ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 815/1830/17
адміністративне провадження № К/9901/47139/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 (судді - Шевчук О.А., Зуєва Л.Є., Федусик А.Г.) у справі за позовом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування декларації та рішення,
встановив:
У березні 2017 року Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради звернулась до суду з позовом, в якому з врахуванням уточнених позовних вимог, просила:
-скасувати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № ОД 142160761558, виданої 16.03.2016 Департаментом ДАБІ в Одеській області;
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області, індексний номер: 29375533 від 22.04.2016 на підставі якого до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державним реєстратором Одеського міського управління юстиції внесено запис про право власності на квартиру від 30.03.2016 за №14307133, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910282651101) про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Декларації ДАБІ в Одеській області №ОД142160761558 від 16.03.2016 року та договору купівлі продажу від 25.12.2002 року, який зареєстровано в реєстрі за №14617, що підтверджується копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №86733107 від 11.05.2017 (р/н об`єкта нерухомого майна 910282651101).
Малиновській районній адміністрації Одеської міської ради стало відомо, що за адресою: АДРЕСА_1 громадянкою ОСОБА_1 здійснено реконструкцію квартири шляхом надбудови другого поверху.
Позивач звернуся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом про зобов`язання ОСОБА_1 привести об`єкт нерухомого майна до попереднього стану згідно положень ст. 376 ЦК України.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12.05.2016 по справі №521/18920/15-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В подальшому, позивач звернувся до Департаменту ДАБІ в Одеській області із запитом щодо отримання копії декларації про готовність об`єкту до експлуатації, а також копій документів, на підставі яких була здійснена реєстрація вказаної декларації, в тому числі завірену копію декларації про початок виконання будівельних робіт.
У відповідь на запит було отримано лист Департаменту ДАБІ в Одеській області від 12.07.2016 за №1015/05/1-12037 та копію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності №ОД142160761558 від 16.03.2016. В даній декларації зазначено Дозвіл на будівництво Інспекції ДАБК м. Одеси при УАМ від 05.08.2005 №115 та Проект "Реконструкція квартири з улаштуванням балкону без зміни геометричних розмірів фундаментів у плані за адресою: АДРЕСА_1 ", затверджений замовником від 08.07.2005.
На думку позивача, реєстрація зазначеної декларації, яка слугувала підставою для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, здійснена із суттєвим порушенням вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку виконання будівельних робіт, Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 25.12.2002, ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_2, яка складається з двох кімнат житловою площею - 23,1 кв.м. та підсобних приміщень, загальною площею - 49,5 кв.м. Водночас, як вбачається з декларації - основні показники об`єкта будівництва: загальна площа - 66,7 кв.м., житлова площа - 40,3 кв.м., що не відповідає площі вказаної в договорі купівлі-продажу від 25.12.2002, і на думку позивача свідчить про те, що Дозвіл на будівництво Інспекції ДАБК м. Одеси при УАМ від 05.08.2015 №115 та проект реконструкції квартири з улаштуванням балкону без змін геометричних розмірів фундаментів у плані" за адресою: АДРЕСА_1, затверджено замовником від 08.07.2005, є фіктивними, а в Декларацію ОСОБА_1 внесено недостовірні дані, з огляду на що, реєстрація вказаної декларації підлягає скасуванню.
Оскільки декларація була підставою для державної реєстрації права власності третьої особи на спірний об`єкт, на думку позивача, запис про реєстрацію права власності також підлягає скасуванню.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 29375533 від 22.04.2016 року, на підставі якого до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно державним реєстратором Одеського міського управління юстиції внесено запис про право власності на квартиру від 30.03.2016 за №14307133, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 910282651101) про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 позов задоволено.
Скасовано реєстрацію Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, проведену 16.03.2016 Департаментом ДАБІ в Одеській області за №ОД 142160761558.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 скасовано, позов залишено без розгляду.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що строк звернення до суду необхідно відраховувати від дати отримання позивачем останньої відповіді, а саме від 18.01.2017, коли позивачу стало відомо про підстави виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна, та дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Крім того, суд дійшов висновку, що достовірність даних, наведених у спірній Декларації, не була підтверджена в процесі розгляду справи, а тому реєстрація Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, проведена Департаментом ДАБІ в Одеській області 16.03.2016р. за №ОД 142160761558, підлягає скасуванню.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до суду.
При цьому суд виходив з того, що як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, про існування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації позивач дізнався 12.07.2016, з огляду на що днем виникнення підстав, що надали Малиновській районній адміністрації Одеської міської ради, як суб`єкту владних повноважень, право на пред`явлення даного позову про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є дата реєстрації декларації 16.03.2016, водночас з позовом до суду позивач звернувся лише 27.03.2017, тобто з шестимісячного строку, який починає свій відлік з дня виникнення підстав для звернення для суду.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд, в порушення положень статей 308, 322 КАС України, не розглянув всі доводи апеляційної скарги, та не надав будь-якої правової оцінки ухваленому судом першої інстанції рішенню за результатами розгляду справи по суті, чим порушив норми процесуального права, що призвело до неповного перегляду справи та ухвалення необгрунтованого рішення.
У відзиві на касаційну скаргу третя особа - ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом суди виходили з того, що даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо пропуску позивачем встановленого КАС України, строку звернення до суду.
Колегія суддів не може погодитись з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) до адміністративних судів можу