ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 460/302/19
адміністративне провадження № К/9901/36362/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС - сервіс" на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року (головуючий суддя Святецький В.В., судді Гудим Л.Я., Шинкар Т.І.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС - сервіс" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗС-сервіс" (далі - ТОВ "АЗС-сервіс") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 листопада 2018 року № 0010611404 та № 0010621404.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 7 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 27 листопада 2018 року №0010611404 та № 0010621404.
21 жовтня 2019 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду від ТОВ "АЗС - сервіс" надійшло клопотання про вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому останнє просило стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн, а також витрати, пов`язані з прибуттям до суду, у розмірі 1815 грн.
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2019 року у задоволенні клопотання ТОВ "АЗС - сервіс" відмовлено.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанцій, ТОВ "АЗС - сервіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким клопотання ТОВ "АЗС - сервіс" про вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із прибуттям до суду задовольнити у повному обсязі. Зокрема, у скарзі позивач, аналізуючи акт приймання-передачі наданих послуг, доводить, що витрати на правову допомогу документально обґрунтовані, співмірні зі складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим на надання послуг, їх обсягом та відповідають критерію розумної необхідності таких витрат. Посилаючись на положення частин шостої та сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач зазначає, що законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, відповідач усних або письмових клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявляв. Також позивач зазначає, що податковим органом не надавались до суду апеляційної інстанції будь-які докази на підтвердження того, що ціни на послуги Адвокатського бюро "Лариси Татарчук" з надання правової допомоги, є завищеними порівняно із цінами на ринку юридичних послуг, а також, що фактично понесені позивачем витрати на правову допомогу є неспівмірними із складністю справи тощо. Однак, суд апеляційної інстанції за власною ініціативою та на власний розсуд зробив висновок про неспівмірність понесених позивачем витрат у розмірі 5000 грн із складністю справи, обсягом наданих послуг під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. ТОВ "АЗС - сервіс" у касаційній скарзі наголошує, що Восьмий апеляційний адміністративний суд не навів обґрунтованих мотивів відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із прибуттям до суду.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
За приписами частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних із прибуттям до суду ТОВ "АЗС - сервіс" надало до Восьмого апеляційного адміністративного суду: копію Договору про надання правової допомоги від 9 січня 2018 року, копію Додаткової угоди від 31 грудня 2018 року № 2 до Договору про надання правової допомоги від 9 січня 2018 року, копію Додаткової угоди від 1 вересня 2019 року № 3 до Договору про надання правової допомоги від 9 січня 2018 року, копію ставок адвокатського гонорару (у адміністративних справах), що є додатком до вказаних вище договорів, копію Ордера, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію Довідки Акціонерного Товариства Комерційного Банку "ПриватБанк", копію Акта виконаних робіт (наданих послуг) від 10 жовтня 2019 року, копію рахунку від 10 жовтня 2019 року № 04/19, копію платіжного доручення від 11 жовтня 2019 року № 245, копію Договору оренди (найму) транспортного засобу від 8 грудня 2017 року, копії подорожніх листів-службового легкового автомобіля від 3 вересня 2019 року, від 8 жовтня 2019 року, копії фіскальних чеків АЗС №1.
Загальна вартість наданих ТОВ "АЗС - сервіс" Адвокатським бюро "Лариси Татарчук" послуг з правової допомоги на стадії апеляційного провадження відповідно до Акта № б/н виконаних робіт (наданих послуг) від 10 жовтня 2019 року становить 5000 грн.
Позивач здійснив оплату послуг з правової допомоги у сумі 5000 грн 11 жовтня 2019 року на підставі рахунку №04/19 від 10 жовтня 2019 року, що підтверджено платіжним дорученням № 245 від 11 жовтня 2019 року.
Частинами першою та третьою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 134 вказаного Кодексу, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом справи.
За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката