Постанова
Іменем України
19 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 757/9978/19-ц
провадження № 61-11026св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Дем`яненко Миколою Володимировичем, на рішення Печерського районного суду м. Києва в складі судді Остапчук Т. В. від 27 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О. від 24 червня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк", в якому просить розірвати кредитний договір № 116-0201001/ФКВ-08, укладений 17 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк", внаслідок істотної зміни обставин та вважати припиненим належним виконанням зобов`язання, що випливає з цього кредитного договору із моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 17 січня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 116-0201001/ФКВ-08, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 85 000 дол. США строком на 300 місяців до 16 січня 2033 року, під придбання нерухомості із процентною ставкою за користування кредитом - 14% річних. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 17 січня 2008 року між банком та позичальником укладено іпотечний договір № 116-0201001/Zфквіп-08, згідно якого останній передав в іпотеку належну йому на праві власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,5 кв.м. вартістю 611 050 грн.
Укладаючи кредитний договір сторони керувалися певними обставинами, які спочатку у вересні 2008 року (глобальна світова фінансова криза, що проявилась під час банкрутства, злиття або консервації декількох великих американських фірм), а потім у 2014 році (військова загроза на сході України і активізація військових дій на Донбасі) вже змінилися настільки, що якби міг це передбачити, він би не укладав кредитний договір, адже його прогнозовані витрати на погашення кредиту зросли в п`ять разів. Зокрема, в період із вересня 2008 року по січень 2019 року курс національної валюти України - гривні по відношенню до долара США зріс із 4,8 грн за 1 долар США у вересні 2008 року до 27 грн за 1 дол. США на початку 2019 року. Однак ОСОБА_1 продовжував до травня 2015 року сумлінно виконувати свої зобов`язання за кредитним договором, вносячи платежі на рахунок ПАТ "Дельта Банк", яке ще у 2010 році набуло прав нового кредитора у спірному зобов`язанні. Із травня 2015 року валютний курс дол. США по відношенню до українсько гривні зріс настільки що це повністю унеможливило виконання зобов`язання за кредитним договором. Фактично позивачем сплачено в рахунок погашення кредиту 815 261,75 грн, тобто виходячи із принципів справедливості і розумності він повністю закрив кредит перед АТ "Дельта Банк". Із урахуванням наведених вище істотних обставин, позивач вважає, що існують неспростовні істотні зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладання кредитного договору, що є безумовною підставою для його розірвання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв`язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору. Під час укладання кредитного договору сторони чітко розуміли, що курсові коливання гривні можуть настати та прийняли на себе певні ризики, але позивач обрав валютою кредитування саме дол. США та взяв на себе зобов`язання повернути кредит в іноземній валюті, а тому твердження позивача щодо невідповідності умов кредитного договору законодавству України є безпідставними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для розірвання кредитного договору, правильно застосувавши норми матеріального права, в тому числі вимоги статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У липні 2020 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Дем`яненко М. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року, у якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначає, що позичальника не було повідомлено про валютні ризики.
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 757/9978/19-ц з Печерського районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 17 січня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 116-0201001/ФКВ-08, за умовами якого банк надав позивачу кредитні кошти в сумі 85 000 дол. США строком на 300 місяців до 16 січня 2033 року для придбання нерухомості із процентною ставкою за користування кредитом - 14% річних.
Згідно із пунктом 1.11 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором та графіком платежів щодо погашення суми кредиту, процентів за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв`язку з укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов`язань позичальника, які виникають у зв`язку з укладенням цього договору.
За змістом пунктів 2.4 - 2.6 кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами не менш як 283,33 дол. США по 20 число (включно) кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту. Дозволяється дострокове повне або часткове повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку (ів) позичальника (його поручителів, гарантій та інших осіб у відповідності до пункту 2.15 цього договору) на позичковий рахунок та /або шляхом внесення готівки до каси банку для зарахування її на позичковий рахунок. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій він був наданий. Проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 17 січня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 116-0201001/Zфквіп-08, згідно якого останній передав в іпотеку належну йому на праві власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 46,5 кв.м., вартістю 611,050 грн.
У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 2 жовтня 2015 року № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2 жовтня 2015 року прийняте рішення № 181 "Про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" та призначено уповноважену особу Фонду професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В. В., строком на 2 роки з 5 жовтня 2015 року до 4 жовтня 2017 року включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20 лютого 2017 року № 619, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" на два роки до 4 жовтня 2019 року.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.