Постанова
Іменем України
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 655/94/18
провадження № 61-9511св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго",
відповідачка - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданніу порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Херсонобленерго" на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 15 травня 2020 року у складі судді Чорної Т. Г.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (далі - АТ "Херсонобленерго", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих безобліковим споживанням електроенергії у розмірі 20 373,97 грн.
Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням АТ "Херсонобленерго"звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 лютого 2020 року.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 31 березня 2020 року апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк - 10 днів з дня вручення ухвали для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причини пропуску строку.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 травня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства на рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 лютого 2020 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наведені в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Апеляційний суд зазначив, що 12 лютого 2020 року суд першої інстанції у присутності представника позивача проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до повідомлення про вручення поштового повідомлення 20 лютого 2020 року копію рішення суду першої інстанції під підпис вручено представнику товариства. Посилання заявника про отримання копії рішення суду першої інстанції простою кореспонденцією 24 лютого 2020 року належним чином не підтверджені.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У червні 2020 року АТ "Херсонобленерго" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до пояснювальної записки діловода товариства ОСОБА_2 підпис у повідомленні про вручення копії судового рішення 20 лютого 2020 року не її. Рішення суду надійшло на адресу товариства простою кореспонденцією 24 лютого 2020 року. Апеляційний суд не звернув уваги, що тривалість пропущення строку на апеляційне оскарження рішення є незначною, а тому дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Підставою відкриття касаційного провадження у вказаній справі є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, - порушення норм процесуального права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Апеляційний суд встановив, що12 лютого 2019 року при проголошенні вступної та резолютивної частин рішення суду першої інстанції був присутній представник позивача ОСОБА_3 (а. с.194-195, 196).
Повний текст судового рішення складений - 14 лютого 2020 року (а. с. 197-200).
У цей же день копію рішення суд першої інстанції направив на адресу товариства рекомендованим поштовим відправленням (а. с. 202), яке відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення доставлено адресату 20 лютого 2020 року та вручено представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти за довіреністю під підпис.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилами частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", № 11681/85).
При цьому безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка і Шереметьєв проти України", № 17160/06 та № 35548/06).
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства, суд апеляційної інстанції надав належну оцінку доводам АТ "Херсонобленерго" щодо наведених ним підстав для поновлення процесуального строку на оскарження рішення суду першої інстанції та визнав їх неповажними, оскільки заявник належним чином не довів отримання копії рішення суду першої інстанції 24 лютого 2020 року. Водночас у матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання копії рішення суду службовою особою товариства за довіреністю 20 лютого 2020 року, тому суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що заявник не надав належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 12 лютого 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка документів, що посвідчують особу, яка одержує поштове відправлення та підтверджують її повноваження як службової особи, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників органу поштового зв`язку. Добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства "Укрпошта" своїх службових обов`язків у цьому випадку презюмується, оскільки в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Доводи касаційної скарги щодо незначної тривалості пропуску строку на апеляційне оскарження суд не бере до уваги, з огляду на відсутність особливих і непереборних обставин, які перешкоджали заявнику оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку у встановлений процесуальним законом строк.
Прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2007 року у справі "Станков проти Болгарії",№ 68490/01).