ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 580/625/19
адміністративне провадження № К/9901/26603/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, додаткове рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року (головуючий суддя Бабич А.М.) та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (головуючий суддя Земляна Г.В., судді Лічевецький І.О., Ісаєнко Ю.А.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 серпня 2018 року: №0108771303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на сумі 575205 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 460164 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 115041 грн; №0108721303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на 599302,08 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 399534,72 грн та основний платіж та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 199767,36 грн; №0108731303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на суму 49941,84 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 33294,56 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16647,28 грн; Вимогу від 31 серпня 2018 року №Ф-0108701303 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 83470,25 грн, рішення від 31 серпня 2018 року №0108711303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 16694,05 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 31 серпня 2018 року №0108771303 та №0108731303; вимогу від 31 серпня 2018 року №Ф-0108701303 про сплату боргу (недоїмки) та рішення від 31 серпня 2018 року №0108711303. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Черкаській області на користь ФО-П ОСОБА_1, сплачений судовий збір у розмірі 9605 грн.
Додатковим рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 31 серпня 2018 року №0108721303.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Черкаській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Позивач скористався своїм правом та надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначив, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності з 9 квітня 2012 року та перебуває на обліку у ГУ ДФС у Черкаській області.
ГУ ДФС у Черкаській області з 1 серпня 2018 року по 7 серпня 2018 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФО-П ОСОБА_1 з питань, що стали предметом заперечення, за період діяльності з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої 14 серпня 2018 року складено Акт №419/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки, встановлено порушення позивачем:
пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 460164 грн, в тому числі за листопад 2016 року на суму 9670 грн, за грудень 2016 року на суму 444385 грн, за грудень 2017 року на суму 6109 грн;
пунктів 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб всього на суму 399534,72 грн, у тому числі за 2016 рік на 399534,72 грн;
статей 163, 168, пункт 16-1 підрозділу 10 розділу "Інші перехідні положення" ПК України, у результаті чого донараховано військовий збір всього у сумі 33294,56 грн, у тому числі за 2016 рік - на суму 33294,56 грн;
підпункту 1.2 пункту 1 статті 7 та абзацу третього пункту 8 статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI), у результаті занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування всього у сумі 83470,25 грн, у тому числі за 2016 рік на суму 83470,25 грн.
На підставі Акта перевірки ГУ ДФС у Черкаській області 31 серпня 2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0108771303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на сумі 575205 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 460164 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 115041 грн;
№0108721303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" на 599302,08 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 399534,72 грн та основний платіж та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 199767,36 грн;
№0108731303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "військовий збір" на суму 49941,84 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 33294,56 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16647,28 грн.
Також, відповідачем 31 серпня 2018 року винесено Вимогу №Ф-0108701303 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 83470,25 грн та прийнято рішення №0108711303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 16694,05 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та рішенням про застосування штрафних санкцій, прийнятими ГУ ДФС у Черкаській області 31 серпня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання їх протиправними, та про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначається статтею 177 ПК України.
Згідно із пунктом 177.2 статті 177 ПК України, об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до підпунктів 177.4.1 - 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 вказаного Кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
За приписами підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Водночас, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПК).
Згідно приписів пункту 16-1 підрозділу 10 розділу "Інші перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподатковування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 168.1 ст.168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визна