ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 820/5214/16
адміністративне провадження № К/9901/35968/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Флора України" до Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 (суддя - Панченко О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.) у справі №820/5214/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Флора України" (далі - ТОВ "Компанія "Флора України") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
скасувати податкові повідомлення-рішення Східної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - Східна ОДПІ) від 13.05.2016 № 0001681402 та № 0001691402; від 14.07.2016 № 0002611402;
визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період: вересень - листопад 2015 року та подальшому ланцюгу постачання, по взаємовідносинам з ТОВ "Рубіна" (податковий номер 38512383), ТОВ "Айтека" (податковий номер 39380644), ТОВ "Преміум Трейд Груп" (податковий номер 38352916) за період: січень - грудень 2015 року та подальшому ланцюгу постачання, по взаємовідносинам з ТОВ "Укрбудметал" (податковий номер 31398303) за період : квітень 2015 року та по взаємовідносинам з ПВП "Квадро" (податковий номер 24126303) за період: січень - лютий 2015 року та подальшому ланцюгу постачання.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Східної ОДПІ від 13.05.2016 №0001681402, №0001691402, №0001701402 та від 14.07.2016 №0002611402. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Східна ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2017 в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Східна ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.
Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності. На переконання контролюючого органу, всі операції з контрагентами позивача здійснені без мети настання реальних правових наслідків, як такі, що не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов`язань, а їх діяльність спрямована виключно на вчинення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Відповідач вважає, що судами безпідставно не враховано доводи контролюючого органу щодо штучності формування позивачем даних податкового обліку без фактичного проведення господарських операцій. Скаржник вважає, що в розглядуваному випадку формування позивачем даних податкового обліку за господарськими операціями з названими контрагентами є неправомірним.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Східною ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Компанія "Флора України" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків за період: вересень - листопад 2015 року та подальшому ланцюгу постачання, по взаємовідносинам з ТОВ "Рубіна", ТОВ "Айтека", ТОВ "Преміум Трейд Груп"; за період: січень - грудень 2015 року та подальшому ланцюгу постачання, по взаємовідносинам з ТОВ "Укрбудметал" за період: квітень 2015 року та по взаємовідносинам з ПВП "Квадро" за період: січень - лютий 2015 року та подальшому ланцюгу постачання.
За наслідками вказаної перевірки складено акт від 18.04.2016 № 1444/20-38-14-02-06/34389464, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:
пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задеклароване від`ємне значення з ПДВ в сумі 4911870,00 грн. в лютому 2015 року та завищено задеклароване від`ємне значення з ПДВ в сумі 49183,00 грн. в квітні 2015 року;
порушення пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України, статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток, нарахованого за результатами декларації з податку на прибуток за 2015 рік (ряд.06) на загальну суму 4784683,00 грн.;
пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України - не надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення від 13.05.2016:
№ 0001681402, згідно якого позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4961053,00 грн.;
№ 0001691402, згідно якого позивачу збільшено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 7177025,00 грн., в тому числі за основним платежем - 4784683,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2392342,00 грн.;
Також відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2016 № 0002611402, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 4763281,00 грн. за основним платежем.
Підставою для зазначених донарахувань згідно вказаних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про неправомірне формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ПВП "Квадро", ТОВ "Рубіна", ТОВ "Айтека", ТОВ "Преміум Трейд Груп", ТОВ "Укрбудметал" з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій, зокрема товарно-транспортною документацією.
В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на податкову інформацію, отриману від інших податкових органів, відповідач зазначав про невідповідність обсягів придбаної та реалізованої продукції (обсяги реалізації перевищують обсяги придбання) з боку деяких контрагентів позивача, а також порушення правил обліку.
Зокрема, щодо господарських відносин позивача з ПВП "Квадро" податковим органом було враховано відсутність у позивача при проведенні перевірки товарно-транспортних накладних на перевезення товару, що придбавався позивачем.
При цьому позивачем було надано протокол обшуку від 23.09.2015, складений старшим слідчим СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Міняйло К.В., згідно якого, як він зазначив, вказані товарно-транспортні накладні було вилучено у ході обшуку, проте відповідачем дана обставина до увага взята не була.
Також відповідачем було взято до уваги податкову інформацію від 22.12.2015 № 447/20-38-22-05-04, складена Східною ОДПІ м. Харкова щодо ПВП "Квадро", згідно якої за січень - лютий 2015 року не підтверджено відповідність обсягів придбаної та реалізованої продукції (обсяги реалізації перевищують обсяги придбання), а також враховано, що, за даними відповідача, операції зі складання звітності та формування даних оформлялися позивачем, ПВП "Квадро", а також ТОВ "Болтон груп" з однієї і тієї ж ір-адреси, що, як вказує відповідач, свідчить про формування даних з метою надання податкової вимоги позивачу.
Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Укрбудметал", податковим органом було враховано, що до перевірки, як він вказує, не було надано підтверджуючих документів щодо транспортування ТМЦ на адресу позивача, а саме: товарно-транспортних накладних та документів, що підтверджують походження ТМЦ та відповідність санітарно-медичним нормам.
Крім того, відповідачем було враховано податкову інформацію від 17.07.2015 № 2098/08-28-22-02, складену ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області щодо ТОВ "Укрбудметал", згідно якої вказано про неможливість встановити походження товару по ланцюгам придбання, а також зазначено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ "Укрбудметал" здійснюється поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності цієї юридичної особи та наявність транзитних фінансових потоків з метою надання неправомірної податкової вигоди третім особам.
Таким чином, відповідач вказував на ознаки сумнівності здійснення фінансово-господарської діяльності зазначених вище контрагентів позивача, недоліки їх господарської діяльності та фактичну відсутність її здійснення щодо відносин з позивачем.
Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Рубіна" податковим органом було зазначено про ненадання до перевірки підтверджуючих документів щодо походження ТМЦ, реалізованих позивачу, а саме: сертифікатів та висновків, що підтверджують походження ТМЦ та відповідність санітарно-медичним нормам, а також невідповідність дати товарно-транспортної накладної 102979 даті видаткової накладної, пункту навантаження та розвантаження в товарно-транспортній накладній 102978, що, на думку відповідача, не дає можливості встановити фактичне походження ТМЦ.
Щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Айтека" відповідачем було зазначено, що ТОВ "Айтека" не здійснило поставку продукції за господарським договором, укладеним з позивачем, тому кошти, направлені позивачем у якості передоплати за товар було повернуто.
Підсумовуючи зібрані дані відповідач дійшов висновку, що оскільки реальність вчинення між позивачем та його контрагентами ПВП "Квадро", ТОВ "Укрбудметал", ТОВ "Рубіна" у перевіреному періоді господарських операцій відсутня, а наслідком податкового обліку має бути лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних господарських операцій.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися, придбані товари використано у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.
Судами встановлено, між позивачем та ПВП "Квадро" укладено договір поставки від 01.12.2014 № 01/12-14, відповідно до умов п. 1.1. якого постачальник (ПВП "Квадро") зобов`язується передати у власність позивача (покупця) олію соняшникову нерафіновану за ціною, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем згідно вказаного договору.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору постачальник зобов`язується передати товару на умовах СРТ за попередньою домовленістю сторін. Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил "Інкотермс 2010" в редакції 2010 року.
Відповідно до договору поставки від 07.04.2015 № 7/04/2015, укладеному між позивачем (покупець) та ТОВ "Укрбудметал" (постачальник), останній зобов`язувався передати у власність позивача жми соняшника, що відповідає якості ДСТУ: 80-96 "жми соняшника", а позивач (покупець) зобов`язується сплатити вартість за вказаний товар та прийняти його на умовах договору. Згідно п. 3.1. вказаного договору постачання товару здійснюється автомобільним транспортом, який надає та оплачує постачальник.
Також між позивачем та ТОВ "Рубіна" укладено договір поставки від 16.02.2015 №16/02/15-П, відповідно до п.п.1.1 якого постачальник (ТОВ "Рубіна") зобов`язується передати у власність покупцю (позивач) пшеницю фуражну ДСТУ 3768:2010 на умовах, узгоджених з покупцем вказаних у даному договорі, якість товару, що є предметом поставки за цим договором, повинна відповідати вимогам відповідної технічної документації (ТУ, ДСТУ, тощо), санітарним і медико-біологічним вимогам і бути безпечною для здоров`я, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар постачальнику на умовах даного договору.
Згідно із п.2.1 вказаного договору постачальник зобов`язується передати товар на умовах СРТ за попередньою домовленістю сторін. Умови поставки визначаються відповідно до міжнародних правил "Інкотермс 2010" в редакції 2010 року.
Згідно із п.2.3 договору датою поставки товару вважається дата фактичної передачі товару уповноваженому представнику покупця. Перехід права власності на товар відбувається в момент фактичного отримання товару покупцем та підписанням ним відповідних видаткових накладних на товар.
На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем було надано копії укладених договорів, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних платіжні доручення, а подальше використання товару - міжнародними контрактами щодо продажу придбаного товару позивачем іншим юридичним особам
Надані позивачем первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.
Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.
Східною ОДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
В подальшому податкові накладні складені за наслідкам вказаних господарських операцій було включено до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено в додатку 5 декларації з ПДВ за відповідний період, що підтверджується відповідними податковими деклараціями та не заперечувалось актом перевірки від 18.04.2016 № 1444/20-38-14-02-06/34389464.
Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ "Компанія "Флора України" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.
На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.
В подальшому придбаний у ТОВ "Укрбудметал" товар було реалізовано позивачем згідно зовнішньоекономічного контракту від 16.04.2015 року №060415-1, предметом договору є жмих соняшника навалом, українського походження, врожаю 2014-2015 року, а придбаний у ТОВ "Рубіна" товар було реалізовано позивачем згідно зовнішньоекономічного контракту від 16.02.2015 року №СР-1602, предметом якого є пшениця українського виробництва врожаю 2014 року, що підтверджуються відповідними вантажними митними деклараціями, розрахунки проведено в безготівковій формі.
Щодо доводів відповідача про відсутність сертифікатів якості на товар, судами зауважено, що перелік продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні затверджено Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 від 01.02.2005.
Згідно вказаного переліку товар, що поставлявся за спірними господарськими операціями (олія соняшникова нерафінована, жмих соняшника, пшениця фуражна) не підлягають обов`язковій сертифікації.
Щодо відсутності товарно-транспортних накладних стосовно взаємовідносин позивача із ПВП "Квадро", як встановлено судами, позивач надав контролюючому органу пояснення, що товарно-транспортні накладні були вилучені у нього в ході обшуку, а копію протоколу обшуку було надано в ході перевірки, що сторонами у справі не заперечувалося.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
В силу вимог пункту 85.5 статті 85 Податкового кодексу України забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.
Згідно підпункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України в разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.
Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо зазначені документи було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.
Оскільки позивач повідомив контролюючий орган про відсутність товарно-транспортних накладних щодо взаємовідносин із ПВП "Квадро" у зв`язку із їх вилученням в ході обшуку та надав протокол обшуку, контролюючий орган мав можливість самостійно звернутися до правоохоронних органів щодо надання відповідних копій документів, проте не зробив цього, лише пославшись в акті перевірки на те, що в протоколі обшуку відповідно до змісту вказаного протоколу серед переліку речей чітко не зазначено про вилучення товарно-транспортних накладних.
Судами вірно враховано, що за відсутності вилучених товарно-транспортних накладних щодо взаємовідносин позивача із ПВП "Квадро" та при наявності під час проведення податкової перевірки первинних документів, які свідчать про реальність господарських операцій (видаткові накладні, податкові накладні, договори, документи щодо подальшого постачання товару), відповідач дійшов помилкового висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операції.
Також судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на наявну в нього податкову інформацію щодо контрагента позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. А відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Східної ОДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами позивача, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -