ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 640/18864/18
адміністративне провадження № К/9901/4253/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-допвідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року (суддя-доповідач Федотов І.В., судді Коротких А.Ю., Сорочко Є.О.),
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року (суддя Літвінова А.В.) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними дій щодо винесення постанови від 02.10.2018 ВП №48216759 про стягнення виконавчого збору та постанов від 03.10.2018 ВП №57349992 про відкриття виконавчого провадження, арешт майна і коштів боржника, зобов?язання відповідача скасувати зазначені постанови.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мирошніченко І.В. подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою суду від 13 січня 2021 року - відмовлено у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажними наведених представником позивача підстав для його поновлення.
У касаційній скарзі представник позивача Мирошніченко І.В. просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 13 січня 2021 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду.
За доводами представника позивача, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що її хвороба у період з 15.07.2020 по 10.08.2020 не є поважною причиною пропуску десятиденного строку подання апеляційної скарги у цій категорії справ.
Відповідачем не подано відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені у статті 287 КАС України.
Частиною шостою статті 287 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Згідно зі статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273 - 277, 280 - 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
За приписами частини п?ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення у цій категорії справ становить десять днів з дня проголошення судового рішення, який може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин, в тому числі з урахуванням дати отримання повного рішення суду учасником справи, який не був присутній під час його проголошення.
Як убачається з матеріалів справи, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2020 року прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію судового рішення представник позивача - адвокат Мирошніченко І.В. отримала 14.07.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 217).
Апеляційну скаргу адвокат Мирошніченко І.В. подала 11.08.2020, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження тим, що оскаржуване рішення вона отримала лише 13.07.2020, підтвердженням чого є роздруківка з офіційного сайту ДП "Укрпошта" за відповідним трек-номером рекомендованого листа.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 21 серпня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд звернув увагу представника позивача на те, що десятиденний строк на апеляційне оскарження пропущений нею навіть з урахуванням дати отримання копії судового рішення, а жодних пояснень з приводу неможливості подання апеляційної скарги у період з 23.07.2020 по 11.08.2020 не надано.
14.09.2020 адвокат Мирошніченко І.В. подала клопотання про поновлення пропущеного строку, в якому повідомила, що пропуск строку зумовлений її перебуванням на амбулаторному лікуванні у період з 15.07.2020 по 10.08.2020 із встановленим діагнозом травматичний гнійний бурсит правого ліктьового суглобу (додана копія довідки Києво-Святошинської центральної районної лікарні від 10.08.2020 №392).
Надаючи оцінку наведеній представником позивача підставі для поновлення строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні апеляційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У зв?язку з наведеним апеляційний суд дійшов висновку, що хвороба представника позивача не є об`єктивною та непереборною обставиною, яка перешкодила оскаржити судове рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження, оскільки позивач мав право самостійно звернутися з апеляційною скаргою або ж укласти договір про надання правничої допомоги з іншим адвокатом.
З таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна, адже участь учасника справи у судовому процесі через представника є його правом. Так само право вибору представника не вказує на обов?язок учасника справи змінювати раніше обраного представника в разі неможливості виконання останнім своїх професійних обов?язків за певних обставин, зокрема в період тимчасової непрацездатності.
Водночас перебування представника позивача на амбулаторному лікуванні може бути об?єктивною перешкодою для подання ним апеляційної скарги у відповідний період, а вчинення цієї процесуальної дії на наступний день після закінчення лікування свідчить про його добросовісну поведінку і відсутність зловживання процесуальними правами.
Таким чином, ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження прийнята судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права та без урахування всіх обставин, які мають значення для вирішення питання щодо поважності причин пропуску строку.
У зв?язку з цим оскаржену ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, не можна визнати законною і обґрунтованою, що в силу частин першої і четвертої статті 353 КАС України є підставою для її скасування з направленням справи для продовження апеляційного розгляду.
Керуючись статтями 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд