ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 року
м. Київ
справа №640/6031/19
адміністративне провадження №К/9901/20975/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Коваленко Н. В., Тацій Л. В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т. І. від 02.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменка В. В., суддів: Василенка Я.М., Шурка О. І. від 21.07.2020
у справі №640/6031/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач 1), Харківського обласного військового комісаріату (далі також - відповідач 2), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату у процесі вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат надіслати до Міністерства оборони України документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку з настанням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі також - Постанова №975) у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату у процесі вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови №975; зобов`язано Харківський обласний військовий комісаріат надіслати до Міністерства оборони України документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови №975; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
3. 19.08.2020 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 21.02.1985 по 16.03.1985 та з 21.03.1985 по 03.12.1986 проходив військову службу у складі діючої армії в період бойових дій, що підтверджується довідкою Куп`янсько-Шевченківсько-Дворічанського об`єднаного районного військового комісаріату від 25.10.2012 №55.
6. Згідно з витягом протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №1039 від 28.05.2012) поранення, контузія, захворювання позивача, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
7. Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК серії ААА №106394 від 12.10.2015 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 05.10.2015, причина інвалідності - поранення контузія, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
8. Позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з пакетом документів щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.
9. Листом від 17.11.2017 №2875/ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що відповідно до вимог, встановлених Порядком, обов`язковим та невід`ємним документом, що додається до заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі також - одноразова грошова допомога) є документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного заподіяного собі тілесного ушкодження. Окрім того, встановлено, що позивачем не дотримано окремих вимог Порядку стосовно повноти й належного оформлення окремих підтверджуючих документів. Зокрема, не дотримано порядку оформлення згоди на обробку персональних даних, яка надає можливість органам (установам) Міністерства оборони України опрацьовувати персональні дані з метою подання висновку щодо можливості призначення й, власне, виплати одноразової грошової допомоги. Оскільки надані позивачем документи не відповідали вимогам чинного законодавства, то у Харківського обласного військового комісаріату відсутні достатні правові підстави для складання висновку щодо (можливості) призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Для ефективної та повної реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги позивачу рекомендовано звернутись до відповідного уповноваженого органу за місцем реєстрації - військового комісаріату, для оформлення необхідних документів й наступного їх подання на розгляд належної комісії Міністерства оборони України.
10. Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем протиправно порушено його право на соціальний захист та отримання належної суми грошової допомоги, яке підлягає захисту в судовому порядку; 05.10.2015 у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок виконання обов`язків військової служби, однак відповідачі ухиляються від виплати відповідних сум допомоги, що зумовило звернення до суду з цим позовом.
12. Представник Міністерства оборони України заперечував щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки заява позивача з доданими документами Комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, не розглядалась, пропозиції не формувались, протокол не складався і Міністру оборони України для прийняття рішення не подавався, тому немає підстав для зобов`язання Міністерства оборони України призначити одноразову грошову допомогу у зв`язку з інвалідністю позивача. Окрім того, обов`язковою вимогою для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності внаслідок поранення є подання до переліку документа про те, що поранення не пов`язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
13. Представник Харківського обласного військового комісаріату заперечив щодо задоволення позовних вимог, виходячи з того, що оскільки надані позивачем документи не відповідали вимогам, встановленим пунктом 11 Порядку №975, то у Харківського обласного військового комісаріату були відсутні достатні правові підстави для складання висновку щодо (можливості) призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (висновку). Однак у цьому випадку Харківським обласним військовим комісаріатом відповідне рішення не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, яке мало місце в період її проходження незалежно від часу настання інвалідності. Посилання відповідача 2 в листі на неможливість складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги з огляду на неподання позивачем документа, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), є безпідставним. Позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до приписів статті 16 Закону України №2011-ХІІ та Порядку №975. Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України у недотриманні прав позивача на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок інвалідності, а також зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу внаслідок інвалідності, суд дійшов висновку, що оскільки Харківським обласним військовим комісаріатом не дотримано вимог Порядку №975, не складено висновку щодо виплати або відмови у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, відповідно не направлено його до Міністерства оборони України, в цій частині позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
15. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про залишення без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що вперше ІІІ групу інвалідності у зв`язку з контузією, отриманою при виконанні обов`язків військової служби, позивачу встановлено 23.12.2012 (довідка МСЕК серії ААБ № 187147 від 23.10.2012) та при повторному огляді з 05.10.2015 позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності (довідка МСЕК серії 12 ААА № 106394 від 12.10.2015). Оскільки інвалідність позивачу вперше встановлена до 01.01.2014, а її зміна мала місце після січня 2014 року, а тому доводи відповідача щодо порушення строків, встановлених частиною четвертою статті 16-3 Закону №2011-XII та пунктом 8 Порядку №975, в цьому конкретному випадку є необґрунтованими.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Відповідач 1 у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що суд першої інстанції передчасно визнав право позивача на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, а суд апеляційної інстанції не усунув дане порушення. За умови відсутності висновку Харківського обласного військового комісаріату та ненаправлення ним документів, необхідних для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, до Міністерства оборони України, позовні вимоги до відповідача 1 є необґрунтованими. За отриманням грошової допомоги позивач звернувся лише у 2017 році, тобто після закінчення трирічного терміну з моменту виникнення відповідного права, а отже позивач втратив можливість реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги. Між первинним та повторним оглядом позивача пройшло більше двох років, що перевищує строки, встановлені Законом №2011-ХІІ, тому підстави для застосування норм Постанови №975 відсутні. Судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2019 у справі №822/220/18. Позивач проходив військову службу на посадах рядового складу, а відтак проходив строкову військову службу. Частиною шостою статті 16 Закону №2011-ХІІ визначені особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять військову службу. Зазначеним доводам відповідача судами попередніх інстанцій не надано оцінки.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги Харківського обласного військового комісаріату, рішення суду першої інстанції оскаржувалось відповідачем 2 в частині, в якій позов задоволено, а тому, враховуючи положення частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом, суд здійснює перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині, в якій позов задоволено.
21. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
22. Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про залишення без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що судом першої інстанції встановлено, що вперше ІІІ групу інвалідності у зв`язку з контузією, отриманою при виконанні обов`язків військової служби, позивачу встановлено 23.12.2012 (довідка МСЕК серії ААБ № 187147 від 23.10.2012) та при повторному огляді з 05.10.2015 позивачеві встановлено ІІ групу інвалідності (довідка МСЕК серії 12 ААА № 106394 від 12.10.2015). Оскільки інвалідність позивачу вперше встановлена до 01.01.2014, а її зміна мала місце після січня 2014 року, а тому доводи відповідача щодо порушення строків, встановлених частиною четвертою статті 16-3 Закону №2011-XII та пунктом 8 Порядку №975, в цьому конкретному випадку є необґрунтованими.
23. Однак колегія суддів зауважує, що зазначені висновки відсутні у рішенні суду першої інстанції та такі не були зазначені у листі відповідача 2 від 17.11.2017 №2875/ВСЗ, яким Харківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про недотримання ним окремих вимог Порядку стосовно повноти й належного оформлення окремих підтверджуючих документів.
24. Більше того, попри те, що суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції встановлено, що вперше ІІІ групу інвалідності у зв`язку з контузією, отриманою при виконанні обов`язків військової служби, позивачу встановлено 23.12.2012 (довідка МСЕК серії ААБ № 187147 від 23.10.2012), така обставина не була встановлена судом першої інстанції, в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції встановлено лише, що 12.10.2015 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності; колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції зазначає, що ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено 23.12.2012 відповідно до довідки МСЕК серії ААБ № 187147 від 23.10.2012, тобто через два місяці з моменту видачі довідки, однак у матеріалах справи така відсутня.
25. Водночас зазначене не впливає на правильність висновку судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.
26. Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
27. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги згідно з приписами частини дев`ятої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначається Кабінетом Міністрів України.
28. Пунктом 11 Порядку № 975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
29. Відповідно до пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
30. Пунктом 13 Порядку № 975 встановлено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
31. Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в даному випадку - військкомату, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок за результатами розгляду заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
32. Водночас колегія суддів зауважує, що на відповідача 2 покладено обов`язок направити до Міністерства оборони України висновок та документи для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а до компетенції Міністерства оборони України віднесено прийняття відповідного рішення.
33. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 750/5060/17, від 22.08.2018 у справі № 802/1966/17-а, від 18.10.2018 у справі № 825/454/18, від 20.05.2019 у справі №697/566/17, від 30.07.2020 у справі №712/11484/17.
34. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем визначених чинним законодавством дій щодо подання висновку розпоряднику коштів зроблено не було, чим допущено протиправну бездіяльність.
35. Водночас колегія суддів Верховного Суду зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату у процесі вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, та зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату надіслати до Міністерства оборони України документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, попри те, що не визначали конкретного рішення, яке має бути прийнято Міністерством оборони України, оскільки таке рішення у даній ситуації відноситься до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, дійшли передчасного висновку, щодо безпідставності доводів відповідача 1 про те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки група інвалідності йому встановлена у понад тримісячний термін після його звільнення зі строкової військової служби; щодо того, що доводи відповідача щодо порушення строків, встановлених частиною четвертою статті 16-3 Закону №2011-XII та пунктом 8 Порядку №975, є необґрунтованими; щодо того, що витяг з протоколу №1039 від 28.05.2012 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача, а відтак, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до приписів статті 16 Закону України №2011-ХІІ та Порядку №975, оскільки відповідачем 1 рішення відносно позивача не приймалося та надання оцінки таким доводам є передчасним та не відповідатиме завданням адміністративного судочинства, а відтак оскаржувані судові рішення підлягають зміні шляхом виключення із їх мотивувальної частини висновків щодо наявності у позивача права на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до приписів статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
36. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 та від 20.03.2002 № 5-рп/2002).
37. Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002).
38. За таких підстав колегія суддів дійшла висновку, що Харківським обласним військовим комісаріатом допущена протиправна бездіяльність у процесі вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання такої бездіяльності протиправною.
39. Верховний Суд також погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату надіслати до Міністерства оборони України документи щодо призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови №975.
40. Іншим доводам відповідача 1, викладеним у касаційній скарзі, колегія суддів не надає оцінки, оскільки такі стосуються відсутності у позивача права на призначення одноразової грошової допомоги, однак оскільки відповідне рішення відносно позивача уповноваженим органом не приймалося, таке рішення у даній ситуації відноситься до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, а відтак будь-які висновки суду щодо таких доводів будуть передчасними.
41. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
42. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
43. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
44. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
45. З огляду на викладене, враховуючи положення статей 350, 351 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність зміни рішення судів першої та апеляційної інстанцій шляхом виключення з їх мотивувальних частин висновку щодо наявності у позивача права на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до приписів статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975.
46. В іншій частині оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд