Постанова
Іменем України
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 151/823/16-к
провадження № 51-6199 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Щепоткіної В. В., Кишакевича Л. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу особи, щодо якої закрито кримінальне провадження - ОСОБА_1 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 10 червня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 вересня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014020350000089, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 10 червня 2020 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 12014020350000089 щодо нього закрито.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 11 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни.
Як убачається з ухвали суду першої інстанції, ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні 26 травня 2014 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме в хуліганстві, тобто грубому порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо нього з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що при вирішенні питання про звільнення його від кримінальної відповідальності ані місцевим судом, ані прокурором не було роз`яснено його процесуальні права та обов`язки. Крім того, не було розглянуто його клопотання про визнання доказів недопустимими. Стверджує, що заперечив проти клопотання прокурора про звільнення його від кримінальної відповідальності за строком давності та закриття кримінального провадження. Наголошує, що вказані порушення вимог процесуального закону апеляційний суд залишив поза увагою, не дав вмотивованих відповідей на доводи його апеляційної скарги, а тому рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні не підтримала касаційну скаргу та просила залишити судові рішення без зміни.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Твердження ОСОБА_1 у касаційній скарзі про порушення місцевим судом вимог кримінального процесуального закону при ухвалені рішення щодо звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за строками давності, є необґрунтованими.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Отже, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття справи за такою підставою, у разі згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності і виконати вимоги, передбачені статтями 284-288, 314, 315 КПК України.
Таким чином, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям провадження у справі як під час підготовчого судового засідання, так і під час розгляду справи по суті в загальному порядку, керуючись статтями 12, 49 КК України.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні 26 травня 2014 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, яке згідно ст. 12 цього Кодексу відноситься до злочинів невеликої тяжкості, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за який відповідно до ст. 49 КК України складає 5 років. На момент розгляду справи в суді вказаний строк минув.
Так, відповідно до технічного носія інформації щодо перебігу судового засідання, вбачається, що прокурор звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Після роз`яснення юридичних наслідків закриття справи з цієї підстави обвинувачений ОСОБА_1 погодився на прийняття такого рішення судом.
Дотримуючись вимог, передбачених статтями 284, 286 КПК України, суд першої інстанції обґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закрив вищезазначене кримінальне провадження щодо нього у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Суд апеляційної інстанції розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1, доводи якої є аналогічні доводам його касаційної скарги, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що ухвала місцевого суду відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є законною, обґрунтованою та вмотивованою. З таким висновком погоджується і суд касаційної інстанції.
Що стосується доводів касаційної скарги ОСОБА_1 про залишення без розгляду його клопотання про дослідження доказів, то вони є необґрунтованими, з огляду на те, що докази не досліджувались та по суті кримінальне провадження не розглядалось.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону у кримінальному провадженні колегією суддів не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування судових рішень та задоволення касаційних вимог ОСОБА_1 немає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд