ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 815/6541/17
адміністративне провадження № К/9901/60554/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 (судді - Шляхтицький О.І., Потапчук В.О., Семенюк Г.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, треті особи - ОСОБА_2, Фонтанська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням уточненого позову, просив:
- визнати протиправними дії щодо реєстрації 06.09.2012 Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку АДРЕСА_2, реєстраційний запис №ОД 18212159066;
- скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку АДРЕСА_2, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) 06.09.2012, реєстраційний запис №ОД 18212159066, яку видано ОСОБА_3 ;
- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати наказ та виключити запис щодо реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку АДРЕСА_2, зареєстровану 06.09.2012 за реєстраційним записом №ОД 18212159066 з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,092 та житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯА №851390 виданого 24.10.2005, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації держаних актів на право власності на землю за №010552401087.
ОСОБА_3 є співвласником (разом із ОСОБА_2 ) суміжної земельної ділянки площею 0,0608 га та співвласником (разом із ОСОБА_2 ) житлового будинку по АДРЕСА_2, однак частки в натурі не виділені.
ОСОБА_3 проведено реконструкцію та здійснено нове будівництво по АДРЕСА_2 .
06.09.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ОД18212159066 щодо реконструкції житлового будинку (Літ. "А"), нове будівництво надбудови (Літ. "А1"), прибудови (Літ. "а"), гаражу (Літ. "З"), комори (Літ. "И") 1110.3; ІІ категорії складності загальною площею 137,8 кв. м. за ОСОБА_3 .
Вважаючи дії відповідача щодо реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_3 проведено реконструкцію та здійснено нове будівництво по АДРЕСА_2 з порушенням будівельних норм, внаслідок чого має місце порушення прав позивача як власника сусіднього домоволодіння.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Інспекцієї державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) щодо реєстрації 06.09.2012 Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку АДРЕСА_2, реєстраційний запис №ОД 18212159066.
Скасовано реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку АДРЕСА_2, зареєстровану Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) 06.09.2012р., реєстраційний запис №ОД 18212159066, яку видано ОСОБА_3 ;
Зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати наказ та виключити запис щодо реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку АДРЕСА_2, зареєстровану 06.09.2012 за реєстраційним записом №ОД 18212159066 з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 скасовано, позов залишено без розгляду.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що зареєструвавши Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №ОД18212159066 щодо реконструкції житлового будинку (Літ. "А"), нове будівництво надбудови (Літ. "А1"), прибудови (Літ. "а"), гаражу (Літ. "З"), комори (Літ. "И") 1110.3; ІІ категорії складності загальною площею 137,8 кв. м. за ОСОБА_3 відповідач діяв у порушення приписів статей 373, 375, 386 Цивільного кодексу України, статей 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій".
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеської області (правонаступник - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції) щодо реєстрації 06.09.2012 Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: житлового будинку АДРЕСА_2, реєстраційний запис №ОД 18212159066.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку, що при вирішенні процесуального питання щодо строків звернення до суду суд першої інстанції припустився помилки, та дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до суду.
При цьому суд виходив з того, що позовні вимоги стосуються визнання протиправними дій відповідача щодо реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які мали місце 16.09.2012 та її скасування, водночас з позовом до суду позивач звернувся - 14.12.2017, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Апеляційний суд визнав безпідставним посилання позивача в обгрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач зазначив, що із спірним рішенням відповідача він ознайомився лише 10.10.2017, оскільки як свідчать матеріали справи, позивач був обізнаний із наявністю спірного рішення відповідача та його дій ще у 2012 році, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Одеської області від 13.11.2012 справа 22ц/1590/9840/12, з огляду на що дійшов висновку, що позивач був безпосередньо обізнаний про факти порушення його права та й мав об`єктивну можливість знати про ці факти.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропуску ним строку звернення до суду, оскільки позовна давність на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження майном не поширюється, а строк позовної давності не застосовується, коли правопорушення є триваючим.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 1 статті 100 КАС України (у зазначеній редакції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Аналогічні приписи щодо наслідків пропуску строків містяться у статті 123 КАС України (в редакції на момент постановлення судових рішень).
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом суди виходили з того, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо пропуску позивачем встановленого КАС України, строку звернення до суду.
Колегія суддів не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини