ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 820/4473/18
провадження № К/9901/21344/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019
у справі № 820/4473/18
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення від 28.03.2018 №103934/121 Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про відмову в перерахунку пенсії;
зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018, в якій просив суд:
скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018, яким відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії;
винести нове рішення суду, яким задовольнити у повному обсязі позовну заяву ОСОБА_1, у зв`язку з чим визнати протиправним та скасувати рішення № 103934/121 від 28.03.2018 Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про відмову в перерахунку пенсії: зобов`язати відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
4. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2019, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 по справі №820/4473/18.
5. Вважаючи зазначену ухвалу такою, що постановлена з порушення вимог процесуального закону, позивачка подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви.
II. ЗМІСТ ЗАЯВИ ПОЗИВАЧА
6. ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018.
7. В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначив, що другий сенат Конституційного Суду України ухвалив рішення від 25.04.2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України положень частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ. Цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 01 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Оскільки позивач в 1986 році протягом 62 днів був призваний на військові збори та є військовослужбовцем у розумінні ст.10 Закону, ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановлено законом на 01 січня відповідного року.
8. Оскільки саме визнана неконституційною редакція статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була підставою для відмови позивачу у задоволенні її позову, останній вважав, що в цьому випадку існують виключні обставини, передбачені статтею 361 КАС України.
III. ОЦІНКА CУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що у цьому випадку рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не впливає на спірні правовідносини, які виникли до прийняття зазначеного рішення. На час виникнення спірних правовідносин - відмови позивачу у задоволені позову, положення частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині словосполучення "дійсної строкової" були чинними та підлягали застосуванню відповідачем та судом.
10. У зв`язку із викладеним, рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не є виключною обставиною для перегляду постанови суду першої інстанції у цій справі.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ
11. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) не впливає на спірні правовідносини є абсолютно безпідставним і прямо суперечить нормам статті 361 КАС України.
12. Окремо звертає увагу, що в цьому випадку дотримані всі обставини, визначені статтею 361 КАС України як підстави для перегляду рішення за виключними обставинами.