ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 335/11624/19(ЗП/280/119/19)
адміністративне провадження № К/9901/21519/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 335/11634/19 (ЗП/280/119/19)
за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради, Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Запорізької міської ради
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, ухвалене суддею Киселем Р.В.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Чабаненко С.В., суддів Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування
1. У жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя з адміністративним позовом до Запорізької міської ради (далі - відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача надати повну, достовірну інформацію про всі земельні ділянки у АДРЕСА_1, що можуть бути використані під забудову та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,1 гектара.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи статей 1, 3, 4, 5, 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI) та частини 5 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - №3038-VI)та зазначає, що відповідач протиправно відмовив у доступі до публічної інформації на запит від 19 серпня 2019 року про надання інформації. При цьому, на думку позивача, належним способом захисту прав буде зобов`язання відповідача надати повну, достовірну інформацію про усі вільні ділянки державної та комунальної власності у межах АДРЕСА_1, що можуть бути використані під забудову та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,1 гектара. Крім того, посилається на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 13 серпня 2019 року у справі № 369/5491/16-а, у відповідності до якої наведені органи згідно з їхньою компетенцією зобов`язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.
3. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 16 жовтня 2019 року вказаний адміністративний позов ОСОБА_1 передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
4. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради, Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково та зобов`язано Запорізьку міську раду надати ОСОБА_1 повну, достовірну інформацію про всі земельні ділянки у АДРЕСА_1, що можуть бути використані під забудову та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки); орієнтовною площею 0,1 гектара.
6. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Запорізькою міською радою допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання інформації на запит про доступ до публічної інформації, розпорядником якої є відповідач, а тому для захисту прав і інтересів позивача необхідно зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 інформацію на його запит від 19 серпня 2019 року відповідно до вимог Закону № 2939-VI. При цьому, суд послався на аналогічну правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі № 369/5491/16-а.
6.1. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів наявності підстав для відмови у наданні інформації на відповідний запит, що передбачений положеннями частини першої статті 22 Закону № 2939-VI, зокрема, що інформація, яка запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
6.2. Суд відхилив доводи відповідача про відсутність у розпорядженні Запорізької міської ради запитуваної позивачем публічної інформації із роз`ясненням про необхідність звернутися за такою інформацією до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, враховуючи, що алгоритм дій суб`єкта, до якого звернутий такий запит, чітко врегульований приписами Закону № 2939-VІ, окрема передбачений обов`язок такого суб`єкта направити інформаційний запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Проте, як слідує із змісту відповіді від 05 вересня 2019 року №Д-1062 Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради, наданої на запит позивача, такий обов`язок радою не був виконаний. У підсумку оцінивши оскаржувану відповідь, суд дійшов висновку, що така відповідь є лише формальною відпискою, у зв`язку з чим порушено право особи на отримання інформації.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
7. 25 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Запорізької міської ради, у якій скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
8. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на необхідності відступити від висновків Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі № 369/5491/16-а.
8.1. Скаржник указує на відсутність єдиної судової практики щодо визначення розпорядника інформації у аналогічних правовідносин із посиланням на постанови Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 127/13710/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 369/8351/16-а, від 27 листопада 2019 року у справі № 127/28475/15-а, де, зокрема розпорядником інформації є виконавчі органи при міських, сільських радах. Натомість, у цій справі розпорядником інформації визначено міську раду.
8.2. Наполягає, що запитувана позивачем інформація відповідачем не створювалась та не перебуває у фактичному володінні Запорізької міської ради. Крім того, судами попередніх інстанцій не було враховано, що позивачем запитується інформація щодо сформованих земельних ділянок, а не земель, які визначені частиною 5 статті 24 Закону № 3038-VI.
9. 25 серпня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Тацій Л.В., судді Стрелець Т.Г., Рибачук А.І.
10. Суддею-доповідачем Тацій Л.В., суддями Стрелець Т.Г., Рибачук А.І. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року задоволено заяви суддів Тацій Л.В., Стрелець Т.Г., Рибачука А.І. про самовідвід. Відвести суддів Тацій Л.В., Рибачука А.І. та Стрелець Т.Г. від участі у розгляді вказаної касаційної скарги та передано справу до секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2020 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року № 1691/0/78-20 у зв`язку з постановленням Верховним Судом 09 вересня 2020 року про відведення судді-доповідача Тацій Л.В. та суддів Рибачука А.І. та Стрелець Т.Г. від розгляду матеріалів касаційної скарги Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі № 335/11624/19 (ЗП/280/119/19), що унеможливлює їхню участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20 квітня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог частини першої статті 340 та статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
15. Від позивача та третіх осіб відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Установлені судами фактичні обставини справи
16. 19 серпня 2019 року ОСОБА_1 надіслав до Запорізької міської ради запит, у якому із посиланням на статті 1, 13, 14 Закон 2939-VI, статтю 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" та частину 5 статті 24 Закону 2938-VI просив надати йому письмову інформацю про наявність земельних ділянок у місті Запоріжжі, в районі селища Мостозагін-7, що можуть бути використані під забудову та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), орієнтовною площею 0,1 гектара.
17. На запит позивача, листом від 05 вересня 2019 року №Д-1062, Департамент архітектури та містобудування Запорізької міської ради повідомив, що відведення земельних ділянок на території міста для будівництва та обслуговування господарських споруд здійснюється міською радою у відповідності до затвердженої містобудівної документації в порядку, визначеному статті 118 Земельного кодексу України. Виконавчі органи місцевого самоврядування мають встановити можливість відведення визначеної у клопотанні земельної ділянки з урахуванням містобудівної документації та не порушення прав третіх осіб. У відповіді зауважено, що виконавчі органи місцевого самоврядування є розпорядниками інформації містобудівного кадастру, який містить актуальні дані про об`єкти містобудування, розташовані на території м. Запоріжжя, при цьому, кількісний облік земель і розподіл їх за власниками землі (землекористувачами) здійснюється територіальними органами Держземагенства. Чинним законодавством не передбачено порядок ведення обліку вільних земельних ділянок державної чи комунальної форми власності органами місцевого самоврядування. У зв`язку з тим, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, згідно з Конституцією України (стаття 19) мають діяти в порядку та у спосіб визначений законом України, таким чином, Департамент позбавлений повноважень надавати інформацію щодо вільних ділянок та їх кількісний облік. Враховуючи вищевикладене, для вирішення питання землевідведення запропоновано позивачу звернутись на адресу уповноважених органів, а саме: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
18. Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Нормативне регулювання
19. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
21. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
22. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
23. Частиною першою статті 14 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
24. Частинами першою та другою статті 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
25. Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів із дня отримання запиту.
26. Відповідно до частини першої статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
26.1. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (частина друга статті 22 Закону № 2939-VI).
26.2. Частиною третьою статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
26.3. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
27. Частинами першою та другою статті 23 Закону №2939-VI передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
28. Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
29. Згідно статті 4 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема законності.
30. За приписами статті 16 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
31. Частина третя статті 24 Закону № 280/97-ВР визначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
32. Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону №3038-VI (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження у містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
33. Частиною першою статті 33 Закону №280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
34. Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.