ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 920/1266/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача - комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради " - Грициної В.В.,
відповідача - акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" - Скубира О.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" (далі - Завод)
на рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2020
(суддя Котельницька В.Л.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021 (головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді Сулім В.В. і Майданевич А.Г.)
зі справи № 920/1266/19
за позовом комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (далі - Підприємство)
до Заводу
про стягнення 1 123 991,65 грн.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано про стягнення 1 041 669,13 грн. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 70 645,86 грн. пені, 6 604,67 грн. - 3 % річних, 5 071,99 грн. "інфляційних нарахувань" у зв`язку з неналежним виконанням умов договору від 31.12.2016 № 1 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - Договір).
2. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем умов Договору та Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Суми, затверджених рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4 (далі - Правила).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням господарського суду Сумської області від 04.08.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021: позов задоволено; стягнуто із Заводу на користь Підприємства: 1 041 669,13 грн. заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод; 70 645,86 грн. пені; 6 604,67 грн. - 3 % річних; 5 071,99 грн. "інфляційних нарахувань"; 16 859,87 грн. витрат зі сплати судового збору.
4. Рішення та постанову мотивовано тим, що позивачем доведено у встановленому порядку підстави проведених нарахувань відповідачу за перевищення ГДК забруднюючих речовин у його стічних водах. Невиконання відповідачем передбаченого договором обов`язку щодо перерахування Підприємству плати за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, розмір яких визначено відповідно до Правил, є порушенням відповідного грошового зобов`язання у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України та підставою для стягнення відповідного боргу в порядку статті 625 цього Кодексу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Завод просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 04.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Скаржник зазначає про передчасність та необґрунтованість висновків апеляційного суду про включення такого показника, як мінералізація загальна (сухий залишок) до Правил, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача коштів за перевищення гранично допустимої концентрації у стічних водах даного показника не підлягали задоволенню.
7. Недотримання національних стандартів при відборі проб стічних вод та їх дослідженні дає підстави для висновку про неможливість визнання актів відбору проб стічних вод та відповідних протоколів дослідження якості стічних вод, зроблених на підставі такого відбору проб, належними доказами підтвердження скиду стічних вод з перевищенням допустимих показників забруднюючих речовин.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на приписи Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (далі - Правила № 316).
Доводи іншого учасника справи
8. У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Підприємство є виробником та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Суми.
10. Позивачем і відповідачем укладено Договір (на строк до 31.12.2019), за умовами якого позивач (виконавець) зобов`язався надавати відповідачу (споживачу) названі послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.
11. За твердженням позивача, при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин виявлено скид відповідачем у міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з Правилами.
12. У березні, травні, серпні 2019 року позивачем при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин по об`єктах відповідача відбиралися проби стічних вод та виявлено, за даними позивача, перевищення гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин [фосфатів, мінералізації загальної (сухий залишок), цинку, азоту амонійного].
13. За перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах позивачем згідно з Договором та Правилами виставлено відповідачу до оплати:
- за березень 2019 року (до 19.03.2019) - суму 27 776,58 грн. згідно з копіями актів відбору проб стічних вод, протоколів дослідження якості стічних вод, листа-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах, рахунка;
- за період з 19.03.2019 по 29.05.2019 - суму 366 011,43 грн. згідно з копіями аналогічних документів;
- за період з 30.05.2019 по 21.08.2019 - суму 647 881,12 грн. згідно з копіями аналогічних документів.
14. Відповідачем було надіслано позивачеві рахунки на оплату; загальну суму заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод у систему міської каналізації 1 041 669,13 грн. позивач відповідачеві не сплатив.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Згідно із Законом України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення":
- до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (абзац п`ятий статті 13);
- місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування (частини четверта, п`ята статті 131).
16. Відповідно до Правил № 316:
- на підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначаються допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидатися до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів (пункт 4 розділу І);
- у місцевих правилах приймання конкретизуються питання щодо:
1) відбору проб стічних вод на аналіз;
2) оформлення процедури відбору проб, у тому числі форми супровідного документа, що складатиметься за результатом відбору проб, з фіксуванням інформації щодо відібраної проби (дата, час, місце відбору; вид, об`єм проби; тип матеріалу тари, його об`єм; процедура попередньої обробки проби; відомості про особу, яка відбирала пробу, тощо) з урахування вимог та положень ДСТУ ISO 5667-2-2003 "Якість води. Відбір проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб", ДСТУ ISO 5667-3-2001 "Якість води. Відбір проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами", ДСТУ ISO 5667-10-2005 "Якість води. Відбирання проб. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод", КНД 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу та властивостей стічних і технологічних вод", Правил користування (пункт 10 розділу VІ).
17. Апеляційний господарський суд у розгляді даної справи, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 920/528/19, зазначив:
"У Правилах № 316 не встановлено і не може бути встановлено ДК, які забезпечують досягнення усіх цілей для кожного населеного пункту України. На загальнодержавному рівні це зроблено для ДК, дотримання яких забезпечує захист здоров`я персоналу систем збирання, відведення стічних вод та очисних споруд, запобігання псуванню обладнання систем водовідведення, очисних і суміжних з ними підприємств, гарантування безперебійної в межах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів, гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище, гарантування, що осад може бути утилізований у безпечний і прийнятний для навколишнього середовища спосіб (п. 1 Правил №316).
Для кожного конкретного населеного пункту ДК розраховуються, виходячи з вимог регламенту роботи конкретних каналізаційних очисних споруд, норм гранично допустимих скидів, що встановлені органами екологічного нагляду для виробників послуг з водовідведення (позивача), норм вмісту важких металів в осадах, які утворюються в процесі очищення стічних вод на конкретних каналізаційних очисних спорудах тощо".
18. Проте апеляційний господарський суд неправильно застосував до спірних правовідносин у справі, що розглядається, відповідний правовий висновок.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник і не заперечував у розгляді даної справи наведеного правового висновку про те, що ДК забруднюючих речовин у стічних водах встановлюються виходячи з вимог регламенту роботи конкретних каналізаційних споруд, а натомість суть його заперечень полягала в тому, що ДК забруднюючих речовин встановлюються тільки для тих забруднюючих речовин, контроль яких передбачений у Правилах № 316, і цим нормативно-правовим актом не визначено контролю за ДК саме щодо мінералізації загальної (сухого залишку) в стічних водах відповідача.
Відповідних обставин і пов`язаних з ними доказів суди попередніх інстанцій не перевірили і не дослідили.
19. У дослідженні актів відбору проб стічних вод як доказів у даній справі попередні судові інстанції, всупереч відповідним доводам Заводу, не дослідили доказів, пов`язаних із:
- застосуванням у такому відборі Керівного нормативного документа (КНД) 211.1.0.009-94 "Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод", що встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних властивостей показників складу і властивостей вод;
- невідповідністю в актах відбору проб відібраних об`ємів проби мінімально встановленим у відповідних методиках обсягам проб для тих величин, аналіз яких проводився Підприємством;
- дотриманням вимог відповідних державних стандартів (ДСТУ) щодо типу посудин, у які повинна відбиратися проба стічних вод, способу консервування відібраних проб, максимально рекомендованого часу консервування перед аналізуванням.
Наведене не спростовується посиланням апеляційного господарського суду на те, що "відповідно до актів відбору стічних вод аналіз проб почався проводитися саме у день відбору цих проб, а тому консервування не потребував". Зазначене положення не підтверджується посиланням на будь-який нормативний чи методичний документ;
- відсутності в низці актів відбору стічних проб від 19.03.2019 №№ 126, 127, 128, 130; від 29.05.2019 №№ 368, 369, 370, 371; від 21.08.2019 №№ 630, 631, 632, 633) відомостей про обробку контрольної проби, про особливості відбору проб;
- неповним дотриманням виробником визначеної додатком № 4 до Правил форми акта відбору стічних вод;
- неврахуванням судами того, що Правилами встановлено строк направлення листа-повідомлення про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача, але не встановлюються строки проведення лабораторного аналізу проб стічних вод, які визначаються відповідними державними стандартами та методиками виконання вимірювань кожного з показників, і додержання цих строків має бути перевірено належними доказами в разі спору між сторонами стосовно такого додержання;
- поданням відповідачем до суду власних результатів відбору та аналізу проб стічних вод, зафіксованих у протоколі дослідження проби поверхневих, підземних та стічних вод Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області Державного агентства водних ресурсів України.
20. Таким чином, судами попередніх інстанцій не дотримано повною мірою вимог:
- частини третьої статті 86 Господарського процесуального кодексу України щодо надання судом оцінки як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
- частин першої і п`ятої статті 236 названого Кодексу, згідно з якими судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
21. Водночас згідно з частиною другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.