Постанова
Іменем України
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 331/549/19
провадження № 51-5964 км 20
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої Яновської О. Г.,
суддів Голубицького С. С.,Стефанів Н. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л. Ю.,
прокурора Титаренка Ю. О.,
в режимі відеоконференції захисника - адвоката Коротаєва В.Ю.,
в режимі відеоконференції потерпілого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника - адвоката Коротаєва В.Ю. в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2020 рокуу кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженця м. Запоріжжя, який зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1 ), у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2020 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
2. Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 17 листопада 2018 року, приблизно о 14 годині 05 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 ), діючи з прямим умислом, спрямованим на умисне вбивство ОСОБА_3, у ході раптово виниклого на побутовому підґрунті конфлікту з мотивів особистої неприязності, усвідомлюючи та бажаючи спричинення смерті останній, ножем завдав потерпілій не менше одинадцяти колото-різаних поранень у ділянку тулуба, чим заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження, внаслідок яких настала її смерть.
3. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2020 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
5. Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- суд першої інстанції, а саме одна із суддів колегії - суддя Жукова О.Є.,допустила порушення таємниці нарадчої кімнати, ухваливши п`ять судових рішень в адміністративних, кримінальних та цивільних справах у період перебування в нарадчій кімнаті для ухвалення вироку щодо ОСОБА_2 ;
- суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про проведення повторної судово-психіатричної експертизи засудженого ОСОБА_2 ;
- висновки судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК, є надуманими та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки ґрунтуються на припущеннях. Крім того, на думку захисника, суд першої інстанції був упередженим та несправедливим, а суд апеляційної інстанції обмежився лише перерахуванням доказів і загальними формулюваннями про доведеність винуватості засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК, та не мотивував своєї відмови в задоволенні апеляційної скарги сторони захисту.
Позиції учасників судового провадження
6. Захисник - адвокат Коротаєв В.Ю. підтримав свою касаційну скаргу, подану в інтересах засудженого ОСОБА_2 .
7. Потерпілий ОСОБА_1 також підтримав касаційну скаргу захисника - адвоката Коротаєва В.Ю., подану в інтересах засудженого ОСОБА_2 .
8. Прокурор заперечив проти касаційної скарги захисника. Вказав на законність та обґрунтованість судових рішень щодо ОСОБА_2 та просив залишити їх без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Щодо необґрунтованих відмов у задоволенні клопотань
9. Сторона захисту скаржиться на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про проведення повторної судово-психіатричної експертизи засудженого ОСОБА_2 . Вказане клопотання також було підтримано стороною захисту.
10. Проте вищенаведені доводи є неприйнятними з огляду на таке.
11. Так, положеннями ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) чітко регламентовано, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення місцевого суду в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження апеляційний суд зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, якщо суд першої інстанції дослідив їх неповністю або з порушеннями; апеляційний суд може дослідити докази, які не досліджувалися місцевим судом, виключно в разі, якщо учасники судового провадження заявляли клопотання про дослідження таких доказів під час розгляду в суді першої інстанції або якщо про них стало відомо після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
12. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема диску відеозапису судового засідання від 28 вересня 2020 року (т.3, а.с.108б), усне клопотання потерпілого ОСОБА_1 про проведення повторної судово-психіатричної експертизи засудженого ОСОБА_2 вперше було заявлено в суді апеляційної інстанції. При цьому вказане клопотання в суді першої інстанції не заявлялось взагалі ані потерпілим, ані стороною захисту.
13. Суд апеляційної інстанції проаналізував доводи потерпілого ОСОБА_1, заслухав думку захисника - адвоката Коротаєва В.Ю. та прокурора про необхідність проведення повторної судово-психіатричної експертизи засудженого ОСОБА_2 та не знайшов для цього достатніх підстав, передбачених положеннями чинного законодавства України.
14. Таким чином, відмова в задоволенні клопотання про необхідність проведення повторної судово-психіатричної експертизи не свідчить про порушення апеляційним судом кримінального процесуального закону або неповноту судового розгляду.
Щодо порушення таємниці нарадчої кімнати
15. Захисник, серед іншого, посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку із порушенням судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати. Так, у своїй касаційній скарзі захисник вказує, що одна із суддів колегії суду першої інстанції - суддя Жукова О.Є. допустила порушення таємниці нарадчої кімнати, ухваливши п`ять судових рішень в адміністративних, кримінальних та цивільних справах у період перебування в нарадчій кімнаті для ухвалення вироку щодо ОСОБА_2 .
16. За приписами ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, - повно та всебічно з`ясувати обставини кримінального провадження, встановити істину, забезпечити права і законні інтереси учасників провадження тощо. Частиною 2 ст. 412 КПК передбачено перелік порушень, які в будь-якому разі тягнуть скасування судового рішення.
17. Водночас порушення КПК, що не вплинуло і не могло вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, не визнається істотним і не тягне скасування судового рішення.
18. Згідно з вимогами статей 366, 367, 371 КПК після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку та вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу, після чого ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.
19. Під час ухвалення судового рішення в нарадчій кімнаті приймається рішення щодо формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі, оцінюються докази, кожен окремо та у сукупності, вирішується питання допустимості доказів під час такої оцінки тощо. Крім нерозголошення інформації, обговорюваної в нарадчій кімнаті, вищевказані норми передбачають ще й зосередження суду на обставинах того кримінального провадження, яке він має завершити ухваленням судового рішення.
20. Таким чином, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень в інших справах є порушенням таємниці наради суддів.
21. Разом з тим порушення таємниці наради суддів не є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до ч. 2 ст. 412 КПК. Суди апеляційної та касаційної інстанцій оцінюють істотність виявлених порушень порядку ухвалення рішення в нарадчій кімнаті шляхом з`ясування, чи призвели вони до неможливості ухвалити законне й справедливе рішення.
22. Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 лютого 2020 року (справа № 316/1358/17, провадження № 51-7241кмо18), з урахуванням положень ст. 367 КПК, вчинення процесуальних дій та ухвалення суддями (суддею) під час перебування в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженні судових рішень по інших справах слід вважати порушенням таємниці наради суддів, яке на підставі ч.1 ст.412 КПК може бути визнано істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону у разі, коли воно за своїм характером та з огляду на обставини конкретної справи перешкодило або могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, тобто в тих випадках, коли вказане порушення обґрунтовано ставить під сумнів незалежність і неупередженість суддів (судді) при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення.
23. Водночас для того, щоб встановити, чи було порушення таємниці наради суддів істотним у розумінні ст. 412 КПК чи ні, потрібно провести дослідження вказаних у касаційній скарзі фактів, пов`язаних із ухваленням суддею Жуковою О.Є. п`яти судових рішень в адміністративних, кримінальних та цивільних справах у період перебування в нарадчій кімнаті для ухвалення вироку щодо ОСОБА_2 .
24. Проте, згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
25. Отже, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з порушенням судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати повинно бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції.