Постанова
Іменем України
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 2-2002/11
провадження № 61-15995св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління публічного акціонерного товариства "Ощадбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, відділ у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року (провадження № 22-ц/811/22/20) у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Крайник Н. П., Мельничук О. Я., у справі за заявою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління публічного акціонерного товариства "Ощадбанк" про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління публічного акціонерного товариства "Ощадбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, відділ у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії, стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У травні 2011 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління публічного акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - ПАТ "Ощадбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, відділ у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії, стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації.
У серпні 2011 року позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, у якій у порядку забезпечення позову просив накласти арешт на все майно ОСОБА_4, а саме: на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1, що належать на праві власності
ОСОБА_4, оскільки у разі задоволення судом позову в обсязі заявлених позовних вимог суми від реалізації предмета іпотеки із врахуванням виконавчого збору буде недостатньо для задоволення вимог банку. За таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому вважав, що існує необхідність у накладенні арешту на все майно відповідача.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня
2011 року заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_4 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_4 належним чином тривалий час не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, що дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду по суті, а отже, існує небезпека заподіяння шкоди правам позивача. Встановивши належність на праві власності ОСОБА_4 нежитлових приміщень під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, суд вважав співмірним та необхідним вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, в апеляційному порядку її оскаржив ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, проте судовим рішенням вирішено питання про його права та інтереси.
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 закрито.
Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд у порядку пункту
3 частини першої статті362 ЦПК України виходив із того, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Апеляційний суд вважав, що ОСОБА_3 не є стороною спірних правовідносин, до участі у справі не залучався, позовні вимоги до нього не заявлялися. При цьому, ані в мотивувальній, ані в резолютивній частині ухвали Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року висновків суду щодо прав та обов`язків ОСОБА_3 не міститься й таке питання судом першої інстанції взагалі не вирішувалося.
На думку апеляційного суду, факт того, що ОСОБА_3 став власником нежитлових підвальних приміщень у порядку реалізації майна з прилюдних торгів, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали про забезпечення позову, оскільки інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону "Про виконавче провадження".
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30 жовтня 2020 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня
2011 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року (провадження № 22-ц/811/22/20), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного суду від 29 вересня 2020 року (провадження № 22-ц/811/22/20) та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У грудні 2020 року справа № 2-2002/11 надійшла до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_3 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 1, 11, 32, 54, 57, 59 Закону України "Про виконавче провадження", статей 3, 33, Закону України "Про іпотеку", статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Додатково зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17 (абзац другий частини другої статті
Так, у справі № 910/4772/17 зроблено висновок про те, що у разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладання арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. Аналогічний висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 825/1764/16.
Суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на те, що спірні нежитлові приміщення, на які відповідно до ухвали Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2011 року накладено арешт, були забезпечені договором іпотеки від 14 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу та зареєстрованим у реєстрі № 1836, з метою виконання зобов`язання за кредитним договором, укладеним між іншим банком - акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта банк", та ОСОБА_4 . Вказане майно було придбано ОСОБА_3 на прилюдних торгах, а тому наявність заходів забезпечення позову нівелює інститут примусової реалізації арештованого майна в межах виконавчого провадження та порушує права та інтереси переможця аукціону.
Доводи інших учасників справи
У січні 2021 року АТ "Ощадбанк" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, підписаний представником ОСОБА_5,
у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що суди обґрунтованого виходили з того, що рішення у справі не виконано, скаржник став власником арештованого майна в порядку реалізації майна з прилюдних торгів, проведених у межах виконавчого провадження з примусового виконання іншого судового рішення, а потреба в забезпеченні позову у цій справі не відпала, обставини, які стали причиною забезпечення, є актуальними.
ОСОБА_3 не є стороною у справі, а тому не може подавати клопотання у порядку, передбаченому статтею 158 ЦПК України, про скасування заходів забезпечення позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що у провадженні Галицького районного суду
м. Львова перебувала справа № 2-2002/11 за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління публічного акціонерного товариства "Ощадбанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: ВГІРФО Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, відділ у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про зміну умов договору відновлювальної кредитної лінії, стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації.
У рамках забезпечення позову позивач звернувся із заявою про забезпечення позову та просив накласти арешт на все майно
ОСОБА_4, у тому числі на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1 (а. с. 78-79, т. 1).
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня
2011 року заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_4 (а. с. 86, т. 1).
Апеляційним судом також встановлено, що відповідно до акта про реалізацію предмета іпотеки від 29 серпня 2019 року в межах виконавчого провадження № 58774972 передано на реалізацію нежитлові підвальні приміщення під літ. V, VI, VII, VIII, IX, загальною площею 43,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 254-255, т. 2).
Таким чином, судом встановлено, що вказане нерухоме майно було реалізовано в межах іншого виконавчого провадження, а переможцем електронних торгів став ОСОБА_3, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 420734.