-
Ухвала
20 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 202/7493/19
Провадження № 14-62 зц 21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаПророка В.В.,
суддівВласова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
ознайомилася із клопотанням ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, та
ВСТАНОВИЛА:
1. До Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. В зазначеному клопотанні ОСОБА_1 ставить питання про перегляд та скасування рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Київської міської державної адміністрації, про відшкодування моральної шкоди.
3. Таким чином клопотання ОСОБА_1 за своїм змістом є касаційною скаргою у справі № 202/7493/19.
4. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
5. Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
6. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
7. Частина четверта статті 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачає, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
8. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
9. Фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (Sokurenko and Strygun v. Ukraine), заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24).
10. Судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
11. Частиною другою статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що у складі Верховного Суду діють: Велика Палата Верховного Суду; Касаційний адміністративний суд; Касаційний господарський суд; Касаційний кримінальний суд; Касаційний цивільний суд.
12. Право касаційного оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.
13. Відкриття касаційного провадження згідно зі статтями 393 і 394 ЦПК України передбачає перевірку правильності оформлення касаційної скарги та дотримання порядку її подання, що віднесене до компетенції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.
14. Разом із цим підстави та порядок передачі справи до Великої Палати Верховного Суду передбачені статтями 403 і 404 ЦПК України. Згідно з вказаними статтями справу можна передати до Великої Палати Верховного Суду лише після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду справи.
15. Тобто, питання передачі цивільної справи до Великої Палати Верховного Суду з підстав передбачених ЦПК України віднесене до повноважень Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.
16. Саме Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду наділений повноваженнями відкриття касаційного провадження у справі, а у випадках, передбачених статтею 403 ЦПК України, - передати справу до Великої Палати Верховного Суду. Чинний процесуальний закон не передбачає повноваження Великої Палати Верховного Суду самостійно відкривати касаційне провадження у справі.
17. Отже, у справі № 202/7493/19 Велика Палата Верховного Суду не є судом, встановленим законом, для перегляду оскаржуваних ОСОБА_1 судових рішень, оскільки таким судом є Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
18. З огляду на наведене, клопотання ОСОБА_1 необхідно передати за належністю до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 388, 391, 394, 403, 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду