ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 0540/6625/18-а
адміністративне провадження № К/9901/67958/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2018 (суддя - А.О. Черникова) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 (колегія суддів: І.Д. Компанієць, Т.Г. Арабей, Л.В. Ястребова) у справі №0540/6625/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАЙПЕД ГРУП" до Національного банку України, третя особа - Акціонерне товариство "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "КЛАЙПЕД ГРУП" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Національного банку України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами Національного банку України № 105 від 13.12.2016.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та направити справу для розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 3.09.2018 у справі № 0540/6625/18-а скасовано в частині підсудності.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, а також постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, направити справу на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва. Вказується, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції лише в частині визначення підсудності справи, допустив порушення норм процесуального права, так як вважає, що таке процесуальне рішення мало бути скасовано судом апеляційної інстанції повністю.
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Верховним Судом з матеріалів справи було встановлено, що предметом касаційного розгляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження в частині предметної підсудності.
Зокрема, судом апеляційної інстанції досліджено, що суд першої інстанції, відкриваючи провадження у цій справі допустив порушення вимог процесуального права в частині повноважень розглядати справу, де відповідачем є центральний органо виконавчої влади, а предмет оскарження не є актом індивідуальної дії.
З урахуванням чого, суд апеляційної інстанції визначившись, що відповідач знаходиться в м. Києві застосував приписи положення статті 27 КАС України та направив дану справу за підсудністю на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
У вказаній частині відповідач не оскаржує процесуальні рішення судів попередніх інстанцій. Водночас за змістом касаційної скарги відповідач доводить про те, що суд апеляційної інстанції мав скасувати ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження повністю, а не лише в частині підсудності.
Надаючи оцінку вказаним доводам касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України (чинної на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 294 КАС України (чинної на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
З аналізу глави 2 розділу І КАС України колегія суддів дійшла висновку, що під підсудністю розуміється сукупність предметної (ст. 20, 21), інстанційної (ст. 22), територіальної (ст. 25) юрисдикції адміністративних судів.
Статтею 19 КАС України передбачено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Отже, ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції зазначених статей, що регулюють питання підсудності адміністративних справ.
Частиною 1 ст. 318 КАС України (чинної на час постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали) передбачено право апеляційного суду скасувати рішення суду першої інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього кодексу.
Підсумовуючи наведене Верховний Суд погоджується із постановою суду апеляційної інстанції, якою було скасована ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження в частині підсудності, з огляду на раніше висловлений висновок Верховного Суду (постанова від 17.08.2018, справа № 826/16873/17, адміністративне провадження № К/9901/46115/18).
Окрім того, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що станом на час розгляду даної справи в Суді касаційної інстанції, розгляд даної справи в Окружному суду міста Києва був завершений, шляхом постановлення 1.03.2019 ухвали про повернення позовної заяви позивачу.
Таким чином, є всі підстави для залишення без задоволення касаційної скарги відповідача.
Відповідно до ст. 351 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України,