Постанова
Іменем України
16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 266/3521/19
провадження № 61-5783 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - комунальний заклад охорони здоров`я "Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи";
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 05 березня 2020 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Мироненко І. П. Биліни Т. І.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального закладу охорони здоров`я "Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи" (далі - КЗОЗ "Донецьке обласне бюро СМЕ") про визнання відмови у прийнятті на роботу незаконною та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що 01 серпня 2005 року по 30 квітня 2016 року він працював на посаді лікаря-судово-медичного експерта відділу експертизи трупів у КЗОЗ "Донецьке обласне бюро СМЕ", а з 01 жовтня 2018 року по теперішній час він працює на посаді асистента кафедри патоморфології, судової медицини та гістології у Донецькому національному медичному університеті (м. Маріуполь Донецької області) на 0,5 ставки.
10 червня 2019 року він звернувся до начальника КЗОЗ "Донецьке обласне бюро СМЕ" із письмовою заявою про прийняття його на роботу за сумісництвом на 0,25 ставки на посаду лікаря-судово-медичного експерта до відділу судово-медичної експертизи трупів, проте в ході бесіди з керівником відповідача останній в категоричній формі повідомив, що на роботу він його не прийме через особисті неприязні стосунки.
Вважав, що дії відповідача є незаконними, такими, що суперечать Конституції України та нормам КЗпП України.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати відмову відповідача у прийнятті його на роботу незаконною та зобов`язати керівника КЗОЗ "Донецьке обласне бюро СМЕ" укласти з ним трудовій договір про прийняття на роботу за сумісництвом, на 0,25 ставки, на посаду лікаря-судово-медичного експерта відділу судово-медичної експертизи трупів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 листопада 2019 року у складі судді Д`яченко Д. О. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконною відмову у прийнятті на роботу ОСОБА_1 . Зобов`язано керівника КЗОЗ "Донецьке обласне бюро СМЕ" укласти трудовій договір про прийняття ОСОБА_1 . За сумісництвом на 0,25 ставки на посаду лікаря-судово-медичного експерта до відділу судово-медичної експертизи трупів, відповідно до його заяви. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що законних підстав у керівництва КЗОЗ "Донецьке обласне бюро СМЕ" відмовляти позивачу у прийнятті на роботу не було, відповідач фактично відмовив позивачу у працевлаштуванні не вказуючи причини такої відмови, а тому позов підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 05 березня 2020 рокуапеляційну скаргу КЗОЗ "Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи" задоволено. Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 листопада 2019 року скасовано, й ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 не належить до кола осіб, з якими відповідач зобов`язаний був укласти трудовий договір (запрошення на роботу в порядку переведення, молоді спеціалісти, котрих в установленому законом порядку направлено на роботу в дану організацію, тощо). Перелік обов`язку роботодавця укласти трудовий договір з працівником за правилами КЗпП України є вичерпним і такого обов`язку відповідач не порушував. Із дискримінаційною ознакою відмова у прийнятті на роботу ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а, отже, не пов`язана.
Обставини відповідності ОСОБА_1 за рівнем кваліфікації вимогам, які передбачені для зайняття посади лікаря-судово-медичного експерта, та наявність цієї посади у штатному розписі на час його звернення із заявою до відповідача про прийняття на роботу не є підставою для зобов`язання відповідача укласти трудовий договір з позивачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 266/3521/19 з Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що діючим трудовим законодавством необґрунтованою, за наявності вакантного робочого місця (посади), є відмова у прийнятті на роботу немотивована або мотивована посиланнями на обставини, що не відносяться до ділових якостей працівника.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2020 року КЗОЗ "Донецьке обласне бюро СМЕ" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Вважав висновки судів такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 має повну вищу освіту за спеціальністю "Лікувальна справа" та кваліфікацію лікар. Відповідно до сертифіката № 2328с він 28 вересня 2018 року атестувався на визнання знань та практичних навиків в атестаційній комісії при Донецькому національному медичному університету та йому присвоєно звання лікаря-спеціаліста за спеціальністю "судово-медична експертиза" (а.с. 15-16).
З довідки від 03 червня 2019 року № 1322 вбачається, що ОСОБА_2 працює на 0,5 ставки асистентом кафедри патоморфології, судової медицини та гістології у Донецькому національному медичному університеті з 01 січня 2018 року (а.с. 17).
Відповідно до листа заступника директора Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації станом на 03 червня 2019 року в КЗОЗ "Донецьке обласне бюро СМЕ" наявна вакансія 0,25 ставки лікаря-судово-медичного експерта (а.с. 18-23).
11 червня 2019 року ОСОБА_1 була подана заява на ім`я начальника КЗОЗ "Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи" про прийняття його на роботу за сумісництвом на 0,25 ставки на посаду лікаря-судово-медичного експерта до відділу судово-медичної експертизи трупів КЗОЗ "Донецьке обласне бюро СМЕ" (а.с. 10).
Однак, трудовий договір між сторонами не укладено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.