ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Ситнік О. М., Крет Г. Р. на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2021 року (провадження № 11-45сап21)
у справі за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вищої ради правосуддя від 01 грудня 2020 року № 3323/015-20 про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строків на оскарження рішення її Другої Дисциплінарної палати від 19 жовтня 2020 року № 2849/2дп/15-20 про притягнення її до дисциплінарної відповідальності
04 січня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду зі скаргою, у якій просила скасувати ухвалу Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 01 грудня 2020 року № 3323/0/15-20 про залишення без розгляду та повернення скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати (далі - Друга ДП ВРП) від 19 жовтня 2020 року № 2849/2дп/15-20.
Вимоги в основному мотивувала тим,що оскаржене рішення Ради є незаконним, необґрунтованим і таким, що не містить посилань на визначені законом підстави для залишення скарги без розгляду та її повернення.
Стверджувала, що строки на подання скарги на рішення Другої ДП ВРП були пропущені з поважних та незалежних від волі ОСОБА_1 причин.
Такими причинами, на думку скаржниці, є те, що рішення Другої ДП ВРП офіційно оприлюднено на сайті ВРП 30 жовтня 2020 року. Копію цього акта електронною поштою надіслано на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 4 листопада 2020 року, а його паперовий варіант вона отримала лише 06 листопада 2020 року.
Зазначала, що останнім днем подання скарги є 14 листопада 2020 року (субота), а відтак останнім днем строку буде перший робочий день - понеділок 16 листопада 2020 року.
З огляду на наведені обставини вважала, що строк на оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її дисциплінарного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, пропущений з поважних причин і підлягав поновленню.
Покликалася на те, що рішення Другої ДП ВРП не містить встановлених обставин, які свідчать про умисне вчинення дій або допущену недбалість суддею ОСОБА_1 , наслідки яких потребують застосування заходів дисциплінарного примусу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 лютого 2021 року передав справу за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування рішення на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 16 лютого 2021 року відкрила провадження у справі, а ухвалою від 24 лютого 2021 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні на 15 квітня 2021 року.
У відзиві на скаргу ВРП вказала, що ухвала ВРП від 01 грудня 2020 року № 3323/0/15-20 є законною, обґрунтованою й правомірною. Цей правозастосовний акт ВРП ухвалила на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Ухвала підписана всіма членами ВРП, які брали участь у її ухваленні. Усім доводам скарги надана відповідна правова оцінка, яка викладена в оскаржуваному рішенні ВРП.
15 квітня 2021 року постановою Великої Палати Верховного Суду скаргу ОСОБА_1 на ухвалу ВРП від 01 грудня 2020 року № 3323/0/15-20 залишено без задоволення. Ухвалу ВРП від 01 грудня 2020 року № 3323/0/15-20 про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строків на оскарження рішення її Другої ДП від 19 жовтня 2020 року № 2849/2дп/15-20 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком ВРП про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 , оскільки суддя подала скаргу після закінчення строку, передбаченого частиною другою статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), а зазначені нею причини пропуску цього строку не можна вважати поважними й такими, що дають підстави для його поновлення.
Вказала, що суддя ОСОБА_1 тричі запрошувалася на засідання Другої ДП ВРП - 31 серпня, 5 та 19 жовтня 2020 року. У перше засідання скаржниця не прибула, за інформацією голови суду неможливість повідомити їй про розгляд дисциплінарної справи обумовлена перебуванням судді у відпустці. Про причини неявки в засідання, призначені 5 та 19 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 не повідомила. Копію рішення Другої ДП ВРП надіслано на адресу місця роботи (Окружного адміністративного суду міста Києва) 30 жовтня 2020 року. Того ж дня рішення Другої ДП ВРП оприлюднено на офіційному вебсайті ВРП.
ОСОБА_1 подала скаргу на рішення Другої ДП ВРП 16 листопада 2020 року, тобто з пропуском майже двадцяти днів строку для його оскарження.
У клопотанні про поновлення строку для оскарження рішення Другої ДП ВРП скаржниця послалася на те, що зі змістом рішення, копію якого Окружним адміністративним судом міста Києва отримано 03 листопада 2020 року (розписка про отримання складена секретарем судового засідання), вона ознайомилася 06 листопада 2020 року. На підтвердження наведених обставин ОСОБА_1 додала копію реєстру вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2020 року.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що в поданій скарзі не міститься обґрунтування причин неможливості ознайомлення з оскаржуваним рішенням на офіційному вебсайті ВРП, оскільки доступ до такої інформації є вільним та жодних обмежень щодо доступу не встановлено.
Зробила висновок, що суддя ОСОБА_1 не могла не знати про те, що 19 жовтня 2020 року Друга ДП ВРП розглядатиме дисциплінарну справу стосовно неї і ухвалить рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення.
Врахувала, що матеріали справи не містять даних про те, що суддя ОСОБА_1 вживала будь-які заходи для ознайомлення з рішенням дисциплінарного органу (направляла запити про надання інформації з приводу виготовлення повного тексту рішення, подавала заяву про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи тощо). Немає доказів про існування причин (явищ, дій), які б могли об`єктивно завадити скаржниці у визначений законом строк оскаржити присуд Другої ДП ВРП.
Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що ВРП, яка не поновила строк на оскарження рішення дисциплінарного органу, ухвалила рішення залишити скаргу ОСОБА_1 без розгляду і повернути її скаржниці з підстав закінчення строку, встановленого для її подання, - не порушила права останньої на оскарження рішення дисциплінарного органу, оскільки наведені у скарзі причини пропуску цього строку не є істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Ухвала ВРП містить слушні мотиви про відсутність правових підстав для поновлення строку на оскарження рішення Другої ДП ВРП. ВРП діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Регламентом та Законом № 1798-VIII.
З наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду погодитися не можна, тому висловлюємо окрему думку відповідно до статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачено у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною (далі - Конвенція).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень Закону № 1798-VIII та частини сьомої статті 266 КАС України Велика Палата Верховного Суду розглядає скарги на рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, за правилами касаційного провадження.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП визначає Закон № 1798-VIII.
Відповідно до частини першої Закону № 1798-VIII ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
У статті 26 названого Закону передбачено, що ВРП у пленарному складі, якщо інше не встановлено цим Законом, для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює Дисциплінарні палати з числа членів ВРП.
Отже, суб`єктами дисциплінарного провадження у ВРП є, з одного боку - орган ВРП, яким є Дисциплінарна палата, утворена із числа членів ВРП, а з іншого боку - суддя. Більш детально діяльність Дисциплінарних палат урегульовано в Регламенті Вищої ради правосуддя, затвердженому рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент ВРП).
У пункті 5.1 глави 5. Регламенту ВРП вказано, що формою роботи ВРП є засідання у пленарному складі, а її органів - Дисциплінарних палат, а також інших органів - засідання. Засідання ВРП та її органів проводяться відкрито.
Частиною шостою статті 34 Закону № 1798-VIII передбачено, що резолютивна частина рішення ВРП, її органів оголошується публічно, безпосередньо після його ухвалення, а повний текст рішення оприлюднюється на офіційному вебсайті ВРП не пізніше ніж на сьомий день із дня його ухвалення, якщо інше не визначено законом.
Частиною другою статті 42 Закону № 1798-VIII визначено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП.
У статті 50 Закону № 1798-VIII вказано, що за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
Резолютивна частина рішення оголошується на засіданні негайно після його прийняття.
Рішення Дисциплінарної палати викладається у письмовій формі, підписується членами Дисциплінарної палати, які брали участь у його ухваленні. Рішення у дисциплінарній справі повинно містити:
1) прізвище, ім`я, по батькові судді, його посаду;
2) встановлені у дисциплінарній справі обставини з посиланням на докази;
3) мотиви, з яких ухвалено рішення;
4) суть рішення за результатами розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його застосування;
5) порядок і строк оскарження рішення, в тому числі дозвіл скаржнику на оскарження рішення, якщо він наданий.
Копія рішення Дисциплінарної палати у триденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику.
Згідно з пунктом 9.8 глави 9 Регламент