ПОСТАНОВА
Іменем України
20 квітня 2021 року
Київ
справа №818/2194/18
адміністративне провадження №К/9901/1894/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №818/2194/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, постановлене у складі головуючого судді Шаповал М.М., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Лях О.П., суддів: Старосуда М.І., Яковенка М.М.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- скасувати п. 22 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.04.2018 № 39 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у відповідності до постанови КМУ від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";
- зобов`язати Сумський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України;
- зобов`язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 12.05.2014 йому встановлена ІІІ група інвалідності у зв`язку з наявністю поранень, контузії та захворювання, пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, а тому у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтями 16 та 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", а тому відмова відповідача у призначенні цієї грошової допомоги є протиправною.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Скасовано пункт 22 протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.04.2018 № 39 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму як інваліду третьої групи відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Судами встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах колишнього СРСР з 14.04.1979 по 03.05.1981 та приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан у складі військової частини польова пошта №22712, що підтверджується військовим квитком ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
Згідно з копіями довідки Архіву військово-медичних документів Військово-медичного музею МО РФ від 19.01.2012 № 3/1/1-45 та витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань. поранень, контузій, травм, каліцтв від 20.06.2013 № 1531 ОСОБА_1 перебував на лікуванні у військовому госпіталі військової частини польова пошта № 94777 м. Кабул з 11.05.1980 по 28.05.1980 з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма (струс головного мозку середнього ступеню тяжкості), яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 10ААВ № 598892 від 16.05.2014 позивачу з 12.04.2014 встановлено третю групу інвалідності у зв`язку з отриманням поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.
З метою отримання одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності позивач звернувся до військового комісаріату з відповідною заявою від 21.02.2018 та надав документи для оформлення й призначення одноразової грошової допомоги.
28.03.2018 Сумський ОВК направив заяву позивача з відповідними документами на розгляд Департаменту фінансів Міністерства оборони України, про що повідомив позивача.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом від 13.04.2018 № 39 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової допомоги, оскільки він звернувся із заявою про призначення одноразової грошової допомоги 21.02.2018, а інвалідність йому встановлена 12.05.2014, тобто з дня виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги до дня звернення позивача за призначенням одноразової грошової допомоги пройшло більше трьох років.
Не погодившись із вищевказаним рішенням Міністерства оборони України, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди дійшли висновку про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності статті 16 Закону № 2011-XII (із змінами та доповненнями), а також Порядку № 975, у зв`язку з чим дій шли висновку про протиправність рішення відповідача щодо відмови у призначення допомоги.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що позивачу інвалідність ІІІ групи встановлена з 12.04.2014, а із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги позивач звернувся після спливу трирічного терміну з дня її встановлення, а тому втратив право вимоги щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення скарги з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи.
Так, третю групу інвалідності позивачу встановлено з 12.04.2014, а із заявою до відповідного органу про виплату одноразової грошової допомоги звернувся 21.02.2018.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у вказаній редакції) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що частиною восьмою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Таким чином, законодавцем встановлено преклюзивний трирічний строк на звернення до уповноваженого органу для осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, тобто строк, з яким пов`язане існування (виникнення або припинення) права і закінчення якого тягне за собою втрату такого права.
Тобто, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" може бути реалізовано протягом трьох років з дня виникнення такого права.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 травня 2019 року у справі № 333/2646/17(2-а/333/148/17), від 13 травня 2020 року у справі №810/2517/18.
Отже, оскільки ІІІ група інвалідності встановлена позивачу з 12.05.2014, тобто в період, коли законодавством не передбачалось можливості призначення одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі подачі документів після спливу трьох років від дати встановлення інвалідності, тому суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України про відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.
Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -