ПОСТАНОВА
Іменем України
21 квітня 2021 року
Київ
справа № 620/882/20
адміністративне провадження № К/9901/26765/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 620/882/20
за позовом ОСОБА_1 до Талалаївського районного сектору Управління державної міграційної служби в Чернігівській області, Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року, постановлене суддею Житняк Л.О.
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Талалаївського районного сектору Управління державної міграційної служби в Чернігівській області (далі - відповідач 1, Талалаївського РС УДМС в Чернігівській області), Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області (далі - відповідач 2, УДМС в Чернігівській області), у якому просила:
1.1. визнати протиправною відмову Талалаївського РС УДМС в Чернігівській області у вклеюванні фотокартки до паспорта позивача;
1.2. зобов`язати Талалаївський РС УДМС в Чернігівській області вклеїти фотокартку до паспорта ОСОБА_1 .
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позбавлення позивачки можливості користуватися паспортом у формі книжечки або примушування до обміну такого паспорта на паспорт у формі картки становить втручання держави в особисте життя особи та не відповідає задекларованим правам та свободам особи і практиці Європейського суду з прав людини. Додатково, в обґрунтування своїх вимог посилається на правові висновки, сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач довів суду належними та допустимими доказами свої дії у спірних правовідносинах, оскільки позивачу не було відмовлено у видачі паспорта громадянина Україна у формі книжечки, а було відмовлено у вклеюванні до паспорта у формі книжечки фотокартки.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
5. 19 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій скаржниця просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суд від 12 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
6. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржниця посилається на те, що в оскаржуваному судовому рішенні суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 200/6627/19-а, від 05 грудня 2019 року у справі № 420/270/19, від 15 січня 2020 року у справі № 620/1043/19, від 24 січня 2020 року у справі № 420/3611/19.
6.1. Скаржниця наголошує, що відмова відповідача 1 у вклеюванні нової фотокартки у зв`язку із досягненням 45 років суперечить вимогам Положення про паспорт громадянина України, що затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992, яке було чинним та підлягало застосуванню на час вирішення спірного питання. Такі дії відповідача вважає необґрунтованими, проведеними без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких вони спрямовані.
6.2. На думку скаржниці, судами попередніх інстанцій не було взято до уваги той факт, що дії відповідача 1 щодо відмови у вклеюванні фотокартки та рекомендування здійснити обмін паспорта в порядку, визначеному законодавством, хоча і вчинені у відповідності до пп. 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2015 року № 302, однак здійснені без ураховання приписів пункту 16 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, які містять вичерпний перелік підстав для обміну паспорта у формі книжечки, серед яких відсутній пропуск строку для вклеювання фотокартки. На переконання скаржниці, суди попередніх інстанцій підійшли формально до розгляду справи не встановивши об`єктивної істини та не врахували правових позицій Верховного Суду.
6.3. Скаржниця підкреслює, що відсутність у позивачки дійсного паспортного документа суттєво обмежує реалізацію її права, гарантовані Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на охорону здоров`я та соціальний захист, на укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення довіреностей (доручень) іншим особам для здійснення представництва інтересів тощо. Крім того, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
7. 19 жовтня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
8. Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 20 квітня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог частин першої та третьої статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Позиція інших учасників справи
10. 20 листопада 2020 року від УДМС в Чернігівській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач 2 посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказують на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо того, що оскільки позивачу не було відмовлено у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, а було відмовлено у вклеюванні до паспорта фотокартки, дана адміністративна справа не має ознак зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№ 806/3265/17), а тому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018 року, у даному випадку застосуванню не підлягають. Дана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 квітня 2020 року за результатами розгляду адміністративної справи № 200/2694/19-а. Отже, питання наявності підстав для застосування правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № Пз/9901/2/18 (№806/3265/17), було досліджено судами першої та апеляційної інстанцій, що спростовує твердження позивача щодо того, що висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у зазначеній постанові, не були взяті до уваги судами при прийнятті рішень. Крім того, підтримують висновки судів першої та апеляційної інстанцій з приводу того, що якщо особа досягла 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта.
11. Від відповідача 1 відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій.
12. 30 листопада 2020 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, мотивована тим, що відхилення відповідачем рішення Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року ухваленого у зразковій справі № 806/3265/17, відповідно до якого особі гарантується право на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки є недоречним, так як відповідач у спірних правовідносинах (правове регулювання яких не змінилося після прийняття наведеного судового рішення) фактично спонукає позивачку до отримання паспорту у формі у формі ID-картки. Крім того, на думку скаржниці, порушення строку для звернення до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки з у зв`язку із досягнення 45-річного віку не можна тлумачити так, що вона взагалі повинна бути позбавлена права на користування паспортом у формі книжечки. Звертає увагу, що позивачка пропустила вищевказаний строк з поважних причин, які зазначала у своїй заяві на вклеювання фотокартки, а також у позовній заяві, яка подавалась до суду першої інстанції, а саме догляд за своєю хворою матір`ю яка не здатна до самообслуговування (що підтверджується випискою із протоколу засідання лікувально - консультативної комісії) й догляд за грудною дитиною (що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження дитини), а також та обставина, що вона перебувала за межами населеного пункту (що могли підтвердити її родичі). З огляду на відзив відповідача 1, який було подано до суду першої інстанції, поважність причин пропуску взагалі не були враховані, оскільки законодавством їх не передбачено.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
13. ОСОБА_1, після досягнення 45-річного віку, у січні 2020 року звернулася із заявою до відповідача, у якій просила вклеїти фото із її зображенням.
14. При зверненні до міграційного органу із вказаною заявою позивачка зазначила обставини, через які нею було пропущено строк звернення із відповідною заявою та надала необхідні документи, визначені у пункту 15 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503.
15. У зв`язку з відмовою відповідача прийняти зазначені документи особисто від ОСОБА_1, то остання звернулася до відповідача засобами поштового зв`язку. Згоди на обробку своїх персональних даних позивачка не надавала, що обґрунтовано релігійними переконаннями.
16. Листом від 10 січня 2020 року за вих. №Ш-1/6/7431-20/7431/1-20 Талалаївський РС УДМС в Чернігівській області повідомив ОСОБА_1 про те, що якщо встановлений законодавством термін надання адміністративної послуги сплив (не пізніше як через місяць), то відсутні законні підстави для вклеювання фотокартки по досягненню віку до паспорта громадянина України.
17. Відповідач роз`яснив позивачці, що паспорт, у якому не вклеєна фотокартка при досягненні його власником відповідного віку, вважається не дійсним. Одночасно запропоновано позивачу подати документи для обміну паспорта.
18. Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень позивачка звернулася із зазначеним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Нормативне регулювання
19. За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
20. За приписами частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
21. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI, у редакції чинній на час винесення спірних правовідносин) суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
22. Частиною першою статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
22.1. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.
22.2. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
23. Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону № 5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
24. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
24.1. У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
25. За частиною першою статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
26. Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).
27. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, <…> містять безконтактний електронний носій.
28. Згідно ч. 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
29. Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
30. На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
31. За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
32. Пунктом 3 Постанови № 302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
33. Згідно п.п. 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, зокрема, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
34. Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
35. Статтею 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
36. Приписами частини 1, 5-6 статті 6 Закону № 2297-VI мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
37. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. Поряд із тим, за пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
38. У межах встановленого Законом № 1474-VIII строку уряд прийняв постанову від 26 жовтня 2016 року № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови № 302. Постанова № 745 набрала чинності з 01 листопада 2016 року, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.
39. Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року №3423-ХІІ) прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (який втратив чинність згідно із Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ "Про громадянство України").
40. На підставі Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року №3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 04 червня 1994 року №353 (далі - Постанова № 353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 185 "Деякі питання виконання Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визнано такою, що втратила чинність. Однак постановою від 12 червня 2013 року № 415 уряд зупинив дію постанови від 13 березня 2013 року № 185, відновивши дію Постанови № 353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).
41. Відповідно до пунктів 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
41.1. Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис " Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев`ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.