Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 331/4731/17
провадження № 61-405св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_5,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на постанову Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року у складі колегії суддів:
Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк"), ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою.
Позовна заява мотивована тим, що 24 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2511, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 351 325,82 грн, строком на 84 місяці до
24 листопада 2014 року.
Цього ж дня, 24 листопада 2007 року між позивачем та банком було укладено договір поруки № 1425, відповідно до умов якого він зобов`язався відповідати за борговими зобов`язаннями ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором від 24 листопада 2007 року № 2511 в повному обсязі даних зобов`язань.
18 лютого 2008 року на його адресу було направлено вимогу банку про необхідність сплати простроченої заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, яка станом на 18 лютого 2008 року складала 13 167,70 грн, з них: 8 316,51 грн - заборгованість за кредитом; 4 851,19 грн - заборгованість за відсотками. Крім того, повідомлено, що у разі непогашення заборгованості за кредитом та відсотками у термін до 25 лютого 2008 року банк керуючись пунктом 3.2.3 кредитного договору від 24 листопада 2007 року № 2511 змушений буде розпочати претензійно - позовну роботу.
21 липня 2008 року основному позичальнику - ОСОБА_2 було вручено у відділенні банку вимогу від 09 червня 2008 року № 25/5408 про дострокове виконання боргових зобов`язань за кредитним договором від 24 листопада
2007 року № 2511, яка не була виконана у встановлений вимогою 30-денний строк, а тому строк виконання основного зобов`язання за договором кредиту змінено на 21 серпня 2008 року.
Таким чином, строк щодо зобов`язання по поверненню кредиту настав 21 серпня 2008 року.
Проте, банк звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовною заявою до позивача та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 листопада 2007 року № 2511 лише 14 квітня
2009 року, тобто висунув вимоги до нього як до поручителя за договором поруки від 24 листопада 2007 року № 1425, який фактично вже був припинений.
Таким чином, позивач вважав, що оскільки банк протягом 6 місяців з моменту настання строку основного зобов`язання не подав позовної заяви до нього, як до поручителя, то договір поруки від 24 листопада 2007 року № 1425 вважається припиненим.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати поруку за договором поруки від 24 листопада 2007 року № 1425, укладеним між кредитором - ВАТ "Державний ощадний банк України" Філія Запорізьке обласне управління, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", поручителем - ОСОБА_5 та боржником - ОСОБА_2, припиненою з 22 лютого 2009 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2018 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Визнано поруку ОСОБА_5 за договором поруки від 24 листопада 2007 року № 1425, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Ощадбанк", правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_5, припиненою з 22 лютого 2009 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, виходив із наявності підстав для застосування до спірних правовідносин частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки направивши вимогу про дострокове погашення заборгованості, банк змінив строк виконання основного зобов`язання, і у встановлений шестимісячний строк від дня настання строку виконання зобов`язання не пред`явив вимоги до поручителя.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2018 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 квітня 2018 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, виходив із того, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що преюдиційним рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2011 року задоволено позовні вимоги банку до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого положення частини четвертої статті 559 ЦК України застосуванню не підлягають.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У січні 2019 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції..
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд допустився грубого порушення вимог частини четвертої статті 559 ЦК України, оскільки не врахував, що на момент звернення банку до суду з вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_5, порука останнього вже була припиненою.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Жовтневого районного суду міста Запоріжжя.
У лютому 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на постанову Запорізького апеляційного суду від 28 листопада
2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла
до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
24 листопада 2007 року між ВАТ "Ощадбанк", правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2511, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 351 325,82 грн, строком на 84 місяці до 24 листопада 2014 року на придбання автомобіля ACURAMDX. За користування кредитом згідно з умовами кредитного договору було встановлено плату в розмірі 14 % річних, які повинні сплачуватися щомісячно.
Цього ж дня, 24 листопада 2007 року між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ВАТ "Ощадбанк", правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк" було укладено договір поруки № 1425, відповідно до умов якого ОСОБА_5 зобов`язався відповідати за борговими зобов`язаннями ОСОБА_2 перед ВАТ "Ощадбанк" за кредитним договором від 24 листопада 2007 року № 2511 у повному обсязі даних зобов`язань.
18 лютого 2008 року на адресу ОСОБА_5 було направлено вимогу банку про необхідність сплати простроченої заборгованості за кредитним договором від 24 листопада 2007 року № 2511, яка станом на 18 лютого 2008 року складала 13 167,70 грн, з них: 8 316,51 грн - заборгованість за кредитом; 4 851,19 грн - заборгованість за відсотками. Крім того, повідомлено, що у разі непогашення ОСОБА_5 заборгованості за кредитом та відсотками у термін
до 25 лютого 2008 року Банк керуючись пунктом 3.2.3 Кредитного договору від 24 листопада 2007 року № 2511 змушений буде розпочати претензійно - позовну роботу.
Одночасно, 21 липня 2008 року основному позичальнику - ОСОБА_2 було вручено у відділенні банку вимогу № 25/5408 від 09 червня 2008 року про дострокове виконання боргових зобов`язань за кредитним договором від 24 листопада 2007 року № 2511, яка не була виконана у встановлений вимогою 30-денний строк.
Заочним рішенням Василівського районного суду Запорізької області
від 09 червня 2011 року позов ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління до ОСОБА_2, ОСОБА_5 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 329 561,98 грн.