ПОСТАНОВА
Іменем України
21 квітня 2021 року
Київ
справа №826/26998/15
адміністративне провадження №К/9901/42815/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/26998/15
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року
(ухвалену у складі головуючого судді Федорчука А.Б.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року
(постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Горяйнова А.М. та Троян Н.М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
УСТАНОВИВ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Київській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держземагенства України у Київській області щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,0598 га, яка розташована в СТ "Червона гвоздика" на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області та зобов`язати видати йому дозвіл на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,0598 га, яка розташована в СТ "Червона гвоздика" на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області на підставі наданих документів.
2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем безпідставно неодноразово відмовлено у наданні дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 19 червня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що іншим судовим актом було встановлено правомірність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача щодо надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва. Так суд першої інстанції вказав, що при зверненні до відповідача з відповідною заявою позивачем не було надано останньому необхідний пакет документів. Крім того судом зауважено, що після отримання відповіді від відповідача листом від 17 квітня 2015 року №31-10-0.3-4610/0/17-15-сг та результату судового оскарження у справі №826/9306/15 позивач до Головного управління Держземагенства у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проектної документації з відповідними документами не звертався.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5.08 серпня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2017 року - без змін.
6. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що у відповідача не було правових підстав для видачі позивачу дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,0598 га, яка розташована с СТ "Червона гвоздика" на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі № 826/26998/15 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі позивач вказує на неправомірність відмови відповідача у наданні йому дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва та у якості аргументів поміж іншого наводить, що підстава зазначена позивачем у якості відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва не є виправданою, з огляду на надання відповідачу рішення суду, яким підтверджено факт членства позивача у садовому товаристві.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2017 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі № 826/26998/15.
9. 21 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
10. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., було проведено автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 квітня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача.
ІІ СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 неодноразово звертався до Головного управління Держземагенства у Київській області щодо надання йому дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,0598 га, яка розташована с СТ "Червона гвоздика" на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради Бородянського району Київської області.
Листами від 17 квітня 2015 року №31-10-0.3-4610/0/17-15-сг, від 07 жовтня 2013 року №08-03/7440, від 21 листопада 2013 року №08-03/11260, від 08 липня 2014 року №31-10-0.31-1781/0/17-14-сг відповідач повідомив ОСОБА_1, що останнім не надано повного пакету необхідних документів, а тому було рекомендовано надати всі необхідні документи та звернутись із вказаним клопотанням повторно.
Зокрема в останньому листі від 17 квітня 2015 року №31-10-0.3-4610/0/17-15-сг було зазначено, що для подальшого вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проектної документації позивачу необхідно додати: довідку садового товариства (завірена належним чином) та викопіювання з генерального плану садового товариства (завірений належним чином), відповідні графічні матеріали з зазначенням місця розташування земельної ділянки; паспорт, ідентифікаційний код; технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки в садовому товаристві.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права, а тому звернувся до суду із даним позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до статті 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.
Іноземні громадяни та особи без громадянства, а також юридичні особи можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди.
Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.
До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право на земельну ділянку.
Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
Згідно частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.
Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.
Згідно частини першої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизац