ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22 квітня 2021 року
справа № 520/14125/19
адміністративне провадження № К/9901/11438/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року (суддя - Спірідонов М.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (колегія суддів - Калиновський В. А., Макаренко Я. М., Кононенко З. О.)
у справі №520/14125/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
УСТАНОВИВ:
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлено актом №383/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №00000540517 про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 383 671 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 345 917,75 гривень, з мотивів їх протиправності.
27 серпня 2020 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду позов Товариства задоволено в повному обсязі: визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлено актом №383/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №00000540517 про донарахування грошового зобов`язання з ПДВ на суму 1 383 671 гривень та застосування штрафних санкцій на суму 345 917,75 гривень.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення у справі, виходили з протиправності дій податкового органу та недоведеності податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
29 березня 2021 року податковим органом подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 520/14125/19, у якій відповідач просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 5 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства та витребувано справу №520/14125/19 з Харківського окружного адміністративного суду.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №520/14125/19 слугувало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та постанови Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №520/8681/18, від 21 січня 2020 року у справі №808/846/16, щодо застосування положень статей 198, 201 Податкового кодексу України.
14 квітня 2021 року справа № 520/14125/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Суд касаційної інстанції звертає увагу на тому, що Товариством у позові визначені наступні позовні вимоги:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, висновки якої оформлено актом №383/20-40-05-17-06/37091926 від 24 жовтня 2019 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 жовтня 2019 року №00000540517 про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 383 671 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 345 917,75 гривень.
Частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує суд вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина Перейти до повного тексту