При цьому до відзиву на касаційну скаргу позивач не залучив розрахунок судових витрат та будь-які документи на підтвердження попереднього детального розрахунку судових витрат, а лише зазначив у відзиві про те, що планує понести судові витрати у зв`язку з розглядом справи у Верховному Суді у вигляді витрат на послуги адвоката орієнтовно в розмірі 70 000 грн. Крім того, матеріали, що додані до клопотання, не містять документи на підтвердження статусу Ілляшева М. І. як адвоката. Відповідач просить відмовити в задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в сумі 53 203,71 грн.
Розглянувши доводи сторін та надані докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат в касаційній інстанції, Касаційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання Компанії про розподіл судових витрат з огляду на таке.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З урахуванням наведеного не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
З огляду на викладене, вирішуючи, чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, колегія суддів касаційної інстанції враховує, що під час апеляційного і касаційного перегляду справи позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським об`єднанням. При цьому доводи представника позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, переважно ґрунтуються на аргументах апеляційної скарги та преюдиційних обставинах, встановлених у межах господарської справи № 910/2180/19, за результатами розгляду якої прийнято судове рішення, що набрало законної сили і, Залізниці було відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 19.12.2018 № 31-р/тк, яке стало підставою для стягнення в цій справі із Залізниці збитків, завданих Компанії.
Так, згідно з деталізацією рахунка від 10.03.2021 № 32397 адвокат Денисенко О. М. витратив на опрацювання касаційної скарги позивача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 та підготовку відзиву на цю скаргу у справі № 910/9243/20 за позовом до АТ "Українська залізниця" про стягнення збитків 4,1 години, адвокат Ілляшев М. І. на роботу з відзивом на касаційну скаргу у справі № 910/9243/20 за позовом до АТ "Українська залізниця" про стягнення збитків - 0,9 години, що разом становить 987,50 євро (без ПДВ).
Разом з тим, правова позиція позивача вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається, що свідчить про необґрунтованість розміру судових витрат у цій частині, оскільки розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати не мають характеру необхідних і не співмірні з виконаною роботою в суді касаційної інстанції.
Також позивачем не надано доказів на підтвердження часу на дорогу для представництва інтересів Компанії в судовому засіданні в Касаційному господарському суді в складі Верховного Суду 10.03.2021 тривалістю 1,2 години на загальну суму 105 євро (без ПДВ) і використання кур`єрських послуг для відправки поштою відзиву - 5 євро (без ПДВ).
Отже, в цій частині витрати є непідтвердженими, у зв`язку з чим не підлягають розподілу, як і 10 % адміністрування витрат на кур`єрські послуги на суму 0,5 євро.
Разом з тим, відсутність у додатках до клопотання про розподіл судових витрат копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Ілляшева М. І. не є підставою для відмови в розподілі судових витрат на професійну правничу допомогу, виконану цим адвокатом, оскільки згідно з відкритими даними Єдиного реєстру адвокатів України Ілляшев Михайло Ігорович здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва № 1297 від 30.03.1999 у формі адвокатського об`єднання "Юридична фірма "Ілляшев та партнери".
Посилання відповідача на те, що позивач не залучив до відзиву на касаційну скаргу розрахунок судових витрат та будь-які документи на підтвердження попереднього детального розрахунку судових витрат, не приймаються касаційною інстанцією, оскільки позивач зазначав у відзиві на касаційну скаргу про те, що планує понести судові витрати у вигляді витрат на послуги адвоката орієнтовно в розмірі 70 000 грн., а положення статті 124 ГПК України не встановлюють обов`язку сторони надавати докази на підтвердження відповідних судових витрат разом з наданням попереднього розрахунку суми судових витрат. Крім того, згідно з частиною другою статті 124 ГПК України суд може, а не зобов`язаний відмовити стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат у разі неподання нею попереднього розрахунку суми судових витрат.
З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції частково погоджується з доводами відповідача про необґрунтованість та завищення понесених позивачем судових витрат та доходить висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу частково, в сумі 29 292,21 грн. (що еквівалентно 888,34 євро станом на 10.03.2021 за курсом Національного банку України), які належить стягнути з відповідача.
Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд