ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/3987/19
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Селіваненка В.П., Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю., Васьковського О.В., Кібенко О.Р., Уркевича В.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
за участю представників: АТ "Укртрансгаз" - адвоката Дудченко В. В., адвоката Болдіна В.В.; АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" - адвоката Богдана С.В., адвоката Шиян М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020
та рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2020
у справі № 922/3987/19
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз"
про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року АТ "Укртрансгаз" (далі - позивач) звернулося з позовом до Господарського суду Харківської області про стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - відповідач) 222 820 105, 75 грн заборгованості, 15 291 992, 21 грн пені, 1 312 978, 90 грн 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 у справі № 922/3987/19 (суддя Пономаренко Т.О.) в позові відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у справі № 922/3987/19 (колегія суддів: Шутенко І.А. - головуючий, Россолов В.В., Тихий П.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 залишено без змін.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, АТ "Укртрансгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 у справі № 922/3987/19; справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги з урахуванням положень ст. 287 ГПК України, скаржник послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм права щодо оплати заборгованості за послуги добового балансування обсягів природного газу.
На думку АТ "Укртрансгаз", суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, а висновок суду щодо відсутності в матеріалах справи доказів надсилання рахунків відповідачу за добовий небаланс не відповідає дійсності, оскільки такі докази додані до позовної заяви; також додано акт врегулювання щодобових небалансів, довідку № 1 про добові небаланси, довідку № 2 про добові небаланси, рахунки, розрахунки, реєстри файлів, технічні акти приймання-передачі природного газу у точках входу/виходу до/з транспортної системи.
Скаржник зазначив, що відповідно до пункту 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС сам факт наявності небалансу є правовою підставою для застосування до оператора газотранспортної системи плати за добовий небаланс.
Також вказав, що з огляду на положення пункту 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС вчинення дій із врегулювання небалансів є по суті правочином із купівлі-продажу, який не є складовою послуг із транспортування природного газу.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2020 у справі № 922/3987/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.09.2020.
Від АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 у справі № 922/3987/19 залишити без змін, а касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" - без задоволення, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно з`ясовано обставини справи та прийнято законне та обґрунтоване рішення.
У судовому засіданні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.09.2020 оголошено перерву до 13.10.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 справу № 922/3987/19 за позовом АТ "Укртрансгаз" до АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" про стягнення заборгованості передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 2 ст.302 ГПК України з огляду на необхідність відступити від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/2090/16.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.11.2020 у справі № 922/3987/19 касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 у справі №922/3987/19 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду складі суддів: Пількова К.М.- головуючого, Булгакової І.В., Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Катеринчук Л.Й., Селіваненка В.П., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.; призначено розгляд справи №922/3987/19 у відкритому судовому засіданні на 20.11.2020 об 11:00.
У судовому засіданні Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду 20.11.2020 оголошено перерву до 18.12.2020, 11 год. 00 хв.
Рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 судді: Катеринчук Л.Й., Пільков К.М., Ткач І.В. обрані суддями Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з чим, розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 14.12.2020 № 29.3-02/3359 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/3987/19.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3987/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Селіваненко В.П., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., Васьковський О.В., Кібенко О.Р., Уркевич В.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.12.2020.
Розгляд справи № 922/3987/19, призначений на 18.12.2020, не відбувся у зв`язку із обранням суддів Катеринчук Л.Й., Пількова К.М. та Ткача І.В. суддями Великої Палати Верховного Суду та зміною складу об`єднаної палати.
У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Селіваненка В.П., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3987/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., Васьковський О.В., Кібенко О.Р., Уркевич В.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.12.2020.
Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.12.2020 прийнято касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 у справі № 922/3987/19 до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі суддів: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Дроботової Т.Б., Булгакової І.В., Баранця О.М., Львова Б.Ю., Васьковського О.В., Кібенко О.Р., Уркевича В.Ю.; розгляд справи № 922/3987/19 за касаційною скаргою АТ "Укртрансгаз" призначено у відкритому судовому засіданні на 05.02.2021 о 10 год. 30 хв.
Від АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" надійшли письмові пояснення від 29.01.2021, у яких відповідач зазначає про наявність підстав для відмови у задоволенні касаційної скарги AT "Укртрансгаз", оскільки позивачем не доведено наявність загрози цілісності газотранспортної системи та вчинення балансуючих дій відповідно до вимог Кодексу ГТС, не надано жодних належних доказів, на підтвердження позовних вимог, а також відсутній правовий зв`язок між стягненням вартості добових небалансів за договором транспортування природного газу № 1512000744 від 17.12.2015, умовами якого передбачено врегулювання місячних небалансів, а не добових.
Разом з цим, до вказаних пояснень відповідачем додано наукові висновки членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді Беляневич О.А., Коссака В.М. та Харитонова Є.О. з питань права, які регулюють спірні правовідносини, зміст яких, за твердженням AT "Харківгаз", свідчить про обґрунтованість його правової позиції.
У зв`язку з виходом судді Селіваненка В.П. з лікарняного, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3987/19 визначено суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючий, Селіваненка В.П., Дроботова Т.Б., Булгакова І.В., Баранець О.М., Львов Б.Ю., Васьковський О.В., Кібенко О.Р., Уркевич В.Ю., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.02.2021.
У судовому засіданні Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду 05.02.2021 оголошено перерву до 19.03.2021, 10 год. 30 хв.
Від АТ "Укртрансгаз" надійшли письмові пояснення по справі, у яких позивач додатково обґрунтував доводи касаційної скарги, неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також спростовував аргументи відповідача, наведені останнім у поясненнях від 29.01.2021 та заявлені під час судового засідання касаційної інстанції.
Водночас, від АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" надійшла "заява з процесуального питання", у якій відповідач також надав свої додаткові пояснення у даній справі, наголосивши на тому, що окремі положення підзаконних актів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, Кодексу ГТС і Типового договору транспортування газу, суперечать засадам цивільного права і ці недоліки правового регулювання, на думку АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", потребують правової оцінки Верховного Суду.
Представники АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" - адвокати Богдан С.В. і Шиян М.В. у судовому засіданні об`єднаної палати Касаційного господарського суду 19.03.2021 заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою одного з представників відповідача - адвоката Дороніної О.М.
Зазначене клопотання Судом залишене без задоволення, оскільки інтереси відповідача в даному судовому засіданні представляють два представники; представники АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", у тому числі і адвокат Дороніна О.М., надали свої пояснення у судовому засіданні Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду 05.02.2021; підстави для відкладення розгляду справи документально не підтверджені та крім того, явка представників сторін в судове засідання суду касаційної інстанції не є обов`язковою.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзиву на касаційну скаргу та письмові пояснення сторін, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, предметом даного судового розгляду є вимоги АТ "Укртрансгаз" про стягнення з АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" 222 820 105, 75 грн заборгованості, 15 291 992, 21 грн пені, 1 312 978, 90 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані виявленням наявності небалансів за результатами співставлення остаточних алокацій подачі/відбору відповідачем природного газу, на підставі чого було здійснено розрахунок остаточних обсягів добового небалансу АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз".
Посилаючись на те, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" зобов`язання з оплати цих рахунків не виконало, допустивши порушення умов пункту 2.6 Договору транспортування природного газу № 1512000744 від 17.12.2015 (далі - Договір) та пункту 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортних систем (далі - Кодекс ГТС), АТ "Укртрансгаз" звернулося до господарського суду з даним позовом.
Прийняті у справі судові рішення про відмову у задоволенні позову мотивовані тим, що між сторонами відсутній договір, який би передбачав врегулювання добових небалансів та відсутня згода на придбання природного газу в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу.
Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що з аналізу умов укладеного сторонами Договору та положень пункту 6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС для наявності підстав оплати балансування необхідна послідовність таких дій: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим; 3) оформлення оператором одностороннього акта на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури.
Однак, за висновками попередніх судових інстанцій, позивачем не дотримано вчинення зазначених дій та їх послідовності.
Суди встановили, що позивачем не надано жодних первинних документів, які б свідчили про реальність вчинення балансуючих дій кожної доби (оскільки відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС "період балансування" - газова доба (D)), а додані односторонні акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць не містять відомостей про джерела внесення в них інформації; так само як і коригуючі акти врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць - ці акти не містять пояснень чому відбулися коригування, тим самим ставлять під сумнів достовірність інформації, зазначеної в основних актах.
Крім того, місцевий та апеляційний суди виходили з того, що про відсутність у позивача права складати односторонні коригуючі акти про надані послуги зазначено у постановах Верховного Суду у справах № 927/276/18 від 04.12.2018, № 924/447/18 від 10.04.2019, № 920/344/18 від 12.06.2019, № 922/1382/18 від 09.10.2019.
Суди послалися також на те, що пунктом 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу ГТС в редакції від 28.04.2017 передбачено, що алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці, отже, з указаної дати обов`язок здійснення алокації по точках виходу з газотранспортної системи було покладено на позивача.
При цьому, за висновком судів попередніх інстанцій, відсутність додатку 3 до Договору вказує на неузгодженість сторонами при підписанні Договору переліку комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу та їх характеристик як це передбачено додатками до Типового договору.
Однак, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зроблені без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
Так, пунктами 7, 45 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17.12.2015 між АТ "Укртрансгаз" (оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (замовник) було укладено договір транспортування природного газу №1512000744 (надалі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
Згідно з п. 2.2. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
У п. 3.2. Договору визначено послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі-транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору (п.2.4.Договору).
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п.2.5.Договору).
Відповідно до п.2.6. Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Згідно з п.2.7. Договору Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.
Так, на виконання умов договору, сторонами було складено та засвідчено підписами та печатками акти приймання-передачі природного газу №3 за березень 2019 року, № 4 за квітень 2019 року, № 5 за травень 2019 року, № 6 за червень 2019 року.
У пункті 3.2. Договору зазначено, що оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
Разом з тим, у п. 4.1. Договору сторони погодили, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому договорі; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору; забезпечити можливість цілодобового зв`язку оператора з представниками замовника, зазначеними в цьому договорі; здійснювати додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором.
Порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п.5.1.Договору).
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі -ЗВТ) (п.5.5.Договору).
Разом з тим, пунктом 9.1. Договору передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою визначеною в п.9.2. Договору.
Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на веб-сайті (п.9.3. Договору).
Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів (п.9.4.Договору).
Пунктом 17.3. Договору передбачено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.
29.11.2017 між АТ "Укртрансгаз" (оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (замовник) було укладено додаткову угоду №1 до договору транспортування природного газу № 1512000744 від 17.12.2015 та викладено пункт 9.4 розділу IX Договору в такій редакції: "Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру, замовник, крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року N 20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період"
З матеріалів справи вбачається, що підставою заявленого АТ "Укртрансгаз" позову є неналежне виконання АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" зобов`язань з оплати за добові небаланси за період з березня по червень 2019 року згідно укладеного сторонами договору транспортування природного газу від 17.12.2015.
Відповідно до Глави 1 розділу І Кодексу ГТС, небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
За доводами позивача, відповідно до пункту 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС сам факт наявності небалансу є правовою підставою для застосування до оператора ГРС плати за добовий небаланс.
Крім того, за твердженням АТ "Укртрансгаз", зі змісту пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, вчинення дій з врегулювання небалансів є по суті правочином із купівлі-продажу, який не є складовою послуг із транспортування газу.
Водночас, на думку відповідача, небаланс не може бутим об`єктом цивільних права та цивільного обороту, а відтак - підставою для виникнення грошових зобов`язань, у тому числі договірних правовідносин з надання послуг балансування чи купівлі-продажу.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні вимог АТ "Укртрансгаз", як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій, не надали оцінки наведеним доводам сторін у справі та не дослідили правової природи вчинення дій з врегулювання небалансу.
Відсутність встановленої судами попередніх інстанцій правової природи правовідносин, що склалися між сторонами, унеможливило прийняття законного та обґрунтованого рішення та позбавляє касаційний суд перевірити правильність застосування судами норм матеріального права.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підтвердження наявності у відповідача небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, позивач надав акти врегулювання щодобових небалансів № 03-2019-1512000744 за березень 2019 року, № 04-2019-1512000744 за квітень 2019 року, № 05-2019-1512000744 за травень 2019 року, № 06-2019-1512000744 за червень 2019 року та коригуючий акт № 03-2019-1512000744-05 за березень 2019 року до акту № 03-2019-1512000744 за березень 2019 року, довідки №1 про добові небаланси АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат оператора газорозподільної системи за березень, квітень, травень та червень 2019 року, довідки №2 про добові небаланси АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за березень, квітень, травень 2019 року, довідки №3 про добові небаланси АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" за березень, квітень, травень, червень 2019 року, реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи.
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, в порушення вимог ст. 86 ГПК України суд першої інстанції не надав належної оцінки названим вище доказам, не дослідив обставини, які вони підтверджують або спростовують.
При цьому, пославшись на те, що діючим договором від 17.12.2015 не передбачено оплату за добові небаланси, а врегульовано умови та порядок розрахунків за послуги місячного балансування, ні місцевим, ні апеляційним господарськими судами належним чином не було перевірено реальність вчинення позивачем балансуючих дій відповідно до вимог Кодексу ГТС та не надано оцінку усім доводам та обставинам, зазначеним АТ "Укртрансгаз" у позовній заяві.
Так, судами попередніх інстанцій при розгляді спору у даній справі, не було досліджено підстави виникнення заборгованості, з вимогами про стягнення якої звернувся позивач, обставин дотримання позивачем вимог Кодексу ГТС щодо порядку визначення небалансу, не було з`ясовано, чи дійсно була здійснена позивачем закупівля газу для врегулювання небалансів саме відповідача і який саме обсяг газу позивач облікував в системі, який, на думку останнього, відповідач використав за період з березня по червень 2019 року, в тому числі безпідставно відібраного відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи та несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача природного газу споживачами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
В контексті зазначеного, суди попередніх інстанцій, дійшовши висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості добових небалансів суперечать умовам єдиного діючого між сторонами договору транспортування природного газу від 17.12.2015, не вказали на інший спосіб захисту прав АТ "Укртрансгаз", в разі доведеності їх порушення за результатами дослідження усіх наявних у справі доказів та доводів сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 282 ГПК України у постанові апеляційної інстанції мають бути зазначені, зокрема, мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
Таким чином, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд апеляційної інстанції повинен у мотивувальній частині постанови навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
Суд апеляційної інстанції в порушення приписів ч. 1 ст. 282 ГПК України, підтримавши висновки місцевого суду, залишив без належної правової оцінки викладені в апеляційній скарзі доводи АТ "Укртрансгаз", відтак, прийняв постанову при неповному з`ясуванні обставин, на які посилаються учасники провадження у справі.
Так, позивач в апеляційній скарзі послався на те, що:
- розділом 4 глави 3 пункту 2 Кодексу ГТС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до Інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору;
- згідно з ч. З глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи обмін даними між уповноваженими особами користувачів Інформаційної платформи та Інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕЦП), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи;
- АT "Харківгаз" на підставі укладеного договору транспортування від 17.12.2015 №1512000744 були надані AT "Укртрансгаз": оформлене належним чином повідомлення на створення облікового запису користувача та відповідна довіреність на право вчиняти всі необхідно юридично значущі дії на інформаційній платформі оператора ГТС.
У зв`язку з наведеним, позивач в апеляційному суді доводив, що Кодекс ГТС надає відповідачу, не як Оператору ГРМ, а як замовнику послуг транспортування, на підставі договору № 1512000744 від 17.12.2015 право доступу до інформаційної платформи, до якої відповідачем самостійно та добровільно щодобово подаються відомості шляхом завантаження файлів, підписаних ЕЦП уповноважених осіб відповідача.
Проте, судом апеляційної інстанції не було перевірено зазначених позивачем обставин та не з`ясовано, чи подавало АТ "Харківгаз" самостійно відповідні відомості (дані про фактичне споживання відповідачем газу) до Інформаційної платформи чи вчиняло інші дії, які б свідчили про прийняття умов щодо здійснення господарської діяльності в режимі добового балансування.
Водночас, на думку Верховного Суду, дослідження та надання оцінки всім наявним у справі доказам, доводам і запереченням всіх учасників справи в їх сукупності є обов`язковим при розгляді спору у даній справі з метою встановлення усіх істотних обставин справи.
Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи викладене, ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
Висновок суду про відмову у задоволенні позову з мотивів відсутності між сторонами договору, який би передбачав врегулювання добових небалансів, без належного дослідження всіх обставин вчинення дій з врегулювання небалансу та встановлення правової природи правовідносин, що склалися між сторонами, не можна визнати законним та обґрунтованим.
Разом із тим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на обґрунтоване рішення. У справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001 ЄСПЛ зазначив, що лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя.
У Рішенні ЄСПЛ "Мала проти України" від 17.11.2014 суд погодився з доводами заявниці про наявність порушення статті 6 Конвенції у випадку ненадання судом оцінок аргументові заявниці, що мав ключове значення для результатів провадження.
Ненадання судами належної оцінки всім обставинам у справі, що розглядається, Суд вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановлених судових рішень в розумінні статті 6 Конвенції.
У зв`язку із зазначеним, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що недоліки у розгляді справи, яких припустилися місцевий та апеляційний господарські суди, свідчать про передчасність здійснених висновків при вирішенні спору у даній справі.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).
Встановивши зазначені порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 у справі № 922/3987/19 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до Господарського суду Харківської області.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, зокрема, здійснення позивачем послуг балансування, підстави нарахування позивачем заборгованості відповідачу, встановити правову природу небалансів та правовідносин, що склалися між сторонами, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Водночас, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/2090/16, оскільки у даному випадку судді об`єднаної палати дійшли висновку про скасування оскаржуваних судових рішень та передачу справи на новий розгляд, що не означає остаточного вирішення спору, а отже, й остаточного формування судом касаційної інстанції правового висновку у даній справі.
Оскільки Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення у справі № 922/3987/19 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,-