ПОСТАНОВА
Іменем України
22 квітня 2021 року
Київ
справа №1440/2242/18
адміністративне провадження №К/9901/6877/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
розглянув у письмовому провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, третя особа Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Мельник О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року (головуючий суддя - Димерлій О.О., судді - Кравченко К.В., Єщенко О.В.) у справі №1440/2242/18,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач, ГУ ПФУ) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач, ВПВР УДВС ГТУЮ) за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - третя особа) про скасування постанови від 05.09.2018 ВП№56740346 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що ним на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та у квітні 2018 року виплачено різницю пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2018. Різницю між перерахованим розміром пенсії та фактично виплаченим розміром пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде виплачено ОСОБА_1 частинами, в період з 01.01.2019 по 01.06.2021, що підтверджується дорученням з відкладною виплатою. У виконавчому документі не вказано, що виплату перерахованої пенсії має бути проведено одноразовим платежем, що ця виплата обмежена певним часовим проміжком, тому, на думку позивача, його дії, що відповідають положенням Постанови №103, не можуть вважатися невиконанням судового рішення.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи судове рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Суди врахували, що пенсійним органом не заперечується факт невиконання рішення суду, що набрало законної сили, в частині виплати нарахованих пенсіонеру коштів, а лише зазначається, що виплата таких коштів здійснюватиметься поетапно, у зв`язку з відсутністю належного бюджетного фінансування та відповідно до вимог постанови КМУ "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року. Між тим, суди звернули увагу на те, що пенсійний орган, як орган державної влади, зобов`язаний у повному обсязі виконувати судові рішення, що набрали законної сили. Суди визнали безпідставними посилання пенсійного органу на постанову КМУ "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року, як на підставу для невиплати перерахованої пенсії особі, так як така постанова регулює порядок перерахунку та виплати пенсій, що призначені згідно із ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а не порядок виконання судових рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
12 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій при прийнятті рішень не враховано практику Верховного Суду, наведену у постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а та від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а. Скаржник посилається на те, що оскільки виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 у справі №487/110/18 не призвело до збільшення пенсії ОСОБА_1, та зважаючи на відсутність факту нарахування заборгованості за цим рішенням суду, вказане судове рішення є виконаним в повному обсязі. Також посилається на те, що невиконання рішення суду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансування та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Вважає, що постанова КМУ №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції, а визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Вказує, що накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів,
Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 року у справі № 487/110/18 зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.01.2016, відповідно до довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Миколаївській області ПС №02581 від 04.05.2017 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016.
На виконання рішення суду, 25.06.2018 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист.
Виконавчий лист пред`явлений стягувачем ( ОСОБА_1 ) на виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ.
10 липня 2018 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№56740346 по примусовому виконанню виконавчого листа від 25.06.2018 у справі № 487/110/18. У постанові про відкриття виконавчого провадження держаним виконавцем зобов`язано боржника (ГУ ПФУ) виконати рішення суду протягом 10 робочих.
Позивач постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 17.07.2018.
ГУ ПФУ в Миколаївській області листом від 20.07.2018 №5719/08 повідомило відповідача, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 у справі №487/110/18 ним проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2016. Виплату різниці пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 та пенсію за квітень 2018 року в перерахованому розмірі у загальній сумі 31415,77 грн. проведено в квітні 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та буде виплачуватись відповідно до порядку, передбаченому Постановою №103, з 01.01.2019.
Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ від 05.09.2018 в рамках виконавчого провадження ВП№56740346 з примусового виконання виконавчого листа від 25.06.2018 у справі №487/110/18, винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Миколаївській області штрафу у розмір 5100,00 грн.
Як вказано в постанові від 05.09.2018 ВП№56740346: "… Згідно інформації боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області проведено перерахунок пенсії, однак сума коштів згідно перерахунку стягувачу - ОСОБА_1 не виплачено..."
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон України №1404) за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон України №1404), за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та міститься попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону №1404).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року №4901-VI (далі - Закон №4901-VI) держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
Аналізуючи наведені положення Закону №1404 в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.
Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
В спірному випадку причиною невиконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 року у справі № 487/110/18 слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульовано порядок виплати коштів за період з 01 січня 2016 року і в подальшому.
Пунктом 3 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 103 ухвалено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Тобто, ця постанова Кабінету Міністрів України №103 визначає порядок виплати перерахований пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.
Отже, вказана постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року фактично запровадила поетапний порядок виплати перерахованих за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року пенсій колишнім військовослужбовцям, при цьому обумовивши виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету.
При цьому, цією постановою не змінюється регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій, а лише визначено порядок виплати перерахованих виплат.
В силу статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Тож саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.
В свою чергу Кабінетом Міністрів України, виходячи із фінансово - економічних можливостей, прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульовано порядок виплати коштів за період з 01 січня 2016 року і в подальшому, запровадивши поетапний порядок виплати перерахованих пенсій вищевказаним особам.
Ця постанова на момент винесення оспорюваного рішення була чинною, а тому мала бути врахованою органами Пенсійного фонду.
В цьому випадку позивач не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року у 2018 році не виділялись. Тож у контексті обставин цієї справи не можна дійти висновку, що позивачем не були перераховані означені кошти без поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14, від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а, від 09 грудня 2020 року у справі №522/19758/18.
Державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано вмотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.
Отже, Верховний Суд уважає, що оскаржувана у цій справі постанова державного виконавця від 05.09.2018 ВП№56740346 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн підлягає скасуванню.
Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме щодо належної оцінки застосування до спірних правовідносин наслідків частини другої статті 75 Закону №1404-VIII у контексті обставин цієї справи, зокрема поважності причин, що стали підставою для покладення на позивача оспорюваної відповідальності, що призвело до неправильного вирішення справи, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -