ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа №640/14362/20
адміністративне провадження №К/9901/26778/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №640/14362/20
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправними наказів і поновлення на військовій службі, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року, ухвалену у складі: головуючої судді Кузьмишиної О.М., суддів Костюк Л.О., Собківа Я.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - відповідач-1), Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі - відповідач-2, КНУ ім. Т. Шевченка) з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати наказ ректора КНУ ім. Т. Шевченка від 28 квітня 2020 року № 1215-33;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка (по особовому складу) від 29 квітня 2020 року № 11 РС у частині;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка (по особовому складу) від 29 квітня 2020 року № 91 у частині;
- поновити старшого солдата ОСОБА_1 на посаді курсанта 1-го (першого) року навчання за ступенем освіти "Магістр", спеціальністю 053 "Психологія" (у разі зміни назви або коду спеціальності поновити на тотожній спеціальності) на військовому гуманітарно-лінгвістичному факультеті Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка на військовій службі (навчанні) у Військовому інституті КНУ ім. Т. Шевченка.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року позовну заяву з підстав, визначених у пункті 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (порушено правила об`єднання позовних вимог), повернуто позивачеві.
3. Суд першої інстанції вважав, що позивач об`єднав у позові вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства: вимоги, звернуті до КНУ ім. Т. Шевченка, як до установи, що надає освітні послуги на підставі договору, - в порядку цивільного судочинства, а інші - в порядку адміністративного.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.
5. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, Шостий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що спір виник у відносинах публічної (військової) служби і на нього поширюється юрисдикція адміністративних судів.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанцій таким, що ухвалене із порушенням вимог процесуального закону, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року та залишити в силі ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2020 року.
7. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що вимоги, звернуті до КНУ ім. Т. Шевченка не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки останній не є суб`єктом владних повноважень та не виконує будь-яких власних чи делегованих владних управлінських функцій чи повноважень, з приводу яких міг би виникнути публічно-правовий спір, підсудний адміністративному суду.
8. Скаржник також доводить, що в спірних правовідносинах підставою для прийняття та звільнення з військової служби є наказ Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка і саме між ним та ОСОБА_1 виникли правовідносини щодо проходження військової служби.
9. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування
10. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
11. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи/
12. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
13. Пунктом 2 частини першої статті 19 КАС передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
14. У розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
ІV. Позиція Верховного Суду
15. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їхній сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
16. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.
17. Публічно-правовим вважається також спір, який виник у відносинах публічної служби та стосується прийняття, проходження чи звільнення з неї.
18. Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
19. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
20. Як установили суди попередніх інстанцій, 25 серпня 2015 року між позивачем та Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.
21. Наказом КНУ ім. Т. Шевченка від 22 липня 2019 року № 2001-33 позивача зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання за ступенем вищої освіти "Магістр".
22. Наказом начальника Військового інституту Київського КНУ ім. Т. Шевченка (по особовому складу) від 29 квітня 2020 року № 11 РС з позивачем достроково припинено контракт про проходження військової служби через недисциплінованість та відраховано його зі складу курсантів Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка., а наказом Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка від 29 квітня 2020 року № 91 позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом "д" (через службову невідповідність) та виключено із списків особового складу.
23. Як установили суди зі змісту наказів Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка від 29 квітня 2020 року №11 РС та від 20 квітня 2020 року №91, підставою для їхнього прийняття був наказ проректора з науково-педагогічної роботи КНУ ім. Т. Шевченка від 28 квітня 2020 року № 1215-33.
24. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
25. За змістом частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
26. Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів (частина шоста статті 2 Закону № 2232-XII).
27. З урахуванням викладеного Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі, у тому числі в частині вимог, звернутих до КНУ ім. Т. Шевченка щодо скасування його наказу від 28 квітня 2020 року № 1215-33, виник з відносин публічної служби та відповідно до статті 19 КАС України має розглядатися адміністративним судом.
28. Аргументи скаржника про те, що повноваження КНУ ім. Т. Шевченка у спірних правовідносинах зводиться лише до прийняття позивача на навчання/відрахування з нього, а підставою для початку та припинення військової служби позивача були накази Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка не змінюють публічно-правової природи цього спору та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо необхідності його розгляду в порядку адміністративного судочинства.
29. Навчання курсантів у вищих навчальних закладах, які мають у своєму складі військові інститути (як вид військової служби) передбачає зарахування до відповідного навчального закладу, а тому спір щодо скасування наказу яким курсанта відраховано з такого вищого навчального закладу не може розглядатися окремо від спору про оскарження наказу військового інституту, яким розірвано контракт з курсантом на проходження військової служби та виключено його зі списків особового складу.
30. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
31. З урахуванням викладеного Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав уважати, що в цій справі позивач об`єднав вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
32. Щодо посилань скаржника на науково-правовий висновок Військового інституту КНУ ім. Т. Шевченка від 15 жовтня 2020 року №18/2629, то Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 112 КАС України учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: 1) застосування аналогії закону чи аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
33. Спір у цій справи не пов`язаний із застосуванням аналогії закону чи права або змісту норм іноземного права.
34. Частиною першою статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
35. Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року - без змін.