Постанова
Іменем України
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 679/125/20
провадження № 61-17629св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 липня 2020 року під головуванням судді Базарника Б. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Талалай О. І., Спірідонової Т. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1, звертаючись в суд з цим позовом до відповідача вказував, що 22 травня 1995 року згідно наказу Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електростанція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ВП "Хмельницька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом") від 22 травня 1995 року № 856лс - він був переведений з посади заступника генерального директора з режиму на посаду начальника відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру (НТЦ).
З 2014 року відповідно до наказу від 05 березня 2014 року № 403 "Про забезпечення подання посадовими особами ВП "ХАЕС" декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру" адміністрація ВП "Хмельницької АЕС" стала вимагати від нього подання декларації про майно, доходи.
Зазначав, що він не виконував організаційно-розпорядчі функції в НТЦ ВП "ХАЕС" і у ВП "ХАЕС", так як такі функції були покладені на начальника НТЦ, виконання ним наказу від 05 березня 2014 року № 403 не відповідало його обов`язкам згідно посадової інструкції. При цьому він не був посадовою особою юридичної особи публічного права.
За Законом України "Про запобігання корупції", який зобов`язував посадову особу подавати декларацію про доходи, в його посадову інструкцію не було внесено його обов`язку щорічно подавати декларацію відповідно до статті 45 Закону України "Про запобігання корупції". У зв`язку з цим він відмовився виконувати вказаний наказ як незаконний.
Наказом від 17 травня 2016 року № 986 йому оголошено догану за невиконання вимог наказу ВП ХАЕС від 10 лютого 2016 року № 255 в частині неподання декларації про доходи за 2015 рік.
За неналежне виконання вимог "Посадової інструкції начальника відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру" № 0.ТП.5447.ИД-13 наказом від 15 червня 2016 року №1221-к ОСОБА_1 оголошено догану вдруге.
15 червня 2016 року ОСОБА_1 відмовився від проходження перевірки знань, на підставі чого рішенням загальностанційної комісії № 7 був складений протокол від 15 червня 2016 року № 15/16. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 та п.3.4.7 "Посадової інструкції начальника відділу організації підготовки персоналу НТЦ" в частині виконання п.4.1 "Кодексу корпоративної етики ДП НАЕК "Енергоатом" (п.4.17 таблиці 7.1 ПІ).
У зв`язку з цим 21 червня 2016 року відповідач видав наказ № 1257-к та звільнив його з 23 червня 2016 року із займаної посади начальника відділу організації підготовки персоналу НТЦ згідно з пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вказував, що відмова від проходження перевірки знань не могла бути підставою звільнення, оскільки згідно з п.2.10 посадової інструкції наслідком мало бути недопущення до роботи.
Після звільнення його з роботи адміністрація ВП "ХАЕС", а згодом Нетішинський відділ Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області продовжували вимагати від нього подання декларації про його доходи за період з 01 січня 2016 року по день звільнення 23 червня 2016 року.
14 липня 2017 року відносно нього було відкрите кримінальне провадження за статтею 366-1 КК України, декларування недостовірної інформації. Проте 18 вересня 2019 року Нетішинський відділ Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області закрив це кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК України, так як він не був суб`єктом декларування.
Протокол засідання адміністрації та цехового комітету НТЦ від 16 червня 2016 року № 57 був виготовлений після накладення на нього 15 червня 2016 року дисциплінарного стягнення, а щодо протоколу засідання профспілкового комітету ППО "ХАЕС" від 21 червня 2016 року № 218, то в наказі про звільнення не зазначається у зв`язку з чим мало місце таке засідання.
Стверджував, що він не допустив систематичного порушення трудової дисципліни відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, звільнення з роботи є незаконним, а він підлягає поновленню.
Незаконними діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в порушенні законних прав на працю та отримання заробітної плати, матеріальне забезпечення своєї сім`ї.
Строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України, він пропустив з поважної причини, так як очікував результатів розгляду його скарги Генеральним прокурором України щодо незаконного вимагання від нього відповідачем подання декларації.
Позивач просив поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав, визнати наказ № 1257-к від 21 червня 2016 року про звільнення його з роботи незаконним та скасувати цей наказ, поновити його на посаді начальника відділу організації підготовки персоналу НТЦ з дня звільнення 23 червня 2016 року, стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 23 червня 2016 року по 23 червня 2017 року, стягнути з відповідача на його користь 50 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 липня 2020 року у поновленні строку позивачу ОСОБА_1 для звернення до суду з позовом про поновлення строку давності звернення до суду, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені і за дорученням якої діє Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про поновлення строку давності звернення до суду, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неодноразово допускав порушення трудової дисципліни, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, відтак у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов`язків роботодавець на законних підставах звільнив його із займаної посади відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, тому відсутні підстави для поновлення цього строку.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 липня 2020 року змінено. Мотивувальну частину рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 липня 2020 року викладено в редакції цієї постанови.
Змінюючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стверджуючи про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України та законність оскаржуваного наказу від 21 червня 2016 року, суд першої інстанції не врахував, що згідно з наказом від 15 червня 2016 року № 1221-к, окрім невиконання 31 травня 2016 року позивачем завдання керівника (начальника НТЦ Абраміва І. Є. ) та недотриманні вимог Кодексу корпоративної етики ДП НАЕК "Енергоатом", ОСОБА_1 без поважних причин не пройшов чергову перевірку знань з ПТЕ, ППБ виробничих та посадових інструкцій у встановлені терміни, чим порушив вимоги пункту 2.9 Посадової інструкції. За ці правопорушення (неналежне виконання вимог Посадової інструкції начальника відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру" №0.ТП.5447.ИД-13) йому оголошено догану.
В свою чергу оскаржуваним наказом від 21 червня 2016 року зафіксовано те саме правопорушення - 15 червня 2016 року ОСОБА_1 відмовився від проходження перевірки знань, на підставі чого рішенням загальностанційної комісії № 7 був складений протокол від 15 червня 2016 року № 15/16. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 та п.3.4.7 "Посадової інструкції начальника відділу організації підготовки персоналу НТЦ" в частині виконання п.4.1 "Кодексу корпоративної етики ДП НАЕК "Енергоатом" (п.4.17 таблиці 7.1 ПІ).
Отже, за вказане порушення трудової дисципліни до позивача вже було застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани (наказ від 15 червня 2016 року № 1221-к), відтак наказ від 21 червня 2016 року, яким накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення за те ж саме правопорушення, прямо суперечить нормі частини другої статті 149 КЗпП України, а тому наказ від 21червня 2016 року про звільнення позивача є незаконним.
Крім того апеляційний суд вказував, що суд першої інстанції правильно встановив, що копію наказу про звільнення, а також трудову книжку із записом про звільнення позивач отримав 23 червня 2016 року, а отже, місячний строк звернення до суду з позовом про поновлення на роботі сплинув 24 липня 2016 року.
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду 29 січня 2020 року.
Суд першої інстанції помилково застосував норми статті 254, 256-258, 260, 267 ЦК України, які не регулюють спірні правовідносини, проте правильно констатував, що очікування позивачем результатів оскарження через Генерального прокурора України незаконного вимагання відповідачем подання декларації про доходи не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі.
Відтак правильним є висновок суду про відсутність підстав для поновлення цього строку.
В свою чергу пропуск місячного строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі та відсутність підстав для поновлення цього строку є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову. Такі висновки викладено у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, а тому апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни рішення місцевого суду лише в мотивувальній його частині, виклавши її в редакції цієї постанови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 07 липня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить оскаржувані судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі заявник вказує, що судами не було надано належної оцінки тій обставині, що позивач 20 вересня 2019 року отримав з Шепетівської місцевої прокуратури Хмельницької області постанову від 18 вересня 2019 року про закриття кримінального провадження, де вказано, що він не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК України і не був зобов`язаний подавати жодних декларацій про свій майновий стан, а тому наказ відповідача від 17 травня 2016 року № 986 про оголошення догани за невиконання вимог наказу ВП ХАЕС від 10 лютого 2016 року № 255 в частині неподання декларації про доходи за 2015 рік є неправомірним.
Заявник зазначає, що доведення вказаної обставини було для нього пріоритетним, а тому місячний строк, передбачений статтею 233 КЗпП України та оскарження наказу від 21 червня 2016 року він пропустив з поважних причин.
ОСОБА_1 посилається на те, що місцевим судом, під час розгляду справи в порядку саме спрощеного позовного провадження не було враховано складність справи, її значення для сторін спору, обсяг та характер доказів. Позивач, який не являється спеціалістом в галузі права, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі на вказані обставини належної уваги не звернув. Місцевий суд, розглядаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження оцінку необґрунтовано критично поставився до причин пропуску звернення до суду.
Доводом касаційної скарги є також те, що суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок щодо поважності причин пропуску строків звернення з позовом до місцевого суду. Зазначає, що причиною пропуску строку звернення до суду та оскарження наказу про звільнення стали не тільки скарги на адресу генеральної Прокуратури, але і факт перебування в статусі правопорушника в кримінальній справі, у зв`язку із відкриттям відносно позивача 14 липня 2017 року кримінального провадження за статтею 366-1 КК України. Отримання у січні 2020 року ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 17 грудня 2019 року про відмову у задоволенні скарги на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 12 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження, фактично відкрило заявнику шлях до оскарження в судовому порядку наказу відповідача від 21 червня 2016 року про звільнення з роботи.
Отже строк на оскарження наказу про своє звільнення починаючи з 21 липня 2016 року до 29 січня 2020 року був пропущений ним з поважних причин, адже заявник довів, що він не був посадовою особою юридичної особи публічного права, яка повинна подавати декларацію про доходи.
У зв`язку із вищенаведеним вважає, що постанова апеляційного суду ухвалена при неповному з`ясуванні обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року представник ВП "Хмельницька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" - в. о. генерального директора Клєпов О.подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, подану ОСОБА_1 в якому у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 у строк, визначений ухвалою про відкриття провадження від 13 лютого 2020 року, із заявою про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не звертався, проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не заперечував, а тому вказані доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу.
Вважає, що суди обох попередніх інстанцій, дійшли до правильних висновків про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України, адже причини поважності пропуску цього строку позивачем належними та допустимими доказами не підтверджені.
Вказує, що наявність кримінального чи адміністративного провадження відносно заявника не може свідчити про існування об`єктивних перешкод для подання позову у зазначений законом строк.
Вважає неправильним висновок апеляційного суду про відсутність підстав для звільнення позивача на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України проте погоджується із висновком про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку із пропуском строку для звернення до суду за відновленням свого порушеного права передбаченого статтею 233 КЗпП України.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Нетішинського міського суду Хмельницької області.
16 березня 2021 року цивільна справа № 679/125/20 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 березня 2021 року справу призначено колегії суддів у складі: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 22 травня 1995 року позивач працював на посаді начальника відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру (НТЦ) ВП "ХАЕС".
Наказом від 17 травня 2016 року № 986 за невиконання вимог наказу ВП "ХАЕС" від 10 лютого 2016 № 255 в частині неподання декларації про доходи за 2015 рік у встановлений термін, ОСОБА_1 оголошено догану.
Згідно з наказом від 15 червня 2016 року № 1221-к за неналежне виконання вимог Посадової інструкції начальника відділу організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру" № 0.ТП.5447.ИД-13., яке полягало у невиконання позивачем завдання керівника та недотриманні вимог Кодексу корпоративної етики ДП НАЕК "Енергоатом" на ОСОБА_1 вдруге накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Згідно з наказом від 21 червня 2016 року № 1257-к, з посиланням на попередні накази від 17 травня 2016 року № 986, від 15 червня 2016 року № 1221-к про оголошення доган ОСОБА_1, останній 15 червня 2016 року відмовився від проходження перевірки знань, на підставі чого рішенням загальностанційної комісії № 7 був складений протокол від 15 червня 2016 року №15/16. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 та п.3.4.7 "Посадової інструкції начальника відділу організації підготовки персоналу НТЦ" в частині виконання п.4.1 "Кодексу корпоративної етики ДП НАЕК "Енергоатом" (п.4.17 таблиці 7.1 ПІ). У зв`язку з систематичним невиконанням ОСОБА_1 без поважних причин посадових обов`язків, покладених на нього трудовим договором, звільнено його 23 червня 2016 року з посади начальника відділу організації підготовки персоналу НТЦ згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Згідно з п.2.9 посадової інструкції начальника організації підготовки персоналу навчально-тренувального центру № 0.ТП.5447.ИД-13 ОСОБА_1, затвердженої генеральним директором Панащенком М. С. 12 липня 2013 року, чергову перевірку знань з ПТЕ, виробничих документів, ППБ і ПОП в обсязі розділу 7 ПІ начальник відділу проходить один раз в три роки в станційній комісії ЗГІПП, після подачі заявок до СВНіПБ (ВОП) за 5 днів до закінчення строку перевірки знань. Якщо термін перевірки знань збігається з відпусткою (вихідним, святковим днем), то перевірка знань повинна проводитись до виходу у відпустку (до вихідного, святкового дня).
Відповідно до п.2.10 Інструкції, начальник відділу, котрий не пройшов чергової перевірки знань у встановлений термін чи отримав незадовільну оцінку, до роботи не допускається. Йому, не пізніше ніж через місяць, призначається повторна перевірка знань.
Згідно з п.3.4.7 Інструкції, начальник відділу зобов`язаний дотримуватись особисто і здійснювати систематичний контроль за дотриманням підлеглим персоналом трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до п.4.1 Кодексу корпоративної етики ДП НАЕК "Енергоатом", працівники повинні під час виконання службових обов`язків: дотримуватись вимог нормативної, експлуатаційної, організаційно-розпорядчої та іншої документації; дотримуватись умов укладеного з ним трудового договору і відповідально виконувати свої обов`язки; керуватись загальновизнаними принципами порядності, честі та гідності; шанобливо ставитись до колег, дотримуючись культури спілкування, виконувати роботу відповідно до рівня компетенції; усвідомлювати особисту відповідальність за власне життя і здоров`я та за життя і здоров`я оточуючих, ймовірні наслідки шкідливих звичок.
Факт отримання копії наказу та трудової книжки 23 червня 2016 року позивач засвідчив підписом в особовій картці ф.П-2.
Згідно витягу з протоколу від 21 червня 2016 року № 218 звільнення позивача відбулося за згодою профспілкового комітету "ХАЕС".
Суд першої інстанції констатував, що накази від 17 травня 2016 року №986, від 15 червня 2016 року № 1221-к про оголошення доган ОСОБА_1 не оскаржувалися ОСОБА_1 у встановленому порядку, не є предметом цього спору, тому доводи щодо неправомірності накладення цих дисциплінарних стягнень не приймаються до уваги судом.