Постанова
Іменем України
20 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 760/2680/20
провадження № 51-538км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Вараниці В.М.,
захисника Гулько Ж.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Гулько Ж.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12019100090011313 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Зеленодольська Апостолівського району Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу -
19 серпня 2015 року вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Соломʼянського районного суду м. Києва від 30 квітня
2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Також цим вироком вирішено долю цивільного позову, речових доказів та судових витрат у даному кримінальному провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він
15 листопада 2019 року, приблизно о 18:00, маючи умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та діючи з корисливих мотивів, з метою особистого матеріального збагачення, зайшовши з потерпілим ОСОБА_2 до ліфтової кабіни за адресою проживання останнього: АДРЕСА_2, маючи при собі заздалегідь приготовлений балончик із сльозогінним газом "Кобра 1-Н", застосував до ОСОБА_2 зазначений вище балончик та в подальшому витягнувши потерпілого з ліфтової кабіни, наніс останньому декілька ударів кулаками та ногами по голові і в обличчя, спричинивши ОСОБА_2 тілесне ушкодження, яке за ступенем тяжкості належить до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я).
Після чого, ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення відкрив рюкзак ОСОБА_2 та заволодів грошовими коштами і майном останнього, після чого з місця скоєння злочину втік, своїми діями завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 16350 гривень.
Вироком Київського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання скасовано. Постановлено свій вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
В решті вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1,а також рішення суду в частині вирішення цивільного позову, порушує питання про скасування вироку апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість.
Захисник стверджує, що апеляційним судом порушено загальні засади призначення покарання внаслідок чого визначено ОСОБА_1 занадто суворе покарання. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин справи та даних про особу засудженого, що в сукупності давало суду, на його думку, підстави для призначення більш м`якого покарання. Крім цього, зазначає, що потерпілий, в порушення вимог закону, не був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні захисник підтримала подану касаційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 та кваліфікацію його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також рішення суду в частині вирішення цивільного позову в касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Щодо доводів касаційної скарги захисника про суворість покарання, яке призначено ОСОБА_1, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.
Так, положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з положеннями статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Судом апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримано, про що свідчить нижченаведене.
Під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, апеляційний суд, обґрунтовуючи висновок щодо виду й розміру покарання ОСОБА_1 та приймаючи рішення про необхідність скасування вироку районного суду в частині призначеного покарання та призначення більш суворого покарання, правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до тяжкого злочину, дані про особу винного, зокрема те, що засуджений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення корисливих злочинів проти власності, те, що засуджений на шлях виправлення не став і маючи незняту та непогашену судимість знову вчинив корисливий злочин із застосуванням насильства до потерпілого. Разом з цим, суд урахував конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки скоєного, а також обставину, що пом`якшує покарання та обставину, що його обтяжує - рецидив злочину.
Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу засудженого, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки скоєного, суд обґрунтовано призначив засудженому покарання у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 років.
З таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів.
Висновок суду про необхідність призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання за вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення належно вмотивований та відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Колегія суддів вважає, щопризначене ОСОБА_1 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. ст. 50, 65 КК України.
Доводи касаційної скарги захисника та матеріали кримінального провадження не містять даних про порушення судом апеляційної інстанцій при розгляді провадження в частині призначення покарання норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятого рішення.
Також колегія суддів відхиляє, як безпідставні доводи касаційної скарги захисника про те, що потерпілий не був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора з огляду на таке.
Так, у матеріалах кримінального провадження наявні судові повістки, направлені за адресою проживання потерпілого ОСОБА_2 про дату, час і місце апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції стосовно
ОСОБА_1, що свідчить про виконання апеляційним судом обов`язку щодо завчасного поінформування потерпілого про час і місце апеляційного розгляду даного кримінального провадження.
Тому твердження захисника про те, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у апеляційному порядку відбувся без належного повідомлення потерпілого ОСОБА_2 про дату, час та місце апеляційного розгляду спростовуються наведеним вище та матеріалами кримінального провадження.
Крім цього, у своїй касаційній скарзі захисник не вказує, яким чином розгляд провадження у апеляційному порядку без участі потерпілого ОСОБА_2 порушило права останнього та вплинуло на законність прийнятого судового рішення.
Водночас, потерпілий не оскаржував вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку, як і не оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.
Таким чином, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовною підставою для зміни чи скасування судового рішення,
не встановлено.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, то касаційну скаргу захисника має бути залишено без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд