ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 813/1271/18
адміністративне провадження № К/9901/493/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року (головуючий суддя - Ланкевич А.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року (головуючий суддя - Затолочний В.С., судді - Бруновська Н.В., Матковська З.М.) у справі №813/1271/18, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу заробітної плати за період з 23.03.2017 по 19.09.2017 та стягнути з відповідача належні позивачу кошти у сумі 53776,98 грн з урахуванням сум обов`язкових до сплати податків та внесків;
- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації за період з 10.05.2017 по 31.05.2017 тимчасової непрацездатності та зобов`язати відповідача виплатити належні позивачу кошти за листком тимчасової непрацездатності серії АГС №577160;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок та оплатити позивачу різницю за відпустки, які надавались у червні-серпні 2017 року, відповідно до наказів "Про надання відпусток" від 07.06.2017 №114-кв, від 21.06.2017 №126-кв, від 02.08.2017 №168-кв, від 18.08.2017 №194-кв та нарахованої компенсації при звільненні за невикористані позивачем відпустки;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 126734,40 грн з урахуванням сум обов`язкових до сплати податків та внесків.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу ДФС України від 19.09.2017 року №2188-0 "Про припинення державної служби" позивачу припинено державну службу та звільнено його з роботи у зв`язку з поновленням на посаді державної служби особи, яка раніше її обіймала. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 в справі №813/3294/17 за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про скасування наказів та поновлення на посаді, позивача, серед іншого, поновлено на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці ДФС з 20.09.2017; постанову в цій частині допущено до негайного виконання, однак наказ про його поновлення видано лише 14.03.2018. Пояснив, що згідно п.1 наказу ДФС України від 29.12.2016 року №4106-О позивача, заступника начальника Івано-Франківської митниці ДФС, відсторонено від виконання посадових обов`язків до закінчення розгляду справи судом. Так, постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.03.2017 в справі №344/15636/16-п провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч.3 ст.38 вказаного Кодексу. Зазначив, що при припиненні державної служби відповідач у порушення вимог ст.116 Кодексу законів про працю України не виплатив позивачу заробітну плату з урахуванням відповідних надбавок, доплат та премій за період з 23.03.2017 по 19.09.2017, яка згідно наведеного позивачем розрахунку складає 53776,98 грн. Окрім того, додав, що йому не проведено оплату компенсації заробітної плати по листку тимчасової непрацездатності серії АГС №577160 за період з 10 по 31.05.2017 та перерахунок щорічних та додаткових відпусток, наданих у 2017 році в період з 23.03.2017 по день його звільнення - 19.09.2017, та нарахованої компенсації при звільненні за невикористані відпустки. Також, позивач вважає, що у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду в частині його поновлення на попередній посаді з відповідача на його користь підлягає стягненню середньомісячна заробітна плата за вимушений прогул а 20.09.2017 по 15.11.2017, який відповідно до наданого позивачем розрахунку складає 42244,80 грн (1056,12 грн - одноденна середня заробітна плата * 40 - кількість днів вимушеного прогулу). До того ж, позивач вважає, що на його користь підлягає виплаті 84489,60 грн у якості середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 в справі №813/3294/17, а саме з 16.11.2017 по 13.03.2018, що складає 80 днів (1056,12 грн - одноденна середня заробітна плата * 80 - кількість днів вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду). Наведене і зумовило позивача звернутися до суду за судовим захистом.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з Івано-Франківської митниці ДФС (місцезнаходження: вул.К.Данила, 20, м.Івано-Франківськ, 76010; код ЄДРПОУ: 39640261) користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.09.2017 року по 13.03.2018 року включно в сумі 62202 (шістдесят дві тисячі двісті дві) гривні 00 копійок, без урахування податків і зборів.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності Івано-Франківської митниці ДФС щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 23.03.2017 року по 19.09.2017 року, стягнення з Івано-Франківської митниці ДФС належних ОСОБА_1 коштів у сумі 53776,98 грн з урахуванням сум обов`язкових до сплати податків та внесків; визнання протиправними дій та бездіяльності Івано-Франківської митниці ДФС щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за період з 10.05.2017 року по 31.05.2017 року тимчасової непрацездатності, зобов`язання Івано-Франківської митниці ДФС виплатити належні ОСОБА_1 кошти за листком тимчасової непрацездатності серії АГС №577160; зобов`язання Івано-Франківської митниці ДФС провести перерахунок та оплатити ОСОБА_1 різницю за відпустки, які надавались у червні-серпні 2017 року, відповідно до наказів "Про надання відпусток" від 07.06.2017 року №114-кв, від 21.06.2017 року №126-кв, від 02.08.2017 року №168-кв, від 18.08.2017 року №194-кв та нарахованої компенсації при звільненні за невикористані ОСОБА_1 відпустки - відмовлено.
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць звернуто до негайного виконання.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зазначив, що оскільки позивач у період з 23.03.2017 по 21.08.2017 не виконував своїх службових повноважень, до того ж постановами Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області та Апеляційного суду Івано-Франківської області у справі №344/15636/16-п не встановлено обставин щодо незаконного відсторонення ОСОБА_1, відтак відсутні підстави для відшкодування позивачу середнього заробітку за такий період. Факт наявності у позивача права на виплату йому сум, належних від Івано-Франківської митниці ДФС, за період роботи з 22.08.2017 по 19.09.2017 не є спірним. Суди встановили, що згідно з детальним розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 22.08.2017 по 19.09.2017 з останнім проведено повний розрахунок з урахуванням посадового окладу, надбавок за спеціальне звання та вислугу років, компенсації за роботу в умовах режимних обмежень, а також доплати компенсації за невикористану відпустку (у вересні 2017 року). Щодо вимог про невиплату позивачу коштів за листком непрацездатності серії АГС №577160 (а.с.58) за період з 10.05.2017 року по 31.05.2017 року та непроведення перерахунку та оплати відпускних, а також грошової компенсації за невикористані при звільненні дні щорічної відпустки, судами зазначено, що оскільки у період тимчасової непрацездатності позивачу заробітна плата не виплачувалась у зв`язку з відстороненням від виконання службових повноважень, а не внаслідок захворювання, тому й підстави для її компенсації відсутні. Судами відхилено доводи позивача про виплату йому грошової компенсації за невикористані при звільненні дні щорічної відпустки, оскільки матеріалами справи (а.с.73) підтверджено, що на виконання п.2 наказу Івано-Франківської митниці ДФС №422-к від 19.09.2017 "Про припинення державної служби" відповідач виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, з яких: 8 календарних днів основної щорічної відпустки за період роботи з 09.02.2016 по 08.02.2017; 15 календарних днів додаткової щорічної відпустки за період роботи з 09.02.2016 по 08.02.2017; 27 календарних днів основної щорічної відпустки за період роботи з 09.02.2017 по 19.09.2017. У частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 126734,40 грн, суди врахували, що період з 20.09.2017 по 15.11.2017 є часом вимушеного прогулу, який становить 40 робочих днів, а сума середнього заробітку, який належить стягнути з відповідача, складає 20734,00 грн. Стосовно затримки виконання відповідачем рішення суду про поновлення позивача, як незаконного звільненого працівника, на роботі суди вказали, що період з 16.11.2017 по 13.03.2018, в розумінні вимог ст.236 КЗпП України, вважається вимушеним прогулом при затримці виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі №813/3294/17, а отже середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення позивача на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці ДФС становить 41468,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
03 січня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Івано-Франківської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким касаційну скаргу задовольнити.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що відповідно до наказу від 04.01.2018 №9-к позивачу нараховано середній заробіток з 20.09.2017, однак суди не врахували оплату за цей день при прийнятті рішень у справі. Вважає вимогу позивача про оплату за вимушений прогул за період з 20.09.2017 по 15.11.2017 неправомірною, оскільки при розгляді справи №813/3294/18 не приймалось рішення про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також посилається на відсутність підстав для виплати позивачу суми середнього заробітку за затримку виконання судового рішення за період з 16.11.2018 по 13.03.2018, оскільки в такій затримці відсутня вина Івано-Франківської митниці ДФС. До того ж виконавче провадження, як вказує скаржник, було відкрито щодо ДФС України, а не Івано-Франківської митниці ДФС. Крім того, вказує, що днем виконання судового рішення є 12.03.2018, однак суд зобов`язав відповідача здійснити оплату по 14.03.2018. Також зауважує, що стаття 236 КЗпП України передбачає вимогу щодо здійснення виплати - наявність ухвали Львівського окружного адміністративного суду як органу, який розглядав трудовий спір.
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах доходів і зборів.
Згідно наказу ДФС України від 19.09.2017 №2188-о "Про припинення державної служби" припинено державну службу 19.09.2017 ОСОБА_1, заступнику начальника Івано-Франківської митниці ДФС, у зв`язку із поновленням на посаді державної служби особи, яка раніше її займала, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 88 Закону України "Про державну службу".
Згідно наказу Івано-Франківської митниці ДФС від 19.09.2017 №422-к "Про припинення державної служби", позивача визнано таким, що припинив державну службу з 19.09.2017 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 88 Закону України "Про державну службу". Відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності наказано провести повний розрахунок та виплатити грошову компенсацію за: 8 календарних днів основної щорічної відпустки за період роботи з 09.02.2016 по 08.02.2017; 15 календарних днів додаткової щорічної відпустки за період роботи з 09.02.2016 по 08.02.2017; 27 календарних днів основної щорічної відпустки за період роботи з 09.02.2017 по 19.09.2017.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду (справа №813/3294/17) від 15.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018, позов ОСОБА_1 до ДФС України, Івано-Франківської митниці ДФС про скасування наказів, поновлення на посаді, задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України від 19.09.2017 №2188-о "Про припинення державної служби"; визнано протиправним та скасовано наказ Івано-Франківської митниці ДФС від 19.09.2017 №422-к "Про припинення державної служби"; поновлено ОСОБА_1 з 20.09.2017 на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці ДФС; постанову в частині поновлення на посаді допущено до негайного виконання.
12.03.2018 ДФС України видано наказ №433-о, згідно якого на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2017 року у справі №813/3294/17, з урахуванням постанови від 26.12.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП № 55434239, скасовано наказ ДФС України від 19.09.2017 №2188-о "Про припинення державної служби" та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Івано-Франківської митниці ДФС з 20.09.2017.
Фактичне поновлення на роботі позивача, відповідно до рішення суду від 15.11.2017, відбулося лише 14.03.2018.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Відповідно до ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, яка діяла на час прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді), постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною 2 ст. 257 КАС України (в редакції, яка діяла на час прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді) встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.