ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2021 року
м. Київ
справа №1540/4635/18
адміністративне провадження №К/9901/31434/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - Управління ДАБК) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року (прийняте судом у складі судді Тарасишиної О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Єщенка О.В., суддів: Димерлія О.О., Коваля М.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "-Будстрой-" (далі - ТОВ "-Будстрой-") до Управління ДАБК про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ТОВ "-Будстрой-" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:
- визнати протиправними дії Управління ДАБК щодо проведення позапланової перевірки ТОВ "-Будстрой-" в період з 23 по 30 серпня 2018 року та складання акта перевірки №001095 від 30 серпня 2018 року та протоколу від 30 серпня 2018 року;
- визнати протиправною та скасувати постанову №046/18/457-вих про накладення на ТОВ "-Будстрой-" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 вересня 2018 року.
На обґрунтування позову зазначало, що у період з 23 по 30 серпня 2018 року відповідачем проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва: "Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, зі знесенням житлових будинків". Підставою для проведення державного архітектурно-будівельного контролю стала перевірка виконання позивачем приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, прийнятих за наслідками попередніх контрольних заходів. Позивач вважає, що дані дії відповідача є протиправними, оскільки приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на момент проведення перевірки оскаржено у суді, а порушення, встановлені за результатами перевірки, не відповідають дійсності. Зазначені обставини свідчать про відсутність у суб`єкта владних повноважень правових підстав для проведення позапланової перевірки та необґрунтованість накладення штрафу за її результатом.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 22 квітня 2019 року позов задовольнив.
Визнав протиправними дії Управління ДАБК щодо проведення позапланової перевірки ТОВ "-Будстрой-" в період з 23 по 30 серпня 2018 року та складання акта перевірки №001095 від 30 серпня 2018 року та протоколу від 30 серпня 2018 року.
Визнав протиправною та скасував постанову №046/18/457-вих про накладення штрафу на ТОВ "-Будстрой-" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 вересня 2018 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у діях позивача порушень, визначених актом перевірки, підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, по справі № 815/2470/18, а під час призначення перевірки відповідачем не було дотримано положень пункту 2 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Проведення перевірки у період з 23 по 30 серпня 2018 року, тобто вже після відкриття провадження у справі №815/2470/18, певною мірою ускладнює позивачу реалізацію права на судовий захист, що є неприпустимим, та не слугує меті, з якою повноваження надано Управлінню ДАБК. Встановлені під час проведення перевірки порушення статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 не доведені відповідачем жодними належними та допустимими доказами.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково.
Визнав протиправною та скасував постанову Управління ДАБК від 12 вересня 2018 року №046/18/457-вих про накладення на ТОВ "-Будстрой-" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що, судовим рішенням, яке набрало законної сили в іншій справі, встановлена необґрунтованість висновків контролюючого органу про допущення TOB "-Будстрой-" порушень вимог містобудівного законодавства, будівельних норм та правил. Зазначене свідчить про те, що вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю за наслідком неправильних висновків про виявлені порушення під час підготовчих і будівельних робіт є неправомірними та безпідставними, що в свою чергу виключає обставини щодо виконання суб`єктом містобудування раніше виданих приписів.
Отже, оскільки протиправність та необґрунтованість висновків контролюючого органу про допущення позивачем порушень у сфері містобудівної діяльності встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, в іншій справі, а відтак - і відсутній обов`язок усунення порушень вимог містобудівного законодавства та виконання вимог органу державного архітектурно-будівельного контролю, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вбачав наявність підстав для скасування оспорюваної за цим позовом постанови про накладення штрафу.
Водночас, враховуючи, що оскаржувані за цим позовом дії відповідача реалізовані відповідною постановою, колегія суддів вважає, що ці дії ніяким чином не порушують права та інтереси позивача у розумінні наведених приписів адміністративного процесуального законодавства.
У зв`язку із чим висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, що стосуються протиправності дій органу державного архітектурно-будівельного контролю, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм адміністративного процесуального законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
13 листопада 2019 року Управління ДАБК звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати і ухвалите нове - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права.
Посилається на те, що наявність відкритого провадження в іншій справі № 815/2470/18 в якій оскаржується припис Управління ДАБК, не є підставою для зупинення його дії, якщо судом не застосовано відповідні заходи забезпечення позову, а такі заходи у справі № 815/2470/18 застосовані не були.
Тому висновок суду щодо відсутності правовірних підстав для проведення позапланової перевірки виконання ТОВ "-Будстрой-" вимог припису № 218/17 від 24 квітня 2017 року є хибним та таким, що суперечить приписам КАС.
Щодо посилання суду на те, що перевірку виконання вимог припису проведено більше ніж через рік після винесення припису, Управління ДАБК посилається на те, що законодавство не містить імперативного обов`язку проводити перевірку виконання вимог приписів зі сплином місячного строку, встановленого для його виконання суб`єкту містобудування.
Посилається на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому, що наразі у справі № 815/2470/18 відкрито касаційне провадження за скаргою Управління ДАБК та надані беззаперечні докази того, що журнал зварювальних робіт на об`єкті будівництва житлового будинку з підземним паркінгом на момент перевірки відповідачем не вівся. Управлінням було додано фотофіксацію цього журналу, який було надано безпосередньо під час перевірки, з якої вбачається, що журнал має повністю числі сторінки.
Ці докази Управлінням ДАБК подавалися під час розгляду цієї справи, але суд апеляційної інстанції не надав їм оцінку.
Наданий позивачем журнал виконання зварювальних робіт під час розгляду справи заповнювався, як зазначає відповідач, після проведення перевірки, а не під час виконання будівельних робіт. Позивач ввів суд в оману.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції не врахував нових доказів.
Йдеться у скарзі й про те, що судові рішення в іншій справі № 815/2470/18, на яке посилаються суди, має грубі помилки та неправильне застосування норм чинного законодавства, яке очевидно винесені упереджено, проте стає основою і для вирішення справи № 1540/4635/18 (що розглядається).
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 11 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
У період з 23 по 30 серпня 2018 року, відповідно до наказу від 23 серпня 2018 року №01-19/238, направлення від 23 серпня 2018 року №001095 Управлінням ДАБК проведено позапланову перевірку ТОВ "-Будстрой-" з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: "Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1", за результатом якої складено акт № 001095.
Предметом заходів державного архітектурно-будівельного контролю була перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів Управління ДАБК від 24 квітня 2017 року № 219/17 про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт з терміном на його виконання до 24 травня 2017 року та щодо зупинення виконання будівельних робіт з 25 квітня 2017 року до усунення порушень; про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із вимогою привести виконавчу документацію у відповідність до вимог законодавства та ДБН А.3.1-5:2016, привести об`єкт будівництва у відповідність до проекту будівництва 9-ти поверхового житлового будинку з підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, із повідомленням Управління про виконання вищезазначених приписів до 24 травня 2017 року.
Під час перевірки встановлено невиконання замовником будівництва вимог органу державного архітектурно-будівельного контролю, у зв`язку із чим порушено підпункт 3 пункту 11, абзац 4 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.
Встановлені обставини стали підставою для висновків контролюючого органу про наявність в діях замовника будівництва складу правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", про що оформлено протокол від 30 серпня 2018 року з призначенням розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності в приміщенні Управління на 12 вересня 2018 року о 11:00 годині.
Розглянувши матеріали перевірки, Управління ДАБК винесло постанову від 12 вересня 2018 року №046/18/457-вих, якою ТОВ "-Будстрой-" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та на суб`єкта містобудування накладено штраф у сумі 92 050 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, посилаючись на її безпідставність та неправомірність дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, позивач звернувся до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VІ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частин першої-третьої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Зазначені положення Закону кореспондуються із приписами, передбаченими Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Разом із цим, за правилами пунктів 16, 17, 18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Відповідно до пунктів 19, 20, 21 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль спрямований на дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності органом державного архітектурно-будівельного контролю у двох примірниках складаються протокол, акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Разом із цим, як показує аналіз наведених норм, приписи органу контролю є обов`язковими до виконання та встановлюють суб`єкту містобудування певний порядок дій, метою яких є усунення порушень у сфері містобудівної діяльності.
Як встановлено судами, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, по справі №815/2470/18:
- визнано протиправним та скасовано припис Управління ДАБК про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 24 квітня 2017 року з терміном його виконання до 24 травня 2017 року, з вимогою зупинити будівельні роботи з 25 квітня 2017 року до усунення порушень, виданий ТОВ "-Будстрой-";
- визнано протиправним та скасовано припис Управління ДАБК про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 24 квітня 2017 року з вимогою його виконання до 24 травня 2017 року, виданий ТОВ "-Будстрой-";
- визнано протиправною та скасовано постанову Управління ДАБК № 014/18/209вих. від 24 квітня 2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ "-Будстрой-";
- визнано протиправним та скасовано наказ Управління ДАБК №01-13/244ДАБК від 27 серпня 2018 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт за №ОД083162631926 від 19 вересня 2016 року "Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, зі знесенням житлових будинків, які розташовані на земельній ділянці та належать ТОВ "-Будстрой-" та ОСОБА_1", поштова/будівельна адреса: АДРЕСА_1.
Підставою для часткового задоволення позову ТОВ "-Будстрой-" у вказаній справі, як зазначив суд апеляційної інстанції, стало те, що порушення, відображені в акті перевірки від 24 квітня 2017 року, на підставі якого винесено приписи від 24 квітня 2017 року, фактично не доведені і приписи від 24 квітня 2017 року підлягають скасуванню, тому відповідно і відсутні підстави для притягнення до відповідальності ТОВ "-Будстрой-" за правопорушення, передбачене абзацом 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". У зв`язку із чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постанова Управління ДАБК №014/18/209вих. від 24 квітня 2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ "-Будстрой-" винесена протиправно.
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили в іншій справі, встановлена необґрунтованість висновків контролюючого органу про допущення ТОВ "-Будстрой-" порушень вимог містобудівного законодавства, будівельних норм та правил на об`єкті будівництва "Будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, зі знесенням житлових будинків" за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначене свідчить про те, що вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю за наслідком неправильних висновків про виявлені порушення під час підготовчих і будівельних робіт є неправомірними та безпідставними, що в свою чергу виключає обставини щодо виконання суб`єктом містобудування раніше виданих приписів.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, оскільки протиправність та необґрунтованість висновків контролюючого органу про допущення позивачем порушень у сфері містобудівної діяльності встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, в іншій справі, - відсутній і обов`язок позивача щодо усунення порушень вимог містобудівного законодавства та виконання вимог органу державного архітектурно-будівельного контролю за визнаними судом неправомірними приписами, тому наявні підстави для скасування оспорюваної за цим позовом постанови про накладення штрафу.
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі, дослідження доказів, оцінки судових рішень в іншій справі та, водночас, не спростовують правильності висновку суду апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -