ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 280/6440/19
адміністративне провадження № К/9901/20257/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року (судді: Сафронова С.В.,Чепурнов Д.В., Мельник В.В.) у справі за позовом Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича до ОСОБА_1, треті особи: Інститут кримінально-виконавчої служби, Державна установа "Оріхівська виправна колонія (№88)", Міністерство юстиції України про стягнення витрат,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
24 грудня 2019 року Голова комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скоков Сергій Іванович (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Інститут кримінально-виконавчої служби (далі третя особа 1), Державна установа "Оріхівська виправна колонія (№88)" (далі третя особа 2), Міністерство юстиції України (далі третя особа 3), в якому просив:
стягнути з відповідача на користь третьої особи 1 витрати, пов`язані з утриманням відповідача в Інституті кримінально-виконавчої служби в сумі 123 015,45 грн;
стягнути з позивача на користь третьої особи 3 понесені судові витрати в сумі 1921,00 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року позов Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича до ОСОБА_1, треті особи: Інститут кримінально-виконавчої служби, Державна установа "Оріхівська виправна колонія (№88)", Міністерство юстиції України про стягнення витрат повернуто позивачу.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень електронний примірник ухвали суду першої інстанції від 05 лютого 2020 року надіслано судом 19 лютого 2020 року, зареєстровано 20 лютого 2020 року й оприлюднено в цьому реєстрі 21 лютого 2020 року.
Копію вказаної ухвали суду про повернення позовної заяви позивачем отримано 02 березня 2020 року.
08 травня 2020 року Голова комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції звернувся до апеляційного суду зі скаргою, згідно з якою просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Справа надійшла до Третього апеляційного адміністративного суду 22 травня 2020 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року залишено без руху та зобов`язано надати до суду докази на підтвердження поважності пропуску строку подання апеляційної скарги і документу про сплату судового збору .
Копію вказаної ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем отримано 02 червня 2020 року.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції від Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року про повернення позовної заяви у справі №280/6440/19.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що недоліки апеляційної скарги усунуто не в повному обсязі, оскільки скаржника було зобов`язано надати до суду також докази на підтвердження поважності пропуску строку подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції зауважив, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання скаржником копії повного судового рішення суду першої інстанції - 02 березня 2020 року є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Провадження в суді касаційної інстанції.
Голова комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скоков Сергій Іванович, уважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що в заяві про поновлення строку позивачем вказано, що повний текст ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, позивачем отримано 03 березня 2020 року. Позивач подав апеляційну скаргу 17 березня 2020 року, тобто первинно апеляційну скаргу позивач подав в межах 15 денного строку.
Проте, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 квітня 2020 року (яку отримано Головою комісії 22 квітня), повернув апеляційну скаргу представника Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України, з огляду на те, що скарга підписана неуповноваженою особою. В той же час, позивач, 08 травня 2020 року звернувся повторно із апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року залишено без руху.
Вказану ухвалу позивачем отримано 02 червня 2020 року. Позивачем 10 червня 2020 року усунуто недоліки апеляційної скарги шляхом надсилання до суду документу про сплату судового збору та письмовим обґрунтуванням щодо строку звернення із апеляційною скаргою, а саме: первинна апеляційна скарга подана у строки, встановлені нормами КАС України, здійснення документообігу було ускладнено у зв`язку з запровадженням Урядом карантинних заходів.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження касаційною скаргою Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Нормативне врегулювання та оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 295 КАС визначено таке:
1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Водночас, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту:
"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон № 731-IX), згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Зазначені зміни набули чинності 02 квітня 2020 року, строк встановлений Законом № 731-IX закінчувався 06 серпня 2020 року.
Відповідно до матеріалів справи, повний текст ухвали від 05 лютого 2020 року отримано скаржником 02 березня 2020 року.
Згідно із відміткою на конверті поштового відправлення, позивач первинно з апеляційною скаргою звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду 17 березня 2020 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику, який отримав її 22 квітня 2020 року.
08 травня 2020 року Голова комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України повторно подав апеляційну скаргу безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Справа надійшла до Третього апеляційного адміністративного суду 22 травня 2020 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року залишено без руху та зобов`язано надати до суду докази на підтвердження поважності пропуску строку подання апеляційної скарги і документу про сплату судового збору .
Копію вказаної ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем отримано 02 червня 2020 року.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції від Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме доказ сплати судового збору та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що апелянт отримавши ухвалу про повернення апеляційної скарги, без зволікань звернувся повторно до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Голови комісії з ліквідації Державної пенітенціарної служби України Скокова Сергія Івановича на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року про повернення позовної заяви у справі №280/6440/19.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
Як свідчать матеріали цієї адміністративної справи, первинна апеляційна скарга подана відповідачем у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Ухвала про повернення первинної апеляційної скарги була отримана позивачем 22 квітня 2020 року. Позивач 08 травня 2020 року без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористався своїм правом на повторне подання до апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги.
Вказане свідчить про вжиття апелянтом невідкладних заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги.
Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском відповідачем строку апеляційного оскарження, вищезазначених обставин не врахував.
У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд вважає, що в цьому конкретному випадку апелянт, враховуючи стан ліквідації та введений карантин, не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.
Тому, висновки апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження є помилковими.