Постанова
Іменем України
19 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 759/6422/18
провадження № 61-3460св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Петрівський квартал",
треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Вербової І. М., Саліхова В. В., Шахова О. В. від 22 січня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання за позивачем в порядку поділу майна подружжя право власності на: холодильну камеру вартістю 6 000 грн, телевізор вартістю 5 000 грн, мікрохвильову піч вартістю 1 000 грн, шафу вартістю 2 000 грн, диван та два крісла вартістю 10 000 грн, прихожу вартістю 1 500 грн, Ѕ частину автомобіля марки "Chevrolet Tacuma", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 189 000 грн, всього майна на суму - 120 000 грн; визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1, виділивши у користування позивача кімнату площею 14,9 кв.м., а в користування відповідача 9,9 кв.м., залишивши у спільному користуванні кімнату площею 15,7 кв.м., кухню 6,9 кв.м., коридор площею 6,7 кв.м., санвузол площею 1,9 кв.м. та санвузол площею 0,9 кв.м.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за час подружнього життя за спільні кошти було придбано автомобіль марки "Chevrolet Tacuma", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який зареєстровано за ОСОБА_2 . Крім того, Ѕ частина квартири АДРЕСА_1 належить позивачу, а інша - Ѕ частина - відповідачу. Сторони не досягли домовленості про порядок володіння та користування вищевказаною квартирою та поділу її в натурі. Відповідач використовує майно без згоди позивача на свій власний розсуд, перешкоджаючи позивачу у праві вільного користування власністю, що призводить до виникнення конфліктних ситуацій між сторонами.
У липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_1, ТОВ "Петрівський квартал" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) від 01 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, про відступлення права вимоги покупця за договором купівлі-продажу майновий прав на квартиру № 13/ЛУ12 від 21 липня 2015 року; визнання недійсним договору про припинення зобов`язання у зв`язку з їх належним виконанням від 05 липня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Петрівський квартал"; визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2, загальною площею 13,6, кв.м., житловою площею 13,6 кв.м.; поділ спільного сумісного майна подружжя, шляхом визнання за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки "Chevrolet Tacuma", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, вартістю 135 979,64 грн, 71/100 частин квартири АДРЕСА_2, загальною площею 36,4 кв.м., житловою площею 13,6 кв.м., вартістю 568 967 грн; визнання за ОСОБА_1 право власності на 29/100 частин вказаної квартири, вартістю 232 394,98 грн; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2 931 грн, як різницю вартості ідеальної частки у спірному майні та вартості присудженого майна.
Зустрічний позов обгрунтовано тим, що під час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на спірну квартиру, предметом якого є майнові права на квартиру АДРЕСА_2, які продавець зобов`язувався передати покупцю після введення об`єкту будівництва в експлуатацію. З метою сплати зобов`язань покупця за вищевказаним договором, 01 березня 2015 року ОСОБА_2 взяв у борг у своєї доньки - ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 300 000 грн. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір було укладено на ім`я його дружини лише через можливість останньої отримати знижку як працівника ЖК "Петрівський квартал". ОСОБА_1 усвідомлювала тяжкість хвороб чоловіка та маючи на меті позбавити його дітей від першого шлюбу права на отримання спадщини у вигляді майнових прав на вищевказану квартиру, 01 квітня 2016 року уклала договір про відступлення права вимоги, яким передала свої права за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 13/ЛУ12 від 21 липня 2015 року спільній малолітній доньці - ОСОБА_3 ОСОБА_2 не надавав свою згоду на укладення договору про відступлення права вимоги, а даний правочин суперечить його правам, оскільки він втратив частину прав у спільному майні. Договір про припинення зобов`язань у зв`язку з їх належним виконанням від 05 липня 2016 року є похідним від договору про відступлення права вимоги від 01 квітня 2016 року, оскільки укладався між ОСОБА_3 та ТОВ "Петрівський квартал" з метою забезпечення оформлення права власності ОСОБА_3 на квартиру. Так, наслідками недійсності правочину про відступлення прав вимоги (цесії) від 01 квітня 2016 року є відсутність прав у ОСОБА_3 на укладання договору, пов`язаних з виконанням первісного договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 13/ЛУ12 від 21 липня 2015 року.
За час перебування у шлюбі подружжям було придбано автомобіль марки "Chevrolet Tacuma", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 135 979,64 грн, який було оформлено на імя ОСОБА_2 . Автомобілі марки "Toyota Yaris", державний номерний знак НОМЕР_2, 2013 року випуску, вартістю 201 375,30 грн, та "Hyundai Sonata" державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, вартістю 277 039,10 грн, оформлені на ім`я ОСОБА_1, були відчужені останньою.
На час поділу майна його загальна вартість становила 937 341,64 грн, Ѕ частина якої складає 468 670,82 грн. Вартість відчуженого майна проти волі іншого з подружжя не в інтересах сім`ї становить 478 414,40 грн, Ѕ частина якої складає 239 207,20 грн. На думку позивача за зустрічним позовом, його частка має бути збільшена на суму відчуженого проти його волі майна 468 670,82 грн+239 207,20 грн=707 878 грн (вартість ідеальної частки). З огляду на те, що автомобіль марки "Chevrolet Tacuma", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 та те, що транспортний засіб є неподільним, останній просив суд даний автомобіль передати у його особисту приватну власність (135 979,64 грн), тоді залишок частки позивача буде складати 707 878 грн-135 979,60 грн=571 898 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя право власності на Ѕ частину автомобіля марки "Chevrolet Tacuma", 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, шляхом виділення у користування ОСОБА_1 кімнати площею 14,9 кв.м., ОСОБА_2 - кімнати площею 9,9 кв.м. та залишення у спільному користуванні сторін кімнату площею 15,7 кв.м., кухню - 6,9 кв.м., коридор - 6,7 кв.м., санвузол площею 1,9 кв.м. та санвузол 0,9 кв.м., в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) від 01 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відступлення права покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 13/ЛУ12 від 21 липня 2015 року; визнано недійсним договір про припинення зобов`язань у зв`язку з їх належним виконанням від 05 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Петрівський квартал"; визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 36,4 кв.м., житловою площею 13,6 кв.м.; визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 . У решті вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір про відступлення прав вимоги (цесії) від 01 квітня 2016 року, який не відноситься до дрібних побутових правочинів і яким Ѕ частина майнових прав ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 передана малолітній ОСОБА_3, не міг бути укладений без письмової згоди другого з подружжя, тому наявні підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними. Набуте сторонами в період шлюбу майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя не надано, тобто доказів того, що ОСОБА_1 в період перебування сторін у шлюбі (спірні автомобілі придбавались та продавались у період шлюбу) діяла не в інтересах сім`ї суду не надано, а тому суд дійшов висновку про поділ між сторонами квартири АДРЕСА_2, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, по Ѕ частині.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1, яка також діє в інтересах та є законним представником ОСОБА_3 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову щодо поділу спільного майна подружжя, а саме автомобілів скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення. У рахунок компенсації за автомобілі марки "Tyota Yaris" державний номерний знак НОМЕР_2, 2013 року випуску, "Hyundai Sonata" державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці вартості спільного майна подружжя в розмірі 239 207,20 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час перебування сторін у шлюбі було придбано два автомобілі марки "Tyota Yaris" державний номерний знак НОМЕР_2, 2013 року випуску та "Hyundai Sonata" державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, право власності на які ОСОБА_1 відчужила на користь третіх осіб, не отримавши згоди на це другого з подружжя. ОСОБА_1 не доведено, що отримані кошти було витрачено в інтересах сім`ї. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації другому з подружжя коштів, отриманих ОСОБА_1 від відчуження вказаних транспортних засобів.
Узагальнені доводи вимог касаційних скарг
У лютому 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 до Верховного Суду подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року, у якій заявник просить скасувати постанову апеляційного суду в частині вирішення зустрічного позову щодо поділу спільного майна подружжя, а саме автомобілів та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №760/5949/17, від 27 травня 2020 року у справі 758/6805/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи: суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 380 ЦПК України).
У березні 2020 року до Верховного Суду було подано касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2020 року в частині розподілу судових витрат.
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає те, що в матеріалах справи є договір про надання йому професійної правничої допомоги і попередній розрахунок судових витрат, зазначає, що протилежна сторона була обізнана про попередній розрахунок судових витрат, свою незгоду з цього приводу не заявляла, посилається на статтю 141 ЦПК України та правові висновки додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (14-382цс19) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Судові рішення в частині визнання недійсними оспорюваних правочинів, поділ квартири, автомобіля марки "Chevrolet Tacuma" та предметів домашнього вжитку до суду касаційної інстанції не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
У жовтні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду в частині розподілу судових витрат без змін. Зазначає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_2 в частині розподілу судових витрат є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржувана постанова в цій частині є законною та обґрунтованою, суд при прийнятті рішення врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, правильно вирішив питання щодо розподілу між сторонами судових витрат на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У грудні 2020 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якій заявник зазначає, що апеляційний суд дослідив та надав оцінку доводам та доказам зустрічного позову щодо обставин та законних підстав відчуження ОСОБА_1 автомобіля марки "Tyota Yaris" державний номерний знак НОМЕР_2, 2013 року випуску та автомобіля марки "Hyundai Sonata" державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 і витребувано цивільну справу № 759/6422/18 з Святошинського районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 11 грудня 2003 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, у період якого у них народилася донька ОСОБА_3 .
Під час перебування сторін у шлюбі також було придбано наступні транспортні засоби: автомобіль марки "Tyota Yaris" державний номерний знак НОМЕР_2, 2013 року випуску, автомобіль марки "Hyundai Sonata" державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску та автомобіль марки "Chevrolet Tacuma", державний номерний знак НОМЕР_1 .
16 лютого 2018 року ОСОБА_1 відчужила на користь ОСОБА_8 автомобіль марки "Tyota Yaris" державний номерний знак НОМЕР_2, 2013 року випуску та автомобіль марки "Hyundai Sonata" державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску.
Відповідно до звіту про визнання ринкової вартості від 01 червня 2018 року вартість автомобіля марки "Hyundai Sonata" державний номерний знак НОМЕР_3, 2008 року випуску, становить 277 039,10 грн.
Відповідно до звіту про визначення ринкової вартості КТЗ від 01 червня 2018 року вартість автомобіля марки "Tyota Yaris" державний номерний знак НОМЕР_2, 2013 року випуску, становить 201 375,30 грн.