ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 560/798/19
адміністративне провадження № К/9901/24383/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Єзерова А. А., Коваленко Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мацького Є.М., суддів Драчук Т.О., Полотнянка Ю. П. від 24.07.2019
у справі №560/798/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - надбавки за роботу з таємними документами (20%), надбавки за кваліфікацію (4%), надбавки за особливо важливі завдання (50%) та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату з 01.01.2018 пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - надбавки за роботу з таємними документами (20%), надбавки за кваліфікацію (4%), надбавки за особливо важливі завдання (50%).
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. 27.08.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2019 та ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
4. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
5. 03.10.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить у її задоволенні відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 02.12.2005 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі також - Закон №2262-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
7. Під час визначення розміру пенсії позивачу враховані: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років - 40% та додаткові види грошового забезпечення. Основний розмір пенсії при вислузі 25 років склав 65% грошового забезпечення.
8. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 №198 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" відповідач здійснив позивачу перерахунок пенсії з урахуванням наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років - 40 %, робота з таємними документами - 20%, надбавка за кваліфікацію - 4 %, надбавка за особливо важливі завдання - 50 %, премія - 10%.
9. У березні 2018 року відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі також - Постанова №103, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" здійснив позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2018 відповідних сум грошового забезпечення, врахувавши посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років.
10. Не погодившись із проведеним перерахунком, позивач у грудні 2018 року звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01.01.2018 із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - надбавки за роботу з таємними документами - 20%, надбавки за кваліфікацію - 4%, надбавки за особливо важливі завдання - 50%.
11. Листом №2915/Л-8 від 09.01.19 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії.
12. Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, а складові пенсії, які обчислювалися при її призначенні, є незмінними.
14. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що перерахунок пенсії позивача здійснений відповідачем відповідно до чинної на час такого перерахунку постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018, а тому підстави для визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - надбавки за роботу з таємними документами (20%), надбавки за кваліфікацію (4%), надбавки за особливо важливі завдання (50%) відсутні. Відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - за роботу з таємними документами - 20%, надбавки за кваліфікацію - 4%, надбавки за особливо важливі завдання - 50%, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
16. Окрім цього суд апеляційної інстанції зазначив, що Постанова № 103 на час вчинення спірних дій та ухвалення судом першої інстанції рішення була чинною, не була визнана неконституційною та підлягала застосуванню до спірних правовідносин. Визнання нечинними в подальшому пунктів 1, 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання таких нечинними. Вказані обставини (визнання нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103) не були підставою звернення позивача до суду з позовом, що розглядається. Рішення у справі №826/3858/18 за певних обставин може вплинути на права позивача лише з дати набрання ним законної сили.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що судом не взято до уваги те, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії. Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі також - Порядок №45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та Постанова №103 не місять жодних положень про зміну складових призначених пенсій при їх перерахунку.
18. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо задоволення такої, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене із правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
20. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
23. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
24. 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктами 1, 2 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Визначено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
25. Згідно з положеннями пунктів 1-5 Порядку №45 зі змінами, внесеними згідно з Постановою №103, пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
26. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
27. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
28. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
29. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
30. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з урахуванням змін, внесених Постановою № 103, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 12.03.2018 №ХС50984, виданої Хмельницьким обласним військовим комісаріатом, для перерахунку пенсії позивача враховано посадовий оклад - 4930,00 грн; оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 3135,00 грн. Суд апеляційної інстанції зазначив, що такий перерахунок було здійснено відповідно до чинних на момент його здійснення норм законодавства.
32. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів апеляційної інстанції, що перерахунок пенсії позивача здійснений відповідачем згідно з Постановою № 103, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та на підставі наданої йому уповноваженим органом довідки про грошове забезпечення позивача, а відтак відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі.
33. Водночас колегія суддів наголошує, що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми були чинними.
34. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 420/5496/18 та від 11.11.2020 у справі №240/478/19.
35. Разом із тим, Суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права звернення до суду з відповідним позовом, якщо його права продовжують порушуватися після набрання чинності рішенням суду у справі №826/3858/18.
36. Відповідно до статей 147, 151-2 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України; рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
37. У Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 (пункт 2.1) Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, гарантоване статтею 48 Конституції України.
38. У пунктах 26, 28 рішення Європейського суду з прав людини "Валентина Ніканорівна Великода проти України" від 03.06.2014 (заява № 43331/12) зазначено про те, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, повинен бути досягнутий "справедливий баланс" між вимогами загальних інтересів громади та вимогами захисту основних прав людини. Необхідного балансу не буде знайдено, якщо особа чи особи, яких це стосується, повинні були нести індивідуальний та надмірний тягар. Зменшення пенсії заявника, очевидно, було здійснено внаслідок міркувань економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася Україна.
39. Відповідно до пункту 36 рішення від 03.06.2014 у справі "Серебрянський проти України" (№54704/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що не погоджується з тим, що вимога заявника щодо виплати разової щорічної грошової допомоги до Дня перемоги у розмірі, рівному п`яти мінімальним пенсіям за віком, становила "законні сподівання" у значенні судової практики з цього питання на той час. Національний суд розглянув твердження заявника та навів підстави свого рішення, яке не може вважатися свавільним або необґрунтованим. Дійсно, закони України про державний бюджет на 2007 та 2008 роки вплинули на заявника, але національний суд, посилаючись на відсутність зворотної дії рішень Конституційного Суду України, чітко постановив, що заявник отримав виплату, на яку він мав право відповідно до національного законодавства станом на момент виплати.
40. Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що відповідачем здійснено втручання у право позивача вільно володіти майном, так як у період дії пунктів 1, 2 Постанови № 103 вказані норми підлягали безумовному виконанню усіма суб`єктами владних повноважень. Незастосування пунктів 1, 2 Постанови №103 у період їх дії допускається винятково у ситуації, за якої всупереч імперативним вимогам статті 22 Конституції України відбулося звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод особи в частині зменшення розміру пенсії, яку особа вже отримувала.
41. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Ruiz Torija v. Spain", заява № 18390/91, пункт 29).
42. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ухвалене із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
43. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
44. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд