Постанова
Іменем України
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 296/8525/19
провадження № 61-7340св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне підприємство "Автотранспортне підприємство 0628" Житомирської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 січня 2020 року у складі судді Драча Ю. І. та постанову Житомирського апеляційного суду
від 23 березня 2020 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю.,
Галацевич О. М., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства "Автотранспортне підприємство 0628" Житомирської міської ради (далі - КП "АП 0628") про визнання неправомірними дій в частині прийняття рішення про неврахування пільги інваліда війни 3 групи та зобов`язати відповідача врахувати пільги інваліда війни 3 групи при нарахуванні оплати за послуги з вивезення побутових відходів, які надає відповідач. В обґрунтування позову зазначив, що він з 19 листопада
2012 року є інвалідом війни 3 групи і звернувся до відповідача про надання пільги з урахуванням статусу інваліда війни, у чому йому було відмовлено. Вважає відмову незаконною, а тому просив задовольнити позов.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 січня
2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 23 березня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що позивача позбавлено статусу інваліда війни, а тому йому не можуть надаватись послуги з вивезення побутових відходів за пільгами, встановленими для інвалідів війни.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги рішення Корольовського районного суду м. Житомира у справі
№ 296/7577/17 від 05 грудня 2017 року, у справі № 296/8123/17
від 02 квітня 2019 року, у справі № 295/17348/18 від 27 травня 2019 року та рішення Богунського районного суду від 09 серпня 2018 року у справі
№ 295/9645/17, якими встановлено, що він є інвалідом війни 3 групи згідно посвідчення від 19 листопада 2012 року НОМЕР_1, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Зазначає, що вказане посвідчення у нього не вилучено, не скасовано та не визнано в законному порядку недійсним.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
16 червня 2020 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 листопада 2012 року ОСОБА_1 видано посвідчення інваліда війни 3 групи.
Рішенням тимчасової комісії щодо перевірки законності встановлення статусу та видачі посвідчень інвалідам війни за період з 01 січня 2005 року по 31 березня 2013 року управлінням соцзахисту населення Корольовської районної ради м. Житомира ОСОБА_1 було позбавлено статусу інваліда війни 3 групи та прийнято рішення щодо вилучення у нього відповідного посвідчення ( НОМЕР_1 від 19 листопада 2012 року), яке зафіксоване у протоколі від 20 червня 2017 року № 1. Підставою для прийняття такого рішення була відсутність у спостережній справі ОСОБА_1 документів про залучення його до складу зведеного мобільного загону Цивільної оборони.
11 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача про надання пільги як інваліду війни 3 групи щодо оплати за вивезення твердих побутових відходів, які здійснює відповідач, однак пільга не була надана.
Позивач на підтвердження своїх позовних вимог вказує, що він має посвідчення інваліда війни 3 групи серії НОМЕР_1 від 19 листопада
2012 року, яке не вилучено компетентним органом, а отже він законно повинен користуватись встановленими для інвалідів війни пільгами.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом пункту 5 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги: 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання.
Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 (далі - Положення) регулює правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни.
Відповідно до пункту 2 Положення посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
За змістом пункту 7 Положення "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно до пункту 13-1 Положення у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Управлінням соціального захисту населення за результатами службового розслідування було встановлено безпідставність надання ОСОБА_1 статусу інваліда війни.
Також установлено, що ОСОБА_1 не оскаржував дії суб`єкта владних повноважень - Управління праці та соціального захисту населення щодо позбавлення його статусу інваліда війни та вилучення у нього посвідчення інваліда війни 3 групи від 19 листопада 2012 року серії НОМЕР_1 .
Отже, оскільки рішення Управління соціального захисту населення про позбавлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни та пільг не скасовано та є чинним, тому воно повинно враховуватись іншими органами.
З огляду на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивача позбавлено статусу інваліда війни, а тому він не може споживати надані відповідачем послуги з вивезення побутових відходів за пільгами, встановленими для інвалідів війни, у зв`язку із чим позов не підлягає задоволенню.
Посилання ОСОБА_1 на судові рішення, якими, на його думку, встановлені обставини щодо наявності у нього права пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, є необґрунтованими,оскільки обставини щодо рішення тимчасової комісії щодо перевірки законності встановлення статусу та видачі посвідчень інвалідів війни за період з 01 січня 2005 року по 31 березня 2013 року Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира від 20 червня 2017 року, оформленого протоколом №1, судами не встановлювались.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що фактичне знаходження посвідчення у позивача за наявності рішення уповноваженого органу про його вилучення не є підставою для надання пільги.
Правомірність нарахування позивачу комунальних послуг без урахування пільг, встановлених для інвалідів війни, за вказаних у цій справі обставин, була також підтверджена Верховним Судом у постанові від 28 грудня
2019 року у справі № 296/6902/17 (провадження № 61-20382св19).
Доводи касаційної скарги про неповідомлення судом апеляційної інстанції позивача про судове засідання, призначене на 23 березня 2020 року, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення 03 березня 2020 року ОСОБА_1 поштового відправлення (повістки суду про призначення судового засідання на 23 березня 2020 року о 09:30 год.) (а. с. 52).
Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
Суди попередніх інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира
від 13 січня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 23 березня 2020 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.