ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2021 року
Київ
справа №240/2677/20
адміністративне провадження №К/9901/944/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року (суддя: Єфіменко О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року (судді: Полотнянко Ю.П., Ватаманюк Р.В., Драчук Т.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області "Про застосування дисциплінарних стягнень" № 126 від 31 січня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 47 о/с від 21 лютого 2020 року в частині звільнення зі служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити його на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Новоград - Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з 22 лютого 2020 року;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області здійснити нарахування та виплатити йому грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 22 лютого 2020 року по дату фактичного поновлення.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що до 20 січня 2020 року проходив службу у поліції на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Новоград - Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, однак у зв`язку із наявним фактом перебування у статусі підозрюваного у кримінальному провадженні, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року та наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №16 о/с від 21 січня 2020 року відсторонений від посади та виконання службових обов`язків.
Наголошує, що однією із самостійних підстав для звільнення з поліції є вчинення кримінального правопорушення особою, яка проходить таку службу лише у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду. Зазначає, що для звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення недостатньо одного факту відкриття кримінального провадження, а необхідним є підтвердження службовим розслідуванням вини позивача у здійсненні дисциплінарного проступку.
Позивач вважає протиправними спірні накази, оскільки факт вчинення ним саме дисциплінарного проступку в ході службового розслідування не встановлений.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Мотивуючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з необґрунтованості підстав, які слугували для застосування дисциплінарною комісією до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення та вказували, що посилання відповідача на внесення відомостей до ЄРДР №62020240000000012 від 18 січня 2020 року і наявність підозри у вчиненні позивачем кримінального правопорушення, не можуть слугувати підставою для застосування такого стягнення, оскільки повідомлення про підозру та обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні не вказують на факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а тому наказ про звільнення позивача за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VІІІ є передчасним.
Суди вказували, що вчинення кримінального правопорушення, у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду, є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VІІІ, тоді як для звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення недостатньо одного факту відкриття кримінального провадження, а необхідним є підтвердження службовим розслідуванням відповідних обставин.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
Головне управління Національної поліції в Житомирській області у касаційній скарзі вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволені позову у повному обсязі.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначив, що незавершеність кримінального розслідування та відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні відносно позивача не є підтвердженням відсутності у діях позивача порушення службової дисципліни, з огляду на те, що закриття кримінального провадження або виправдання позивача за наслідком розгляду кримінального провадження може свідчити лише про відсутність у його діях складу злочину, передбаченого нормами Кримінального кодексу України, та ніяк не спростовує факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, встановленого висновком службового розслідування.
Тому, вважав, що ГУНП в Житомирській області правомірно притягнуло позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому.
При цьому вказував на аналогічну правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 826/17433/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 816/1218/16, від 20 березня 2019 року у справі № 804/676/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 540/2057/18, від 16 серпня 2019 року у справі № 804/2146/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 826/6107/18, від 22 січня 2020 року у справі № 160/1750/19, від 25 червня 2020року у справі № 2240/2329/18.
Також у касаційній скарзі вказував що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Позиція інших учасників справи.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Калішнікової О.В., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Позивач проходив службу у поліції, на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
На підставі винесеного ГУ Національної поліції України в Житомирській області наказу № 78 від 20 січня 2020 року, посадовими особами проведено службове розслідування за фактом внесення відомостей до ЄРДР №62020240000000012 від 18 січня 2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України за результатами якого складено висновок, на підставі якого видано наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 126 від 31 січня 2020 року "Про застосування дисциплінарних стягнень".
Відповідно до пункту 1 вищевказаного наказу, за грубе порушення службової дисципліни, невиконання вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині недотримання Присяги поліцейського, пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині бути вірним Присязі поліцейського, пункту 3 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині запобігання вчиненню правопорушень, пункту 6 частини 3 статті1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, які висуваються до професійних та моральних якостей поліцейського, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
У зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 47 о/с від 21 лютого 2020 року позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Не погоджуючись з наказами позивач звернувся до суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 № 2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.
Згідно із статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".