Постанова
Іменем України
13 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 694/85/18
провадження № 51-3915км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л.Ю.,
суддів: Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Шевченко О.О.,
захисника Бєжанової А.В.,
заявника ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 травня 2020 року, якою залишено без зміни ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 липня 2019 року про перегляд судового рішення щодо ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 липня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви захисника Горобця С.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Черкаського обласного суду від 30 березня 2001 року щодо ОСОБА_1 .
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 травня 2020 року вказану ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення щодо нього і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зокрема, ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні заяви його захисника Горобця С.О. про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Черкаського обласного суду від 30 березня 2001 року, оскільки, на його думку, у провадженні присутні нововиявлені обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду. Цими обставинами ОСОБА_1 вважає неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, фальсифікацію матеріалів кримінальної справи. Також, нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вважає суперечності, що містяться у протоколі виїмки від 28.10.2000 та протоколі огляду речових доказів від 01.11.2000, а також дані, що містяться у його заявах про з`явлення із зізнанням, вважає ці докази недопустимими. Крім того, зазначає, що ці недопустимі докази у подальшому вплинули на безпідставне встановлення його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого п.п. "а", "г" ст. 93 КК (1960 року), який він не вчиняв.
Крім того, ОСОБА_1 вважає, що апеляційний суд доводів його апеляційної скарги на вказану ухвалу суду першої інстанції належним чином не перевірив, підстав, з яких їх визнано необґрунтованими не навів, чим істотно порушив вимоги ст. ст. 370, 419 КПК, у зв`язку з чим ставить питання по необхідність її скасування.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги заявникаОСОБА_1, вважав судові рішення щодо нього законними та обґрунтованими, просив залишити їх без зміни.
ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.
Захисник Бєжанова А.В. просила касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, думку заявника та прокурора, перевіривши матеріали провадження, наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відмовляючи у задоволенні заяви захисника засудженого ОСОБА_1. про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2016 року суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався з огляду на таке.
Так, порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований главою 34 КПК, у якій наведений вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Згідно з вимогами ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Тобто, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі "Желтяков проти України", який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
З системного аналізу кримінального процесуального закону випливає, що процедура перегляду судових рішень за нововиявленим обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження та усунення суперечностей у доказах. У цьому випадку суд лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2 ст. 459 КПК обставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
Так, колегія суддів касаційного суду встановила, що як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку суду щодо нього, яка є аналогічною за своїм змістом його касаційній скарзі, останній вважає нововиявленими обставинами - суперечності, що містяться у протоколах виїмки від 28.10.2000 та протоколі огляду речових доказів від 01.11.2000, що, на думку заявника, свідчить про фальсифікацію матеріалів кримінальної справи, а також дані, що містяться у його заявах про з`явлення із зізнанням, що в подальшому вплинуло на необґрунтоване встановлення його винуватості та кваліфікацію його дій у вчиненні злочину, передбаченого п.п. "а", "г" ст. 93 КК (1960 року).
Перевіривши вказані вище доводи, надавши належну оцінку конкретним обставинам справи, зокрема можливому факту підроблення доказів у даній кримінальній справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вказані у заяві захисника обставини не є нововиявленими і не вплинули на правильність рішення суду щодо ОСОБА_1 в цілому та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви захисника в інтересах засудженого ОСОБА_1, з чим погоджується і колегія суддів касаційного суду.
Вказані обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції надав їм належну оцінку та вмотивовано залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Наведені в касаційній скарзі ОСОБА_1 доводи не спростовують правильності висновків, викладених у рішенні суду першої та апеляційної інстанції, і не містять переконливих доводів, які би дозволили Верховному Суду дійти висновку, що ці рішення були постановлені з істотним порушеннями норм кримінального процесуального права, які можуть поставити під сумнів їх законність та обґрунтованість .
Ухвала апеляційного суду є належно вмотивованою та обґрунтованою, її зміст відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, у ній наведено мотиви, з яких виходив цей суд та положення закону, якими він керувався при постановленні рішення.
Отже, зважаючи на те, що істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, колегією суддів не встановлено, касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, колегія суддів