У Х В А Л А
19 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 953/12087/20
Провадження № 11-150за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянула касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 953/12087/20 за позовом ОСОБА_1 до головного бухгалтера Державної податкової адміністрації у Харківській області Полонської Юлії Миколаївни, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області в особі Ачкасова Віктора Миколайовича, треті особи: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Денісова Людмила Леонтіївна, Голова Національного агентства по запобіганню корупції Олександр Новіков, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом, у якому просила:
"- визнати дискримінаційними протиправні дії посадової особи ДФС у Харківській області Полонської Ю. М. при формуванні первинної довідки про доходи для подання в ПФУ Київського району м. Харкова для призначення пенсії державного службовця;
- визнати протиправними дії посадової особи Пенсійного фонду у Харківській області щодо відмови у перерахунку раніш призначеної пенсії державного службовця з 2014 року по 2020 рік включно у зв`язку із змінами в законодавстві про визначення доходу для розрахунку пенсії державного службовця;
- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Х/о здійснити, починаючи з 01.08.2010 року, перерахунок пенсії з урахуванням індексу інфляції та відкоригувати мою пенсію у відповідності до вимог ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" із змінами та доповненнями та статті 66 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", які діяли на час призначення мені пенсії, та здійснити відповідні виплати різниці з урахування фактично отриманих сум;
- зобов`язати посадову особу ПФУ у Харківській області Ачкасова В. М. відшкодувати нанесену їй корупційними порушеннями та дискримінацією права моральну шкоду у сумі 100 тис. грн. (сто тис. грн.) на підставі статті 68 антикорупційного закону;
- зобов`язати посадову особу ДПС (ДФС) у Харківській області Полонську Ю. М. відшкодувати нанесену мені моральну шкоду у сумі 100 тис. грн. (сто тис. грн.) відповідно до статті 68 антикорупційного закону".
Ухвалою Київського районного судуміста Харкова від 11 серпня 2020 року адміністративну справу направлено за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачці строк для усунення її недоліків.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з неусунення її недоліків.
ОСОБА_1 не погодилася із зазначеними судовими рішеннями та звернулась з апеляційною скаргою до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року на підставі частини третьої статті 293 КАС України.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року залишено без руху апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 11 серпня 2020 року та на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року повернутоапеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 11 серпня 2020 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 11 серпня 2020 року (про передачу справи за підсудністю), ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (про залишення позовної заяви без руху), ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (про повернення позовної заяви) та три ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року (про залишення апеляційної скарги без руху та про повернення апеляційної скарги) на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
Не погодившись з цим судовим рішенням ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою у якій просить: "1. Скасувати протиправну Ухвалу Верховного Суду від 01.03.21 року по справі № 953/12087/20 та всі інші Ухвали по справі що постановлялись судами з метою обмеження мого доступу до правосуддя за захистом права на соціальний захист; 2. Відправити справу на розгляд до суду першої інстанції згідно підсудності встановленої листом Вищого Спеціалізованого суду України (ВССУ) від 19.02.2015 року № 9-199/0/4-15 "Щодо необхідності отримання судами висновків Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах продискримінацію" та статті 53 Закону України "Про запобігання корупції"; 3. Запросити висновки Уповноваженого Верховної ради по правах людини по суті позову; 4. Позовна заява звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".
Прохання мотивує тим, що право позивачки на розгляд її позову у справедливому та неупередженому суді, у розумні строки за визначеною Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ юрисдикцією було порушено суддями національних судів, а саме суддею Київського районного суду міста Харкова Садовським К. С., виконуючим обов`язки голови Харківського апеляційного суду Люшньою А. І., суддею Котелевець А. В., заступником голови Харківського окружного адміністративного суду міста Харкова Тітовим О. М., суддею Супруном Ю. О., колегією суддів Другого апеляційного адміністративного суду Присяжнюком О. В., Спаскіним О. А, Пьяновою Я. В. ; також зазначає про те, що усі твердження про відмову у відкритті провадження є нікчемними з огляду на рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2010 від 28 квітня 2010 року у справі № 1-30/2010 та положення Закону України "Про запобігання корупції"; зазначає, що жодних обмежень на оскарження ухвал, рішень, постанов не існує, тому відмова у відкритті провадження має ознаку дискреційного свавілля, забороненого рішенням Конституційного Суду України№ 7-р/2018 від 11 жовтня 2018 року.
Подану касаційну скаргу не може буту прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду з таких мотивів.
КАС України чітко визначає випадки, у яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Отже, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції у зазначеній вище категорії справ.
Відповідно до частини першої статті 24 КАСУкраїни Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
У поданій касаційній скарзі скаржниця висловлює свою незгоду з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року, постановленою за наслідками перевірки її касаційної скарги на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 11 серпня 2020 року (про передачу справи за підсудністю), ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (про залишення позовної заяви без руху), ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року (про повернення позовної заяви) та три ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року (про залишення апеляційної скарги без руху та про повернення апеляційної скарги).
Чинним процесуальним законодавством не передбачена можливість оскарження до Великої Палати Верховного Суду судових рішень, постановлених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, як судом касаційної інстанції.
Крім того, згідно із частиною п`ятою статті 355 КАС України, судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
До повноважень Великої Палати Верховного Суду не відноситься касаційний перегляд судових рішень, які є остаточними.
Також КАС України не передбачена можливість оскарження до Великої Палати Верховного Суду в касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Касаційний перегляд судових рішень Великою Палатою Верховного Суду може бути здійснено лише за визначених статтями 346 та 347 КАС України передумов.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 346 КАС України, або з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
Отже, обов`язковою передумовою для розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи за касаційною скаргою її учасника є постановлення судом касаційної інстанції з власної ініціативи чи за клопотанням учасника такої справи ухвали про її передачу до Великої Палати Верховного Суду з обґрунтуванням підстав, визначених у зазначеній правовій нормі.
Тобто питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує саме касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги відповідно до статті 331 КАС України.
Як слідує з матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не постановляв.
При цьому позивачка скористалася своїм правом на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, можливість повторного оскарження у касаційному порядку таких рішень до Великої Палати Верховного Суду, чинним процесуальним законодавством не передбачена, як і не передбачено підстав для розгляду будь-яких клопотань (заяв) долучених до такої скарги (заяви).
Нормами КАС України не передбачено права учасника справи звертатися безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, тому у Великої Палати Верховного Суду немає правових підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 .
Також КАС України не передбачена можливість повторного оскарження у касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанцій до Великої Палати Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відмови у прийнятті до свого розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 953/12087/20.
Керуючись статтями 24, 248, 292, 346, 347, 355 КАС України, Велика Палата Верховного Суду