ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/17929/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Кулеба А.М. адвокат (ордер від 11.02.2021 №КС812230),
Лікарчук К.І. адвокат (ордер від 24.03.2021 №КС812249)
відповідача - Данилов К.О. (витяг з ЄДРЮО)
розглянув касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна"
на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 та
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення.
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та судових рішень зі справи
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна" (далі - Товариство, позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, Комітет, відповідач) про визнання недійсним рішення від 10.10.2019 № 697-р Антимонопольного комітету України (далі Рішення АМК) в частині, що стосується Товариства, зокрема, пунктів 1, 9, 11 Рішення АМК.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення не має правового підґрунтя, є несправедливим та є спробою перекласти вину за монополізацію ринку компанією Тедіс на міжнародних виробників, у томі числі на позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2020 (суддя Підченко Ю.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 (колегія суддів у складі: Шаптала Є.Ю., Куксов В.В., Яковлєв М.Л.) рішення господарського суду залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, зазначаючи про незаконність оскаржуваних судових рішень, прийняття їх з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить відповідні судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу з урахуванням доповнень до касаційної скарги
6. Так, касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду, станом на дату ухвалення рішення та постанови попередніх інстанцій, щодо застосування:
- пунктів 23, 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5, частини другої статті 35, статтю 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210), статті 19, 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659), відповідно до яких АМК зобов`язаний здійснювати повне, об`єктивне і всебічне збирання доказів у конкретній справі (зокрема щодо ситуації на певному товарному ринку), аналізувати їх та за наслідками такого аналізу приймати відповідне рішення, при цьому не є допустимим покладення в основу рішення АМК висновків, викладених у інших справах за іншою кваліфікацією;
- пункту 5 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону № 2210 щодо необхідності доведення об`єктивної сторони правопорушення, зокрема, шляхом проведення економічного дослідження ринку та ринкових умов;
- статті 74, 75 ГПК України щодо необхідності доведення обставин, покладених в основу рішення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлених у рішеннях АМК в інших справах за іншою кваліфікацією, при тому, що такі обставини раніше не встановлювалися судами.
8. Товариство також вказує на порушення судами норм процесуального права, а саме статей 104, 238 ГПК України, щодо відсутності мотивів відхилення висновку експерта, наданого позивачем та долученого до справи судом, що призвело до невмотивованості оскаржуваних судових рішень.
Доводи іншого учасника справи
9. АМК у відзиві на касаційну скаргу доводи касаційної скарги не визнає і погоджується із висновками суду попередніх інстанцій, а також просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
10. Крім того, у відзиві на касаційну скарну АМК зазначає щодо закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства, оскільки:
- суд апеляційної інстанції не міг врахувати висновок Верховного Суду, якого не існувало на момент прийняття оскаржуваної постанови;
- після відкриття касаційного провадження виявилось, що Верховний Суд у своїй постанові виклав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Втім, суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідно до статті 296 ГПК України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
11. Місцевим судом встановлено таке.
12. Рішенням АМК:
- визнано, що група компаній "Філіп Морріс" в особі товариства з обмеженою відповідальністю "Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб`юшн" (далі - ТОВ "Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб`юшн") і приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" (далі - ПрАТ "Філіп Морріс Україна"), група компаній "Джей Ті" в особі публічного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна" (далі - ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна") і приватного акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна" (далі - ПрАТ "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна"), група компаній "Імперіал Тобакко" в особі приватного акціонерного товариства "Імперіал Тобакко Продакшн Україна" (далі - ПрАТ "Імперіал Тобакко Продакшн Україна") і підприємства з іноземною інвестицією "Імперіал Тобако Юкрейн" (далі - ПзІІ "Імперіал Тобако Юкрейн"), група компаній "Бритіш Американ Тобакко" в особі товариства з обмеженою відповідальністю "Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна" (далі - ТОВ "Бритіш Американ Тобакко Сейлз Енд Маркетинг Україна") і приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" (далі - ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки") - (далі - Виробники) та товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (далі - ТОВ "Тедіс Україна") вчинили порушення, передбачене пунктом 5 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються обмеження доступу інших суб`єктів господарювання (покупців) на ринок первинного продажу виробниками сигарет (пункт 1);
- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення накладено на Товариство штраф в розмірі 80 011 400, 00 грн (пункт 9);
- зобов`язано ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб`юшн" разом із ПрАТ "Філіп Морріс Україна", ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" разом із ПрАТ "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна", ПрАТ "Імперіал Тобакко Продакшн Україна" разом із ПзІІ "Імперіал Тобако Юкрейн", Товариство разом із ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" припинити порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення (пункт 11).
13. Також судом першої інстанції було встановлено, що:
- АМК у межах справи № 126-26.13/28-16 було досліджено ланцюги поставки сигарет від виробників до кінцевих споживачів у періоди до 2013 року та з 2013 до вересня 2015 року, які показують стрімку зміну структури ринку, що призвела до монополізації ринку дистрибуції сигарет Товариством "Тедіс". Зазначене стало підставою для початку розгляду справи № 126-26.13/18-17 згідно з розпорядженням першого заступника Голови Комітету - державного уповноваженого від 20.02.2017 № 02/36-р;
- Рішенням АМК встановлено, що Виробники своїми діями, які полягали у погодженій поведінці (діях, бездіяльності, а саме у підтриманні договірних відносин із поставки (дистрибуції) сигарет лише з ТОВ "Тедіс Україна" як єдиним (спільним) для всіх Виробників дистриб`ютором на ринку первинного продажу виробниками сигарет та створенні й підтриманні штучних бар`єрів вступу на ринок первинного продажу виробниками сигарет для інших суб`єктів господарювання шляхом формулювання завищених умов для укладення договорів із потенційними дистриб`юторами, яким не відповідає і ТОВ "Тедіс Україна", обмежили доступ на загальнодержавний ринок первинного продажу виробниками сигарет іншим суб`єктам господарювання.
14. Позивач у свою чергу заперечував проти такого рішення АМКУ, зазначаючи, що воно не має жодного правового підґрунтя, є абсолютно несправедливим та є спробою перекласти вину за монополізацію ринку компанією Тедіс на міжнародних Виробників, у тому числі позивача, водночас, набуття та/або збереження монопольного становища компанії Тедіс відбувалося за потужної підтримки держави Україна, включаючи АМКУ, а не в результаті будь-якої нібито антиконкурентної поведінки позивача.
15. Також судом встановлені наступні обставини.
Вихід ТОВ "ТК Мегаполіс-Україна" (на даний час ТОВ "Тедіс Україна") на ринок первинного продажу виробниками сигарет України розпочався з отримання ряду дозволів на концентрацію та дозволів на пов`язані з концентраціями узгоджені дії. Перший дозвіл на концентрацію ТОВ "ТК "Мегаполіс-Україна" було отримано 16.11.2010, а процес отримання дозволів завершено 23.11.2011.
Так, 16.11.2010 рішенням № 593-р Комітет надав дозвіл компанії "Megapolis Holdings (Overseaes) Limited" на концентрацію у вигляді придбання частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Тютюн", що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління ТОВ "Поділля-Тютюн".
Після здійснення зазначеної концентрації ТОВ "Поділля-Тютюн" 18.02.2011 перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна", а пізніше - з 24.05.2016 - на ТОВ "Тедіс Україна".
Таким чином, на момент виходу на товарні ринки України у 2010 році ТОВ "ТК "Мегаполіс-Україна" не здійснювало господарської діяльності на території України, що дає підстави зробити висновок про відсутність відповідної ділової репутації на ринку первинного продажу виробниками сигарет і будь-якого досвіду роботи як національного дистриб`ютора.
23.11.2011 рішеннями №№ 697-р, 698-р, 699-р, 700-р про надання дозволів на концентрацію та рішеннями №№ 701-р, 702-р, 703-р, 704-р про надання дозволів на пов`язані з концентраціями узгоджені дії Комітет надав Компанії "Megapolis", яка була пов`язана відносинами контролю з TOB "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" (на сьогодні - TOB "Тедіс Україна"), дозволи на набуття контролю над частиною суб`єктів господарювання - оптових покупців тютюнових виробів, а саме:
- товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська Логістична Група" (ідентифікаційний код 37902502); товариством з обмеженою відповідальністю "Східно-логістична група" (ідентифікаційний код 37434446); малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лія" (ідентифікаційний код 20336647); малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Кортес" (ідентифікаційний код 23125537); товариством з обмеженою відповідальністю "Тютюн Дистрибьюшн" (ідентифікаційний код 37877094); товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Енерготехніка" (ідентифікаційний код 22678151); товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Тютюнова Компанія-КР" (ідентифікаційний код 37861435); товариством з обмеженою відповідальністю "Колумб Плюс" (ідентифікаційний код 37899652); товариством з обмеженою відповідальністю "Колумб" (ідентифікаційний код 31296299); фізичною особою - громадянином України ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
16. Комітет переглянув зазначені рішення та Рішенням від 20.11.2018 № 641-р (далі - Рішення № 641-р), скасував їх як такі, що юридично закріплюють сталі тривалі (строком на 10 років, до 23.11.2021) бар`єри для входу на ринок потенційних конкурентів TOB "Тедіс Україна".
17. Також з 2014 року Комітетом:
- надано Виробникам та TOB "ТК "Мегаполіс Україна" рекомендації від 11.11.2014 №31-рк (далі Рекомендації № 31-рк) щодо вжиття заходів стосовно приведення відносин із реалізації тютюнових виробів у відповідність із вимогами законодавства про захист економічної конкуренції;
- надано ПрАТ "Філіп Морріс Україна", ПАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна", ПрАТ "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна", ПрАТ "Імперіал Тобакко Продакшн Україна", ПзІІ "Імперіал Тобако Юкрейн", ПрАТ "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.-Прилуки" рекомендації від 29.09.2015 № 15-рк (далі - Рекомендації № 15-рк) щодо оприлюднення ними у відкритих інформаційних джерелах умови (зокрема, вимоги, критерії, процедури, строки) відбору контрагентів серед суб`єктів господарювання, що мають ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, для поставки та дистрибуції тютюнових виробів;
- прийнято рішення від 16.12.2016 № 551-р, яким визнано, що з 2013 року по вересень 2015 року (включно) TOB "Тедіс Україна" займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку дистрибуції сигарет та зловживало ним.
18. Судами попередніх інстанцій зазначено, що в оскаржуваному рішенні № 697-р від 10.10.2019 АМК вказує на наступні дії суб`єктів господарювання, зокрема групи компаній Бритіш Американ Тобакко, які полягають у погодженій поведінці:
- підтримання Виробниками договірних відносин із поставки (дистрибуції) сигарет лише з TOB "Тедіс Україна" як єдиним (спільним) для всіх Виробників дистриб`ютором на ринку первинного продажу виробниками сигарет;
- створенні й підтриманні штучних бар`єрів вступу на ринок первинного продажу виробниками сигарет для інших суб`єктів господарювання шляхом формулювання завищених умов для укладення договорів із потенційними дистриб`юторами, яким не відповідає й TOB "Тедіс Україна", що унеможливлює вихід на ринок інших дистриб`юторів.
19. Кваліфікуючи дії TOB "Тедіс Україна" та Виробників, в тому числі групи Бритіш Американ Тобакко, як антиконкурентні узгоджені дії, в пункті 1 резолютивної частини Рішення Комітет зазначає про встановлення наслідків таких дій - обмеження доступу інших суб`єктів господарювання (покупців) на ринок первинного продажу виробниками сигарет.
20. Вплив антиконкурентних узгоджених дій Виробників і TOB "Тедіс Україна" наведено у розділі 4.6 Рішення АМК, а саме:
- наслідки для Виробників (пункт 87-89 Рішення АМК);
- наслідки для TOB "Тедіс Україна" - забезпечення монопольного становища на ринку дистрибуції сигарет (пункт 90-91 Рішення АМК);
- антиконкурентний вплив узгоджених дій на ринок у цілому (пункт 92-93 Рішення АМК).
21. Детальний аналіз умов відбору Виробниками дистриб`юторів проводився в рамках справи № 126-26.13./28-16, за результатами розгляду якої 16.12.2016 Комітетом прийнято Рішення № 551-р.
22. Під час розгляду справи № 910/17929/19 судом першої інстанції було враховано, що рішенням господарського суду міста Києва від 31.05.2017, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 у справі № 910/3047/17 в задоволенні позовних вимог ТОВ "Тедіс Україна" про визнання недійсним рішення АМКУ № 551-р відмовлено. Отже, рішення АМКУ № 551-р є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону №2210 та статті 22 Закону № 3659 є обов`язковим.
23. Так, у пункті 113 рішення № 551-р наведено перелік критеріїв відбору дистриб`ютора, які висуває група компаній Бритіш Американ Тобакко.
24. За висновками Комітету, на дату прийняття рішення № 551-р (16.12.2016), таким вимогам Виробників до потенційних дистриб`юторів не відповідав жоден із суб`єктів господарювання, що придбавав сигарети у ТОВ "Тедіс Україна".
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
25. Конституція України:
стаття 19:
- правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
26. Закон № 3659:
пункт 1 статті 3:
- основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;
частина перша статті 7:
- у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження:
розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;
приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;
проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження);
частина перша статті 19:
- під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів;
стаття 23:
- діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції;
- порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції повинен забезпечувати дотримання прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і держави.
27. Закон № 2210:
стаття 1:
- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;
контроль - це вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;
суб`єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими;
стаття 2:
- цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією;
- цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України;
абзац перший статті 5:
- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання;
частина перша статті 6:
- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;
пункт 5 частини другої статті 6:
- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців;
частина четверта статті 6:
- вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом;
частина друга статті 35:
- при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:
збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;
отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи;
частина перша та друга статті 41:
- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення;
Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів;
Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі;
- збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів;
пункт 1 статті 50:
- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії;
частина четверта статті 52:
- у разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб`єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб`єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб`єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб`єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб`єктів господарювання, одержання частини їх прибутку;
частина перша статті 59:
- підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
28. Правила:
пункт 12:
- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів;
пункт 23:
- службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін;
пункт 29:
- при доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень згідно зі статтею 48 Закону № 2210;
пункт 32:
- у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
29. ГПК України:
частина перша - четверта статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;
- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
частина перша статті 73:
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
частина четверта статті 75:
- обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;
частина перша статті 76:
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
стаття 77:
- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;
- докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
стаття 79:
- наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування;
- питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;
стаття 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;
- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);