1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 826/22004/15

адміністративне провадження № К/9901/1263/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

в попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №826/22004/15

за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Бояринцевої М.А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів: Ганечко О.М., Федотова І.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича включити до переліку вкладників ПАТ "Банк Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, додаткову інформацію про ОСОБА_1 щодо виплати відшкодування у сумі 94 000 грн згідно з договором банківського рахунку №24932-34 в національній валюті, укладеним 19.03.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь";

- зобов`язати Уповноважену особу надати Фонду додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 за договором банківського рахунку № 24932-34 в національній валюті, укладеним 19.03.2015, відшкодування у сумі 94 000 грн за рахунок коштів Фонду;

- зобов`язати Фонд включити ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позову зазначав, що є вкладником згаданого банку у розумінні статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв`язку з початком процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" набув право на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом. Вважає, що відповідачі позбавили його права на отримання цієї суми протиправно, за відсутності передбачених законом підстав.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, позов задоволено частково.

Зобов`язано Уповноважену особу включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "Банк Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, згідно з договором банківського рахунку № 24932-34 в національній валюті, укладеним 19.03.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь";

Зобов`язано Уповноважену особу надати Фонду додаткову інформацію про виплату ОСОБА_1 за договором банківського рахунку № 24932-34 в національній валюті, укладеним 19.03.2015 відшкодування у сумі 94 000 грн за рахунок коштів Фонду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судами встановлено, що 19 березня 2015 року між ПАТ "Банк "Київська Русь" та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку № 24932-34 в національній валюті (відкриття рахунку фізичній особі-резиденту), за умовами якого Банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України та зобов`язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов`язався оплатити послуги Банку в розмірі, встановленому тарифами на операції та послуги Банку, що діють на дату надання послуги або проведення операції.

Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_3 від 19.03.2015, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників з власного рахунку на рахунок, що належить позивачеві, перерахувала кошти в сумі 94 000 грн, призначення платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору № 67-15/КР від 17.03.2015 без ПДВ.

На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" від 19.03.2015 № 190, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" від 19.03.2015 № 61, згідно з яким з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь".

Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" призначено Волкова О.Ю.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено строком на 3 місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" № 116 від 15.06.2015 строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.2015 включно.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" від 16.07.2015 року № 460, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" від 17.07.2015 № 138, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 24.07.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Банк "Київська Русь" через установи банків-агентів Фонду, для отримання яких вкладникам Банку необхідно в строк до 03.09.2015 року звернутися до установ банків-агентів Фонду залежно від місця реєстрації проживання за паспортом, вказаному вкладниками при укладанні договору банківського вкладу/рахунку.

На виконання положень статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Листом від 28.09.2015 за № 8705/16 Уповноважена особа повідомила Асоціацію міжнародних автомобільних перевізників України та позивача про нікчемність правочину щодо перерахування частини одержаних внаслідок дострокового розірвання договорів банківського вкладу грошових коштів у загальній сумі 94 000 грн з поточного рахунку Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України № НОМЕР_3 на особовий рахунок № НОМЕР_2, відкритий на ім`я ОСОБА_1, згідно договору банківського рахунку № 24932-34 від 19.03.2015.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо невключення його в перелік та загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позов, суди виходили з того, що Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності, визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину позивача з банком, а відтак не доведено наявності законних підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Також, суди дійшли висновку про передчасність позовних вимог, пред`явлених до Фонду.

Не погоджуючись з рішеннями судів, Уповноважена особа оскаржила їх в касаційному порядку. Просить скасувати ухвалені у спарві судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що у спірних правовідносинах уповноважена особа Фонду діяла у межах повноважень, які визначені Законом №4452-VI.

Скаржник зазначає, що правочин вчинений між сторонами, є таким, що штучно створює обов`язок Фонду на відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснює за рахунок державних коштів, тому такий правочин спрямований на заволодіння державними коштами та, відповідно, є нікчемними згідно із пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI та статтею 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом №4452-VI.

Відповідно до статті 2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно із частинами першою та другою статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

Випискою по особовому рахунку позивача підтверджується факт зарахування на рахунок позивача грошових коштів у сумі 94000,00 грн.

Укладення договору та зарахування коштів на рахунок позивача відбулось 19 березня 2015 року, тобто до початку віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (20 березня 2015 року).

Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ "Банк "Київська Русь" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону № 4452-VI.

Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №802/351/16-а.

Частина третя статті 38 Закону №4452-VI (у редакції, що діяла на час укладення договору) містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними. Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь" вважала нікчемними договір банківського вкладу між банком і позивачем з підстави, передбаченої пунктом 7 частини третьої статті 38 зазначеного вище Закону. Зазначеною нормою передбачено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо їх умови передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Суд вважає, що положення пункту 7 частини третьої статті 38 Закону не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Банк "Київська Русь", оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10, 30 травня, 23 жовтня 2018 року (справи №№ 910/14681/17, 910/23036/16, 804/6992/15, відповідно).

Отже, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, а неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Київська Русь" за рахунок Фонду.

Оцінюючи наведені відповідачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідачем судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог фактично не оскаржуються, а отже не переглядаються.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -


................
Перейти до повного тексту