Постанова
Іменем України
20 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 159/6015/20
провадження № 51-39км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Наставного В. В., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Круценко Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність керівника Ковельської місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області 04 грудня 2020 року своєю ухвалою відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Ковельської місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 14 грудня 2020 року, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК України, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказану ухвалу слідчого судді, оскільки це рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до ст. 309 КПК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, вказуючи на незаконність та необґрунтованість ухвали апеляційного суду, просить її скасувати й призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Суть доводів ОСОБА_1 зводиться до того, що він не погоджується із судовим рішенням апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження. Зазначає, що нормами Конституції України визначено право на оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що підтверджено і Рішенням Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020, яким визнано неконституційним положення ч. 3 ст. 307 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
При цьому ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, які було досліджено під час судового розгляду й оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Доводи ОСОБА_1 про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які були допущенні судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, заслуговують на увагу.
Як видно з матеріалів провадження, ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність керівника Ковельської місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Слідчий суддя ухвалою від 04 грудня 2020 року в задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_1 відмовив.
Не погоджуючись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_1 оскаржив його до апеляційного суду з поданням відповідної апеляційної скарги, у якій порушував питання про скасування зазначеної ухвали слідчого судді.
Апеляційний суд ухвалою від 14 грудня 2020 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Як убачається зі змісту вказаної ухвали апеляційного суду, рішення про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді було прийнято на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, яка передбачає, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Однак з таким рішенням апеляційного суду з огляду на обставини даного провадження, колегія суддів не може погодитись.
Так, 17 червня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 4-р(ІІ)/2020 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 КПК, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно ж до висновку щодо застосування норм права, який міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 лютого 2021 року у справі № 133/3337/19, оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК України, тобто з 17 червня 2020 року. Якщо така ухвала слідчого судді постановлена до 17 червня 2020 року, і на час ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 та набрання ним чинності ще не закінчився встановлений у п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК України строк апеляційного оскарження певною особою ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то в такої особи виникає право апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
Згідно з матеріалами провадження ухвала слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2020 року була постановлена після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК України.
З огляду на зазначене ухвала слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2020 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність керівника Ковельської місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження є необґрунтованим.
Враховуючи зазначене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати все наведене в цій постанові, ретельно перевірити викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи, та постановити законне, обґрунтоване й умотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд