ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 806/2973/16
адміністративне провадження № К/9901/34230/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №806/2973/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ
про визнання дій протиправними та зобов`язання надати повну інформацію на звернення
за касаційною скаргою Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шевчук С.М., суддів: Бучик А.Ю., Майора Г.І.), -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ (далі - Головний сервісний центр МВС) в частині ненадання повної інформації на звернення від 01 грудня 2016 року;
- зобов`язати відповідача надати повну інформацію на звернення від 01 грудня 2016 року.
2. Позивач зазначив, що 01 грудня 2016 року він звернувся до відповідача із зверненням про надання інформації щодо порушення вимог чинного законодавства державними службовцями Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, однак, Головний сервісний центр МВС на його звернення відповіді не надав, перевірку не провів, позивачу та правоохоронним органам про результату його розгляду не сповістив. Вважаючи дії відповідача щодо невиконання вимог Законів України "Про інформацію" та "Про звернення громадян" неправомірними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року відмовлено в задоволені позовних вимог.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що листом від 12 грудня 2016 року №31/Г-1715 Головний сервісний центр МВС повідомив позивача про те, що у його зверненні питання стосуються компетенції Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, а тому звернення направлено за належністю до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки з боку Головного сервісного центра МВС відсутні неправомірні дії (бездіяльність), яка полягала в ненаданні відповіді на звернення позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
5. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким визнано протиправними дії Головного сервісного центру МВС щодо неналежного розгляду звернення позивача від 01 грудня 2016 року та зобов`язано відповідача розглянути в установленому порядку звернення ОСОБА_1 від 01 грудня 2016 року з наданням письмового повідомлення про результати розгляду його звернення.
6. Скасовуючи постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року та ухвалюючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог статті 7 Закону України "Про звернення громадян" щодо недопустимості направлення скарг громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, та з огляду на підпорядкованість Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області безпосередньо Головному сервісному центру МВС, дійшов висновку, що дії відповідача щодо направлення звернення позивача на розгляд до Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області є протиправними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись з ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що оскільки звернення позивача стосувалось неправомірних, на його думку, дій працівників Регіонального сервісного центру МВС в Житомирський області, зокрема, порушення ними вимог Закону України "Про державну службу" та, враховуючи відсутність жодних посилань на порушення останнім законодавства у сфері надання сервісних послуг МВС, відповідач правомірно скерував звернення в порядку підпорядкованості саме Регіональному сервісного центру МВС в Житомирський області.
Крім того, скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції стосуються Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, в той же час правильне найменування відповідача, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №889 та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Головний центр МВС.
Також, відповідач в касаційній скарзі звернув увагу на те, що ним вчинені дії на виконання частини третьої статті 7 Закону України "Про звернення громадян", а оскільки у вказаному зверненні ОСОБА_2 не були конкретизовано події, а викладені лише припущення, тому його звернення надіслано за належністю до Регіонального сервісного центру МВС в Житомирський області для проведення відповідної перевірки.
9.Відзив на касаційну скаргу не надходив.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10.Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 01 грудня 2016 року направив на адресу Головного сервісного центру МВС звернення на неправомірні дії посадових осіб Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області, у якому просив провести перевірку щодо недотримання законів України, недотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки, неповагу до гідності людини, порушення прав і свобод людини та громадянина, недодержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
11.Зазначений запит на адресу Головного сервісного центру МВС надійшов 05.12.2016.
12.Листом від 12 грудня 2016 року №31/Г-1715 позивача було повідомлено, про те, що його звернення було розглянуто Головним сервісним центром МВС та направлено за належністю до Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
13. 07 квітня 2017 року касаційна скарга Головного сервісного центру МВС України надійшла до Вищого адміністративного суду України.
14. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного сервісного центру МВС України.
15. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №806/2973/16 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
16. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2018 року для розгляду справи №806/2973/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шарапа В.М., судді: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.
17. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року №526/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до складу іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М.
18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2019 року для розгляду справи №806/2973/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
19. Ухвалою судді Верховного Суду від 21.04.2021 дану адміністративну справу прийнято до провадження в складі зазначеної колегії та призначено її до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
(в редакції на час виникнення спірних правовідносин)
20.1.Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20.2. Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
20.3. Згідно зі статею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
21. Закон України "Про звернення громадян"
21.1. Частиною першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
21.2. Статтею 7 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, зокрема, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.