ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 825/1734/17
адміністративне провадження № К/9901/59876/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року (суддя Скалозуб Ю.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (головуючий суддя Мельничук В.П., судді: Літвіна Н.М., Лічевецький І.О.) у справі №825/1734/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року №10836746 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його автомобіль був придбаний до запровадження транспортного податку та на нього цей податок не розповсюджується. Вважає суперечливими норми Податкового кодексу України щодо сплати транспортного податку. Зазначає, що транспортний податок було сплачено позивачем у повному обсязі.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 30 червня 2017 року №10836746 в частині суми транспортного податку за 11 місяців в сумі 22916,70 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суди виходили з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, повинен був врахувати факт спливу п`ятирічного віку легкового автомобіля.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у тому, що фактичною датою виготовлення слід вважати дату оформлення вантажної митної декларації, 5 лютого 2012 року. Зазначає, що транспортний податок за 2017 рік необхідно сплачувати з січня по лютий 2017 року у розмірі 4 166,67 грн.
Від позивача 24 вересня 2018 року надійшов до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, марки Lexus LX 570, об`єм двигуна 5663 куб. см., потужність 270 кВт, номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, модельний рік випуску 2012, календарний рік випуску 2012. Точна дата виготовлення не зазначена.
Згідно з наданою інформацією Регіональним сервісним центром в Чернігівській області Міністерства внутрішніх справ України зазначений вище автомобіль був розмитнений 27 лютого 2012, а згідно наявної в матеріалах справи копії вантажно-митної декларації транспортний засіб виплив з країни виробництва (Японія) 5 лютого 2012 року.
Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2017 року №10836746, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 25000 грн.
Спірним питанням у цій справі є правомірність визначення податковим органом транспортного податку за 2017 рік.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також з урахуванням меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає про таке.
1 січня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.
Підпунктом 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
За змістом підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
За приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
З аналізу наведених норм вбачається, що легкові автомобілі є об`єктом оподаткування транспортним податком у випадку, якщо з року їх випуску минуло не більше 5 років та їх середньоринкова вартість становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, відповідно до пунктів 13, 14 якої Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.
У разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об`єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням ДФС та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює перелік, зазначений в абзаці першому цього пункту, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.
Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік мінімальний розмір заробітної плати станом на 1 січня 2017 року встановлено на рівні 3200 гривень.
Таким чином, об`єктом оподаткування транспортним податком є автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн.
За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, середньоринкова вартість автомобіля Lexus LX 570, обєм двигуна 5,7 куб. см., 2012 року випуску становить 1538454,06 грн.
Крім того, згідно переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2017 (звітного) року, що розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, до вказаного переліку віднесено також легковий автомобіль марки Lexus, модель LX 570, об`єм циліндрів двигуна 5,7, тип пального бензин, рік випуску (включно) до 5 років.
Згідно з підпунктом 267.6.7 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України у разі спливу п`ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п`яти років.
За приписами підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.
Разом з тим, міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника транспортного засобу (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер транспортного засобу. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного транспортного засобу.
У разі визначення року виготовлення транспортного засобу необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробники транспортних засобів зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення транспортного засобу, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.
У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення транспортного засобу, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері транспортного засобу.
У даній справі, що розглядається, як зазначалось раніше, судами встановлено, що транспортний засіб позивача зареєстрований в Україні, марки Lexus LX 570, об`єм двигуна 5663 куб. см., потужність 270 кВт, номер кузова НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, модельний рік випуску 2012, календарний рік випуску 2012, був розмитнений 27 лютого 2012, та згідно наявної в матеріалах справи копії вантажно-митної декларації транспортний засіб виплив з країни виробництва (Японія) 5 лютого 2012 року. За даними з загальнодоступних джерел (http:carinfo.kiev.ua/cars/vin/lexus/) підтверджується факт випуску автомобіля у першому місяці 2012.
За таких обставин, судами попередніх інстанцій об`єктивно встановлено, що рік виготовлення автомобіля LEXUS GX 460 - 2012 рік. При цьому, зважаючи на те, що базовим податковим (звітним) періодом обчислення транспортного податку є календарний рік, а тому 2012 рік одночасно є роком випуску автомобіля та першим звітним податковим періодом, в незалежності від того коли позивач набув транспортний засіб у власність та здійснив його реєстрацію.
З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.
Відтак, доводи касаційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -